Володимир Гошовський

Володимир Гошовський: кримінальні справи, замахи та люстрація

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар’єра і суспільна діяльність
5. Компромат і чутки

Біографія

Народився 7 жовтня 1973 року в м Стрий Львівської області. Разом з сім’єю пізніше переїхав на постійне місце проживання в Балаклійський район Харківської області, про це повідомляє Політека.

Освіта

У 1990 році вступив до Харківського державного медичного університету (ХДМУ), який в 1995 році закінчив з червоним дипломом за фахом «Лікувальна справа». 1996 г. – аспірантура ХДМУ. Наукову роботу поєднував з практичною діяльністю в Медико – генетичному центрі м Харків.

У 1994 році паралельно з навчанням в ХДМУ вступив на заочне відділення Національної Юридичної Академії імені Ярослава Мудрого, в 2000 році закінчив з відзнакою за спеціальністю «Правознавство».

Сім’я

Мати Валентина Гошовська голова партії «Солідарність жінок України», батько Сергій Гошовський, голова Національної акціонерної компанії “Надра України”.

Кар’єра і суспільна діяльність

Політичну кар’єру Володимир Гошовський почав з допомогою матері Валентини Андріївни. Вона з 1985 року обіймала посади в Балаклійської РК КПУ. Була нардепом II і III скликань Верховної Ради. Заснувала партію «Солідарність жінок України».

Наскільки сильною була опіка Валентини Андріївни над сином, демонструє ситуація з автомобілем ГАЗ-31029 , який ледь не став причиною знайомства Володимира з виправно -Трудові установами.

У 1993 році «Балаклійське районне підприємство матеріально-технічного постачання» уклало договір з Торгово-промисловим домом «Воронежшіна» про обмін дев’яти тракторів на вісім легкових автомобілів. Райагропостач оприходував тільки чотири, тому що нібито «Воронежшіна» повернула чотири трактори, і їх додатково поставили вже від приватних осіб.

Як виявилося згодом, це були раніше надіслані трактори, які насправді ніхто не повертав, а їх продаж приватним особам оформили заднім числом. Все ж з’явилися чотири приватні автомобілі, які були продані по порядку: Володимиру Гошовському, директору ВАТ «Райагропостач» Бугаеву М. В., голові районної адміністрації Казьмірук А. В. і колгоспу «Довголевскій». До того ж останній, минаючи бухгалтерію колгоспу, потрапив до заступника голови районної адміністрації Вовченко С.М.

Після перевірки підприємства проти цих осіб було порушено кримінальну справу. Однак в результаті переговорів Валентини Гошовської з генеральним прокурором Михайлом Потебеньком кримінальну справу стосовно її сина припинили на етапі слідства. Потім справа взагалі закрили на тій підставі, що в діях обвинувачених не знайшли ознак розкрадання.

Не останню роль в кар’єрі Володимира Гошовського зіграв і батько – Сергій Володимирович. У 1997-1999 роках він очолював Комітет з питань геології та використання надр. Згодом створив і очолив НАК «Надра України». Був держсекретарем Міністерства екології та природних ресурсів. На цій посаді продовжував займатися розробкою родовищ, зокрема в Харківській області.

У 2000 році Володимира Гошовського обрали депутатом Харківської міськради. Він увійшов до фракції «Незалежні», до якої також належали Геннадій Кернес, Андрій Гунченко та Станіслав Косінов.

У той же час Гошовський займався і комерційною діяльністю. У цьому році він став виконавчим директором ДП «Регіон», гендиректором якого був майор міліції в запасі Олег Каратуманов, який паралельно був і радником керівника Державного управління справами Юрія Дагаєва. Так виник зв’язок між кланом Гошовських (НАК «Надра України» до складу якого увійшло ДГП «Полтаванафтогазгеологія») і кланом Дагаєва.

Дочірню структуру ТОВ «Регіон» під назвою «Договір про спільну діяльність № 70-8» зареєстрували 17 травня 2001 року. Її засновники – фірми «Регіон» і «Полтаванафтогазгеологія». Вже 19 травня київське ПВП «Сіріус» і ДГП «Полтаванафтогазгеологія» уклали договір про спільну діяльність, який передбачав інвестування 80 млн грн. в розвиток Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища в Харківській області.

Компромат і чутки

8 жовтня 2001 в Києві на директора «Сіріуса» Миколи Щербину було скоєно замах. Кілера і організатора затримали. Співробітники і партнери підприємства в листі на ім’я народних депутатів Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака висловили припущення, що причиною замаху міг стати конфлікт між «Сіріус» і держсекретарем Мінприроди Сергієм Гошовським.

Все почалося зі створення НАК «Надра України», до складу якого увійшло ДГП «Полтаванафтогазгеологія». Коли «Сіріус» витратив 2 млн грн на реалізацію проекту, «Надра України» і його дочірнє підприємство перестали дотримуватися умов договору.

Автори листа стверджують, що керівництво фірми робило спроби мирно вирішити конфлікт. Але переговори тільки погіршили становище. Сергій Гошовський погрожував бізнесменам.

«Сіріус» вирішив відстоювати справедливість в суді. Гошовський також намагався визнати договір недійсним через суд. Але в обох випадках суд визнав правоту «Сіріуса».

На замовників замаху неодноразово вказував і сам Микола Щербина. Він стверджував, що це Каратуманов і Гошовський. Однак, завдяки втручанню з боку Дагаєва, підозрюваного в замаху на вбивство Щербини звільнили з СІЗО, а Генпрокуратура, якою тоді керував Михайло Потебенько, взагалі припинила кримінальну справу. До того ж прокурором Київської області в той час був Юрій Гайсинський, який також мав дружні стосунки з Дагаєвим і Каратумановим.

Тим часом Володимир Гошовський в 2002 році став народним депутатом Верховної Ради IV скликання і отримав депутатську недоторканність. Був обраний по одномандатному округу №173 в Харківській області.

Гошовський очолював обласну організацію Соціалістичної партії України в Харкові. У 2005 році у нього з лідером СПУ Олександром Морозом стався конфлікт. Вищому керівництву партії не сподобалося, що Гошовський всіляко намагався посилити свій вплив, часто шляхом самовільної роздачі посад. Політрада СПУ ухвалила рішення розпустити Харківський обком і міськком партії, а також виключити трьох членів: Олександра Баличева, Миколу Марченка і Володимира Гошовського.

Після цього Гошовський створив нову політичну партію «Соціалістична Україна» на базі партії «Народний вибір» і харківського осередку СПУ. Партія намагалася конкурувати з СПУ на місцевому рівні, але в результаті стала політичним аутсайдером.

З 2010 року Гошовського призначили першим заступником голови Державної служби України з контролю за наркотиками. З чуток, Гошовського в цей час пов’язують з торгівлею наркотиками.
Можливо, саме тому в 2014 році його і люструвати.