/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fa40eb58d-a649-4fac-8439-77d31c08ffc7.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fa40eb58d-a649-4fac-8439-77d31c08ffc7.jpeg)
Демчишин Володимир Васильович: ексміністр енергетики та вугільної промисловості (2014-2016)
Демчишин Володимир Васильович — на посаду міністра призначений за квотою президента Порошенка. Підозрюється у закупівлі вугілля у сепаратистів.
Біографія
Володимир Васильович Демчишин народився 12 листопада 1974 року у місті Львів.
Освіта
Демчишин за освітою – економіст-міжнародник. Вищу освіту здобув у стінах Львівського національного університету. Крім того, Володимир навчався за кордоном: в Європейському університеті «Віадріна» (Франкфурт-на-Одері) та бізнес-школі при університеті Канзасу.
Сім’я
Володимир одружений з Уляною Демчишин. У подружжя є дві дочки: Крістіна та Анна.
Кар'єра
Офіційна біографія Демчишина не повідомляє, чим він займався до 2005 року. У 31-річному віці Володимир влаштувався у столичну компанію «Ernst & Young». З 2005 до 2006 року він обіймав посаду менеджера у відділі корпоративних фінансів.
В «Ernst&Young» Демчишин займався наданням послуг у галузі корпоративного фінансування, стратегічного планування, оцінки компаній та корпоративних реструктуризацій у галузі енергетики, дистрибуції газу, видобутку вугілля, металургії, нерухомості, виробництва товарів народного споживання, інвестиційного бізнесу та банківської діяльності.
Вже у 2007 році Демчишин став віцепрезидентом банку «ING». Тут він займався укладанням договорів із залучення капіталу компанії-забудовника нерухомості в Україні через публічне розміщення акцій на Лондонській біржі.
У 2008 році Володимир переходить до компанії «Інвестиційний Капітал Україна». Наступні шість років він керував відділом інвестиційно-банківських послуг. Влітку 2014 року Володимир переходить на державну службу. До кінця року він очолював Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
З грудня 2014 року по квітень 2016 року Демчишин займав крісло міністра енергетики та вугільної промисловості. Після звільнення він увійшов до складу Наглядової ради НАК «Нафтогаз». За рік став заступником голови. Звільнений із цієї посади у вересні 2019 року.
Демчишин власник офшорної компанії з Віргінських островів «Лозонсько Файненс ЛТД», а також співвласник кіпрської «Вестал Холдінгз ЛТД» та ще однієї віргінської фірми «АйСіЮ Холдінгз Лімітед». В обох Володимиру належить десять відсотків у статутному капіталі.
Компромат
Шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна називала чиновника близькою людиною російського олігарха Костянтина Григоришина. Німецьке видання атестувало Демчишина довіреною особою Порошенка, який на посаді міністра діяв на користь п'ятого президента.
На початку 2015 року очільника Міненерго запідозрили у державній зраді. Причиною став договір між Україною та РФ щодо постачання електроенергії. Комісія, що була створена прем'єр-міністром Яценюком, зауважила, що угода створена з порушенням вітчизняного законодавства і складена в свідомо невигідних умовах для офіційного Києва.
За договором Росія зобов'язується постачати електроенергію лише у випадку, якщо Україна власним коштом забезпечуватиме непідконтрольні Донбас та Крим.
Причому анексована РФ автономна республіка названа в угоді «Кримський федеральний округ». Комісія запропонувала звільнити міністра. Сам же топчиновник запевнив, що у підписаному договорі такого формулювання немає.
З представниками преси у міністра склалися не найкращі стосунки. Так на гостре питання про ахметівську компанію ДТЕК замість відповіді Володимир Демчишин перейшов на особистість, назвавши журналіста «особливо обдарованим».
На початку 2016 року на запитання журналіста про хоча б одну реформу Демчишин обізвав його клоуном і вжив нецензурні висловлювання. Іншим разом міністр виштовхнув знімальну групу з території біля Адміністрації президента.
Восени 2021 року правоохоронці вручили колишньому міністру підозру за статтею сприяння терористичній групі або терористичній організації.
Слідчі встановили, що у 2014-2015 роках голова енергетичного відомства призначив на керівні посади держпідприємств у непідконтрольній зоні представників терористичних організацій двох невизнаних донбаських «республік».
Також він перевищив власні службові повноваження, коли змусив керівників державної енергогенеруючої компанії укласти кілька угод із представниками «Л/ДНР». Зокрема, щодо постачання вугілля на загальну суму понад 3 млрд. грн. Внаслідок цих дій Демчишина терористи отримали як мінімум двісті мільйонів гривень.
У листопаді 2021 року суд дозволив заарештувати колишнього топменеджера за підозрою у закупівлі вугілля із окупованих районів Донецької та Луганської областей. Через місяць Феміда заарештувала корпоративні права та нерухомість Демчишина. А сам він на початку 2022 року був оголошений у міжнародний розшук.
Декларація
Ексміністр володіє земельною ділянкою (399 кв.м.) у селі Чайки Київської області. Там же, але у спільній власності із дружиною йому належить житловий будинок (389,6 кв.м.). У Чайці Ульяна Демчишин має ще одну ділянку землі (609 кв.м.), а у Києві — квартиру (46,1 кв.м.). Цінного рухомого майна, у тому числі автомобілів, у Володимира та його сім'ї немає.
За 2019 рік у сукупності Демчишин заробив понад 37 мільйонів гривень. Більшу частину (32 млн) він отримав як дивіденди від ICU Holding Limited і гонорари в НАК «Нафтогаз» (4 млн). Дохід від відчуження рухомого майна – 450 тисяч.
У банках Володимир зберігав 795 тисяч гривень, 336,5 тисяч євро, 238 тисяч доларів і 183,6 тисяч фунтів стерлінгів. Його дружина на рахунку має 2176 гривень. Готівкою у подружжя Демчишин було задекларовано 15 тисяч гривень, 582 тисячі доларів та 474 тисячі євро.