Владислав Дрегер
  • Дата народження
    3 лютого 1973
  • Країна
    Україна
Владислав Дрегер
2577

Владислав Дрегер

Владислав Дрегер: вихованець краматорської ОПГ, який став одним з головних донецьких рейдерів

Владислав Дрегер, бувши донецьким бізнесменом, вважається одним з найбільш "токсичних" рейдерів України. Співпрацюючи з впливовими представниками кримінального світу, він неодноразово звинувачувався в рейдерських захопленнях прибуткових підприємств Донеччини, корупції, фінансуванні ДНР та інших "гріхах". У нинішній час він продовжує контролювати автовокзали в Донецькій і Миколаївській областях, а також починає нарощувати потужності в Києві.

1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра
5. Чутки і компромат
6. Декларація

Біографія

Дрегер Владислав Олегович - родом із Донеччини. Народився 3 лютого 1973 року в невеликому містечку Слов'янськ.

Сім'я

Одружений, має сина.

Освіта

Як не дивно, відомий донецький рейдер навчався в Донбаській державній машинобудівній академії на "відмінно". Пізніше вирішив отримати юридичну освіту, вступивши в Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого.

Кар'єра

Трудову діяльність Владислав Дрегер почав в податковій інспекції, куди він влаштувався ще бувши студентом Харківської юридичної академії. Через рік повернувся до Слов'янська, де очолив юридичний відділ податкової інспекції. У 1998 році став заступником директора Слов'янського масложирового комбінату.

У 2000-му Дрегер заснував власну компанію ТОВ "Важке машинобудування", і вже в наступному році придбав свій перший завод Коксохімобладнання в Донецьку. У спробах дати поштовх бізнесу займався то водоочищенням, то аграрним бізнесом, то нерухомістю, то видобутком вугілля, то іншими видами діяльності.

У 2003 році бізнесмен почав займатися регулярними пасажирськими перевезеннями, викупивши найбільшу в Донецьку компанію в сфері пасажироперевезень ВАТ "ДОПАС". Кажуть, він отримав контроль над підприємством шляхом рейдерського захоплення. Тоді прокуратура навіть почала розслідування цієї справи, проте до 2007 року її закрили.

У 2005-2006 роках Владислав Дрегер захопив Зуївський енергомеханічний завод, на підставі чого проти нього знову було порушено кримінальне провадження Донецькою прокуратурою. У тому ж році справа була закрита. Повернулися до неї тільки в 2011-му, коли бізнесмен перейшов дорогу Олександру Януковичу.

У 2006 році підприємець став фігурантом ще одного скандалу: його звинувачували в спробі привласнити Красноармійський машинобудівний завод. Оскільки і ця справа зійшла Дрегеру з рук, вже до кінця 2008 року про рейдерське захоплення оголосили ще 9 донецьких підприємств.

У 2010-му олігарх викупив 3/4 частки Миколаївського об'єднання автовокзалів - ВАТ "НОПАС". У тому ж році він приєднався до партії "Сильна Україна", очоливши її представництво в Донецькій області.

У 2011 році Дрегеру "аукнулися" його колишні справи: проти нього знову відкрили кримінальне провадження по справі з Зуївським заводом, звинувативши олігарха в рейдерстві і посадивши його в Лук'янівське СІЗО, де він пробув близько 3 років.

Виходу з в'язниці донецького бандита посприяли революційні події Майдану в 2013-2014 роках. У березні 2014-го на підставі поруки деяких депутатів Дрегера відпустили з умовою підписки про невиїзд, яку він уже не раз порушив.

Чутки і компромат

Методи 90-х

Донецький бізнесмен Владислав Дрегер - представник краматорського злочинного угруповання "17 дільниця", яке давно прославилося в кримінальних колах. Бандитів саме цього угруповання звинувачують у вбивстві журналіста Александрова ("донецького Гонгадзе"), а також в ряді інших не менш серйозних злочинів.

Сам же Дрегер якось сказав, що "17 дільниця" принесла йому "безцінний досвід і потрібні знайомства".

Методи, яким олігарх навчився в злочинному світі, він застосував для розвитку свого бізнесу. Йому приписують кілька гучних рейдерських захоплень в кінці 90-х - на початку 2000-х років. Так, злочинним шляхом він заволодів Зуївським енергомеханічним заводом, Донецьким обласним підприємством автобусних станцій, під контролем якого знаходилося 40 автостанцій, а також Миколаївським об'єднанням автовокзалів.

Крок не в ту сторону

Попри те, що вся рейдерська діяльність донецького бізнесмена залишалася непокараною, в 2011 році він все-таки зробив серйозну помилку, спокусившись на майно самого Олександра Януковича. Не знати, кому належить "ласа" земельна ділянка в центрі Донецька, Дрегер не міг, тому пішов на такий крок або по дурості, або в надії на те, що його підтримають його кремлівські друзі.

Однак Янукович-молодший зроблений з того ж тіста. Не потерпівши такого нахабства, знайшов на бізнесмена управу.

З його подачі правоохоронні органи відновили справу п'ятирічної давності щодо Зуївського енергомеханічного заводу, в результаті чого у квітні 2011 року Владислав Дрегер опиняється в Київському СІЗО.

Можливо, конфлікт з сином Януковича поклав би край злочинній діяльності донецького рейдера, якби не революційні події в Україні.

Звільнення Дрегера і зміцнення позицій

У березні 2014 Владислав Дрегер вийшов на свободу. Все тому, що за нього поручилися деякі нардепи від партії "Сильна Україна", в якій він перебував: Олександра Кужель, Микола Рудьковський, Микола Катеринчук та Микола Левченко, який неодноразово закликав жителів Донбасу відокремитися від України, а також спонсорував Павла Губарєва та інших прихильників ДНР.

Очевидно, що врятували донецького рейдера чиновники не за "дякую". Автовокзали Донбасу завжди приносили Дрегеру хороші доходи, які до держбюджету практично не доходили.

Так, в кризові для України часи, коли тільки розгорілися військові дії, бізнесмен різко підвищив вартість міжміського проїзду. Тому всі, хто хотіли покинути гарячі точки, змушені були переплачувати за проїзд в два-три рази.

Сам же Дрегер, хоч і випущений під підписку про невиїзд, за один тільки рік більше як 15 разів перетинав кордон України, в основному - літаючи в Москву.

Після подій 2014 року донецький бізнесмен почав нарощувати потужності в столиці. Там він неодноразово зустрічався з різними кримінальними елементами і чиновниками-регіоналами, вербуючи в своє угруповання бойовиків і тітушок.

Заступництво СБУ

Владислав Дрегер не раз хвалився заступництвом високопоставлених чиновників, які дозволяли йому провертати його "бізнесові" справи.

Ходять чутки, що протекцію одіозному підприємцю безпосередньо надавали Богдан Чобіток, який працював в управлінні по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ, Василь Черніков, який раніше очолював Головне слідче управління ГПУ, а також Григорій Остафійчук, який керував тим же ГСУ, а з 2007 по 2011 рік ще й був заступник прокурора Києва.

Козел відпущення

Попри те, що за ґрати Дрегера запроторив Олександр Янукович, після звільнення злопам'ятний рейдер вирішив помститися своєму земляку - підприємцю Сергію Білогородському, у якого він, власне, і віджав Зуївський енергомеханічний завод, за що був заарештований.

Уже після Майдану донецький бізнесмен за допомогою зв'язків в СБУ  інсценував проти Білогородського справу, звинувативши його у фінансуванні терористичних акцій. Незабаром після того, як на Білогородського було заведено кримінальне провадження, невідомі ще й відтіснили кілька його підприємств.

Однак їх власник так просто не здався. Він також заявив про рейдерське захоплення підприємств, на підставі чого правоохоронні органи почали розслідування. Як з'ясувалося пізніше, Дрегер у змові з іншими посадовими особами підробив документи, присвоївши собі деякі підприємства Білогородського.

Розплата за старі справи

Таке нахабне рейдерське захоплення чужого бізнесу і на цей раз зійшло б донецькому аферисту з рук, але він знову зробив помилку, за яку і поплатився. Мабуть, зміцнивши позиції і відчувши силу своїх можливостей, Владислав Дрегер кинув своїх покровителів з СБУ, не віддавши належну їм частку після успішного присвоєння компаній Білогородського. Ось вони і вирішили його провчити.

Так, співробітниками СБУ було відновлено кримінальне розслідування недавнього рейдерського захоплення, в ході якого в квітні 2018 року правоохоронні органи обшукали квартиру Дрегера в Києві.

Через кілька місяців слідчі Нацполіції Донецької області відкрили проти донецького бізнесмена ще одну кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння низкою інших підприємств, шляхом підробки документів та виключення кіпрської компанії з-поміж їх кінцевого власника.

Неправдиве свідчення проти судді

Цікаво, що після відновлення ряду справ проти самого Дрегера, донецький олігарх виступив свідком у справі двох впливових суддів: голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова і голови Київського господарського суду Артура Ємельянова.

Обидва чиновники позбулися своїх посад на підставі підозри їх у причетності до фінансування сепаратизму, корупції і тиску на інших посадових осіб. Крім цього, Татьков підозрюється в незаконному заволодінні тим самим Зуївським енергомеханічним заводом під час перебування Дрегера в СІЗО.

Вирішивши підсобити Генпрокуратурі, бізнесмен дав проти Татькова і Ємельянова свідчення, які прокурори отримали шляхом негласних слідчих дій, а потім просто використали його для їх оприлюднення.

Таким чином, він допоміг заарештувати нерухоме майно Татькова, яке той отримав нібито незаконним шляхом. У вересні 2018 року на десятки квартир і гаражів, а також супермаркет "Сільпо" чиновника було накладено арешт. Слідство триває.

Декларація

За даними декларації загальний дохід Владислава Дрегера за 2017 рік склав 42,5 тисячі гривень. При цьому, дружина бізнесмена принесла в сім'ю в рази більше: більш ніж 80 тисяч гривень від бізнесу чоловіка і ще 276 тисяч гривень від відчуження рухомого майна.

За час своєї рейдерської діяльності донецький підприємець накопичив чимало заощаджень. На початок 2018 року готівкою у нього зберігалося 2 мільйони гривень і 50 тисяч доларів.

З нерухомості Дрегер задекларував квартиру площею 113 кв.м в Донецьку, а також два гаражі, один з яких за площею можна порівняти з невеликою квартирою.

Що стосується транспортних засобів, то бізнесмен, мабуть, ходить пішки, оскільки згідно з декларацією автомобіля у нього немає, зате у його дружини - цілих два Мерседеса 2009 р.в., один з яких вона придбала в тому ж 2017 році.

Згадки про персону