Валерій Коновалюк

Валерій Коновалюк народився в Донецьку. Кар’єру розпочав у 1985 році з посади слюсаря автотранспортного підприємства в Макіївці на Донеччині. На початку 90-х років він служив в армії. Повернувшись, став директором АТ «Укренергоресурс» у Донецьку та президентом телерадіокомпанії «ВІКО», про це повідомляє Політека.

З 1995 року Валерій Ілліч почав робити перші кроки в політиці. Зокрема, створив та очолив Народно-патріотичний союз Донбасу. Цього ж року Коновалюка призначили заступником голови виконкому Куйбишевської райради Донецька з питань економіки, фінансів і бюджету. На цій посаді він довго не затримався. Через рік перейшов працювати в Донецьку обласну держадміністрацію. У тодішнього голови Віктора Януковича обіймав посаду консультанта і першого заступника.

У період з 1998 по 2006 роки Коновалюк був народним депутатом Верховної Ради III і IV скликань. Був членом бюджетного комітету. Два роки зі своєї депутатської каденції Валерій Ілліч провів у депутатській групі «Трудова Україна» Сергія Тігіпка. Потім увійшов до фракції «Партії регіонів» та став членом цієї політсили.

Під час президентських виборів 2004 року Коновалюк працював із Віктором Януковичем. Був його довіреною особою.

Після Помаранчевої революції Валерій Ілліч вирішив піти з «Партії регіонів». Він перейшов у «Трудову Україну». Коли Тігіпко покинув цю партію, Коновалюк її очолив.

На парламентських виборах 2006 року «Трудова Україна» не змогла подолати 3% бар’єр, тому до Верховної Ради V скликання не потрапила. Причиною провалу став розкол всередині політичної сили. Наприкінці 2005 року, у розпал виборчої кампанії, між Коновалюком і його колегою по партії Володимиром Сівковичем розгорівся конфлікт. Його суть – боротьба за керівництво потенційно прохідної в парламент партії. У вересні на з’їзді партії Коновалюка з політсили виключили і лідером обрали Сівковича. Але Валерій Ілліч це рішення не визнав. Тому провів інший з’їзд, який підтвердив його повноваження як лідера «Трудової України» і виключив із партії опонентів.

До середини 2007 року від «Трудової України» майже нічого не лишилося. Щоб остаточно не втратити партію, Коновалюк прийняв рішення включити її до складу «Партії регіонів». Сам увійшов до виборчого списку політсили, за яким і отримав депутатський мандат, пройшовши до Верховної Ради VI скликання.

Комісія Коновалюка

2 вересня 2008 року Валерія Коновалюка призначили головою тимчасової слідчої комісії ВР із вивчення законності постачання зброї. Комісія зосередилася на питанні постачання українського озброєння до Грузії під час збройного конфлікту в серпні того року.

Під час розслідування Коновалюк неодноразово заявляв про виявлені порушення в експорті зброї. У незаконних оборудках він звинувачував тодішнього президента Віктора Ющенка. За даними комісії, кілька зенітно-ракетних комплексів «Бук» зняли з бойового чергування для продажу Грузії.

Валерій Ілліч стверджував, що в рамках проведеного розслідування комісія виявила схеми «відмивання» грошей, через які державному бюджету завдано колосальних збитків. Також він заявляв, що комісія має дані про участь українців у збройному конфлікті.

Однак ця інформація так і не мала підтвердження компетентними органами, як і фінансові порушення в постачанні української зброї за кордон. Постачання були, але в рамках закону.

У грудні 2008 року звіт роботи комісії Коновалюка представили у Верховній Раді. Оскільки наведені факти так і не отримали підтвердження, депутати відмовилися продовжити роботу комісії.

На початку 2009 року СБУ направила до суду протокол про порушення Коновалюком українського законодавства про державну таємницю. Протокол склали за фактом оприлюднення секретних документів, отриманих під час розслідування тимчасової слідчої комісії. Проте Печерський районний суд Києва в лютому того року припинив справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу злочину в діях Коновалюка.

Улітку Валерія Ілліча обрали головою Всеукраїнського союзу військовослужбовців і ветеранів Збройних сил України. Через рік він став позаштатним радником президента Віктора Януковича.

Автівка міністра юстиції

У грудні 2011 року Валерій Коновалюк звинуватив міністра юстиції Олександра Лавриновича у використанні поцупленого автомобіля.

Він заявив, що службовий автомобіль міністра Mercedes Benz GL 420 було вкрадено в Німеччині і контрабандою ввезено в Україну. Валерій Ілліч стверджував, що автомобіль було легалізовано в Україні та передано на користь держави рішенням Ужгородського суду.

Міністерство юстиції цю інформацію відразу спростувало. Як виявилося, автопарк міністра взагалі не має такого автомобіля. Мін’юст рекомендував Коновалюку звернутися з відповідною заявою до прокуратури або міліції, після чого депутат цієї теми більше не порушував.

У 2012 році Валерій Коновалюк вирішив взяти тайм-аут і не брати участь у парламентських виборах. Він вийшов із Партії регіонів. Своє рішення пояснив тим, що не погоджується з політикою Януковича. На політичну арену Валерій Ілліч повернувся у 2014-му як кандидат у президенти. У травні того ж року під час з’їзду Всеукраїнського об’єднання «Нова Україна» його одноголосно обрали головою партії.

Біографія

Дата народження: 31 серпня 1966 року

Місце народження: м. Донецьк

Освіта:

1985 – Донецький індустріальний технікум, спеціальність «Технічне обслуговування і ремонт автомобілів».

1989 – Московське вище військове командне училище ім. Верховного Совєта РРФСР, інженер.

1993 – Німецька фінансова академія в Мюнхені, економіка та організація виробництва.

Кар’єра:

1985 – слюсар АТП у м. Макіївка.

1989-1992 – служба в армії.

1993-1995 – директор АТ «Укренергоресурс», президент ТРК «ВІКО» у Донецьку.

1995-1996 – заступник голови виконкому Куйбишевської райради Донецька з питань економіки, фінансів і бюджету.

1996-1997 – консультант заступника голови, першого заступника голови Донецької облдержадміністрації.

Травень-червень 1997 – радник голови Донецької облдержадміністрації.

1997-1998 – заступник голови Донецької облдержадміністрації з організаційно-кадрової роботи.

1998-2006 – народний депутат Верховної Ради III та IV скликань. Член Комітету з питань бюджету.

2007-2012 – народний депутат Верховної Ради VI скликання від «Партії регіонів».

У липні 2012 року вийшов із «Партії регіонів».

17 травня 2014 року обраний головою політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Нова Україна».

Фото та відео