Валдіс Домбровскіс

Домбровскіс Валдіс: латвійський політик і європейський комісар з питань торгівлі з 2020 року

Домбровскіс Валдіс — з 2009 по 2013 рік обіймав посаду голови латвійського уряду

Біографія

Валдіс Домбровскіс народився 5 серпня 1971 року в місті Рига, Латвія.

Освіта

У 1993 році Домбровскіс закінчив факультет фізики і математики Латвійського університету. Через два роки Валдіс завершив навчання в Ризькому технічному університеті, де йому було присвоєно ступінь бакалавра економіки для інженерів. 

У 1996 році він захистив магістерську дисертацію з фізики в Латвійському університеті. У 1998 році Домбровскіс продовжив навчання в університеті Мериленду (США), працюючи над докторською дисертацією в галузі електротехніки, але так і не завершив її.

У період з 2005 по 2007 рік Валдіс також здобув ступінь магістра з митного та податкового адміністрування в Ризькому технічному університеті. 

Сім'я

У Валдіса є польське коріння. Спочатку його прізвище звучало як Дабровскі. Проте політик ідентифікує себе як латиш.

Валдіс одружений з Арією Домбровською. У пари немає дітей. 

Кар'єра

У 1995-1996 роках Домбровскіс працював в якості лабораторного асистента в Інституті фізики Майнцського університету (Німеччина). У 1997 році він працював в Інституті фізики твердого тіла Латвійського університету, а в наступному році — в Мерилендському університеті. Потім протягом чотирьох років Валдіс був співробітником Національного банку Латвії.

Політична кар'єра Домбровскіса почалася у 2002 році. Тоді він став членом правління партії «Новий час» (Jaunais laiks). У тому ж році Домбровскіс був призначений міністром фінансів Латвії, займаючи цей пост до 2004 року. 

У цей період він також був депутатом Сейму Латвії та спостерігачем у Раді Європейського Союзу (2003-2004). 

З 2004 по 2009 рік Домбровскіс працював у Європейському парламенті, де був членом комітету з питань бюджету, а також брав участь у делегаціях зі зв'язків з африканськими, карибськими та тихоокеанськими країнами, а також країнами Латинської Америки. У 2007 році Валдіс був спостерігачем на парламентських виборах в африканській державі Того, представляючи ЄС.

У 2009 році, в розпал світової фінансової кризи, Домбровскіс був призначений прем'єр-міністром Латвії після відставки Іварса Годманіса. 

Він сформував коаліційний уряд, що включав п'ять партій, і керував країною в складний період, впроваджуючи жорсткі заходи економії.

Його кабінет провів значне скорочення бюджету, підвищивши ПДВ до 22%, акцизи на паливо і алкоголь, а також скоротивши фінансування освіти і місцевих органів влади.

Ці заходи спричинили зростання безробіття (до 23% у 2009 році) та еміграцію, але сприяли стабілізації економіки до 2011 року. Домбровскіс очолював уряд до 2013 року, переобираючись після виборів 2010 і 2011 років.

У 2010 році Валдіс став засновником партії «Єдність» (Vienotība), яка об'єднала націонал-консервативні партії «Новий час» і «Громадянський союз», а також соціал-лібералів з «Суспільства за іншу політику».

Його відставка в листопаді 2013 року була пов'язана з трагедією в торговому центрі «Maxima» в Ризі, де через обвалення даху загинуло 54 людини. Він взяв на себе політичну відповідальність за інцидент, заявивши, що країні потрібен новий уряд з сильною підтримкою в парламенті.

У 2012 році New York Times назвала його «відмінником» за подолання кризи, а його книга «Як Латвія подолала фінансову кризу», написана у співавторстві з Андерсом Ослундом, отримала визнання за аналіз антикризових заходів.

З 2014 року Домбровскіс працює в Європейській комісії. З листопада 2014 року він обіймав посаду віцепрезидента з питань євро та соціального діалогу, а з 2016 року — комісара з фінансової стабільності, фінансових послуг та ринків капіталу.

У 2020 році Валдіс став європейським комісаром з торгівлі, а з 2019 року обіймає посаду виконавчого віцепрезидента Європейської комісії за напрямом «Економіка, що працює на людей». У цій ролі він також співголовує в Раді з торгівлі та технологій ЄС-США з 2021 року. 

Окрім політичної діяльності, Домбровскіс підтримує освіту, жертвуючи кошти на стипендії для студентів Латвійського університету через Фонд університету.

Компромат

Кар'єра Валдіса Домбровскіса, особливо період його прем'єрства, супроводжувалася суперечливими оцінками. Його антикризові заходи, включаючи різке скорочення соціальних витрат і підвищення податків, викликали значне невдоволення в суспільстві. 

У 2009-2010 роках закриття і реорганізація десятків шкіл, скорочення 1700 вчителів, зниження пенсій (на 70% для працюючих пенсіонерів і на 10% для непрацюючих) і зростання безробіття до 23% призвели до сплеску еміграції: за 2010-2013 роки Латвію покинули десятки тисяч осіб.

Ці кроки, хоча і сприяли відновленню економіки, критикувалися за соціальні наслідки, включаючи погіршення рівня життя і доступності освіти.

Рішення про введення податку на нерухомість для житла, починаючи з 0,1% кадастрової вартості, також викликало невдоволення, так як збори згодом значно збільшилися. 

Критики вказували на залежність уряду Домбровскіса від міжнародних кредиторів, таких як МВФ і Світовий банк, які в обмін на позики в розмірі 7,5 млрд євро вимагали болючих реформ, включаючи скорочення фінансування спорту і текстильної промисловості.

Деякі джерела звинувачували його в надмірній поступливості зовнішнім кредиторам, що, на думку критиків, підривало національні інтереси.

Трагедія в торговому центрі «Maxima» у 2013 році стала ключовим моментом, що призвів до його відставки. Хоча Домбровскіс заявив, що рішення про відхід було його власним, деякі ЗМІ припускали тиск з боку президента Андріса Берзіньша. 

Ще один скандал був пов'язаний з перевіркою Бюро щодо запобігання та боротьби з корупцією (БПБК), розпочатої щодо можливого конфлікту інтересів Домбровскіса у квітні 2014 року.

Як повідомляла газета Diena, розслідування розпочалося після публікацій порталу pietiek.com, які стосувалися передачі боргових зобов'язань компанії Land Development, яка належала дружині Домбровскіса та чоловіку його колишньої радниці Індуліса Буканса.

Ця компанія, що займалася будівництвом будинків, опинилася в боргах через невдалий проєкт. Під час реорганізації Hipotēku banka зобов'язання Land Development були передані Rietumu banka, що відрізнялося від долі інших боргів.

Портал стверджував, що частина боргів могла бути негласно списана завдяки зв'язкам між керівництвом банку та Сандрою Букане, дружиною радника Домбровскіса. Рішення про передачу кредитного портфеля приймалося урядом на основі рекомендацій міністерства фінансів та консультантів Superia.

Домбровскіс відкинув звинувачення, заявивши, що це спроба його «очорнити», і наголосив, що отримання кредитів для бізнесу — звичайна практика, а сумніви щодо платоспроможності фірми необґрунтовані. Попри відсутність доказів прямої корупції, цей епізод посилив громадську критику.