Вадим Бойченко

Вадим Сергійович Бойченко: досьє “ахметівського” мера Маріуполя, який відмовився визнати РФ агресором

Вадим Сергійович Бойченко — людина Ахметова, яка вирішила змінити крісло мера прифронтового міста на депутатський мандат Верховної Ради. Про нього повідомляє Політека.

1. Біографія
   
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Вадим Сергійович Бойченко народився 5 червня 1977 року в місті Маріуполь Донецької області.

Освіта

Вадим Бойченко навчався в сорок першій школі міста Маріуполь. Має дві вищі освіти. Першу свою спеціальність інженера транспортних технологій він отримав в 2001 році в Приазовському державному технічному університеті, який розташований в рідному для політика Маріуполі.

Крім того, Бойченко навчався у Донецькому національному університету, де в 2015 році став магістром бізнес-адміністрування.

Крім того Вадим їздив до Франції, де навчався в одній з місцевих бізнес-шкіл. Також був слухачем школи мерів.

Сім’я

Вадим Бойченко одружений. Дружину звуть Галина. Має фінансову освіту. Галина працює в фінансовому департаменті ТОВ “Метінвест Холдингу”. У шлюбі з нею у Вадима народилося двоє дітей: син Сергій та донька Наталя.

Кар’єра

Велика частина трудової діяльності Вадима Бойченка пов’язана з металургійним комбінатом Азовсталь і холдингом Метінвест.

На металургійному комбінаті він почав працювати у 1994 році слюсарем третього розряду. Через рік Вадим став помічником машиніста тепловоза. Потім керував тепловозом сам.

У 2010 році Вадим Бойченко був начальником відділу транспортних цехів служби заступника директора по мотивації.

Потім протягом трьох років він працював в ТОВ “Метінвест Холдинг”. У 2010 році був експертом по кадрах і мотивації, а через три роки перебував на посаді начальника управління Дирекцією з персоналу.

У 2013-2015 роках Вадим Бойченко займав керівні посади в ПАТ “ММКИ”.

В кінці серпня 2013 року Вадима Бойченка обрали членом виконавчого комітету міської ради Маріуполя.

В середині грудня 2015 року Вадим Бойченко переміг на виборах міського голови і став мером Маріуполя. За нього проголосували майже сімдесят три відсотки маріупольців.

Бойченко є засновником і керівником “Фонду розвитку Маріуполя”.

У 2019 році на парламентських виборах Вадим Бойченко увійшов до першої десятки “Опозиційного блоку”.

Компромат

Вадима Бойченка називають ставлеником головного олігарха країни Ріната Ахметова.

Власнику Метінвесту необхідний був в Маріуполі “свій мер”. Після втрати донецьких заводів саме маріупольські ММК ім. Ілліча і Азовсталь стали оплотом в металургії Ахметова.

Але до 2015 року його позиції в місті були не такими міцними, як у Донецьку. А після захоплення сепаратистами і російськими військами столиці Донбасу, Маріуполь перетворився в індустріальну столицю і морські ворота східних областей.

Тому Ахметову потрібна була молода, енергійна людина на чолі міста, без зв’язків з “регіоналами” і сепаратистами. Нею і став Вадим Бойченко.

Результати виборів мера в 2015 році здивували багатьох маріупольців. Адже ще за півроку до початку виборчої кампанії про Вадима Бойченка в місті майже ніхто не знав, а у підсумку він зміг набрати рекордні для місцевих виборів сімдесят три відсотки голосів.

Тому у місцевих засобах масової інформації писали, що реальні результати голосування були прикриті “каруселлю”, яку влаштував “Метінвест”.

У грудні 2015 року Бойченко відмовився визнати Російську Федерацію агресором, а самопроголошені “республіки” — терористичними організаціями.

Коли депутат маріупольської міської ради Олександр Ярошенко запропонував поставити на голосування це питання, то Вадим Бойченко відмовився. Він заявив, що депутати минулого скликання вже прийняли це рішення. Хоча раніше міський голова заявляв, що дане питання може бути винесено на голосування повторно.

Не минуло непоміченим і те, що після перемоги на виборах мера, дружина Вадима Бойченка отримала роботу в “Метінвесті”. Причому, початкова зарплата в три мільйони гривень на рік через кілька років зростала в два рази.

Вона всього за рік встигла придбати елітну квартиру і автомобіль, витративши на них більше семи мільйонів гривень. Сам міський голова Маріуполя прокоментував високооплачувану роботу дружини тим, що їй просто пощастило.

У декларації за 2015 рік Вадим Бойченко зазначив, що на посаді мера міста заробив п’ять мільйонів гривень. Однак ні до, ні після цього року таку платню він не отримував.

Декларація

В кінці березня 2019 року маріупольський міський голова опублікував електронну декларацію про свої доходи за 2018 рік.

У подружжя Бойченко на двох є три квартири. Дві з них знаходяться в Маріуполі, ще — одна в Києві. Столична квартира була придбана в 2017 році за шість мільйонів гривень. Нерухомість в дев’яносто дев’ять квадратних метрів належить Галині Бойченко.

Крім того, у дружини мера є житловий будинок, площею в сто п’ять “квадратів” в селі Мудриголови Хмельницької області. Він також у власності Галини з 2017 року. Його ціна сто одинадцять тисяч гривень.

У столиці у Галини Бойченко є складське приміщення індивідуального використання (чотири квадратних метри) і машиномісце на паркінгу (чотирнадцять квадратних метрів). За ці два об’єкти нерухомості вона заплатила суму більш ніж п’ятсот тисяч гривень.

У подружжя дві машини. Вадим пересувається на: Nissan X-Trail 2012 випуску, а Галина — на Infiniti QX60 2017, за яку вона заплатила 1,6 мільйона гривень.

Зарплата міського голови за 2018 рік склала півмільйона гривень. Галина Бойченко заробила більше шести мільйонів гривень. Ще сто вісімдесят п’ять тисяч гривень вона отримала в якості банківських відсотків.

На банківському рахунку у мера Маріуполя зберігається п’ятдесят тисяч гривень, сто двадцять один євро і вісімдесят доларів.

У його дружини в банку зберігається сто сімдесят дві тисячі доларів, двадцять одна тисяча гривень і сто сорок шість євро. На двох у подружжя задекларовано двісті шістнадцять тисяч євро готівкою.