Тео Франкен

Франкен Тео: міністр оборони та зовнішньої торгівлі Бельгії з лютого 2025 року

Франкен Тео — відомий своїми націоналістичними та антимігрантськими поглядами

Біографія

Тео Франкен народився 7 лютого 1978 року в місті Люббек, Бельгія.

Освіта

Тео Франкен здобув освіту в Католицькому університеті Левена, де в 2001 році закінчив факультет педагогічних наук.

Його інтерес до політики почав формуватися ще в шкільні роки під впливом вчителів історії, які розповідали про боротьбу фламандців за культурні та мовні права в XIX і XX століттях. Це надихнуло його на подальше вивчення соціальних і політичних процесів, що стало основою для майбутньої кар'єри.

Сім'я

Тео Франкен одружений і є батьком двох дітей — дочки та сина.

Кар'єра

Після закінчення університету Тео з 2001 по 2004 рік працював науковим співробітником партії «Народний союз» (Volksunie) у парламенті Фландрії. При створенні Нового фламандського Альянсу (N-VA) Франкен став активним учасником цієї партії, розділяючи її консервативні і націоналістичні погляди. 

У 2005-2008 роках він обіймав посаду радника в кабінеті фламандського міністра Гірта Буржуа. Його зона відповідальності — питання інтеграції та освіти.

У 2006 році Франкен заснував місцеве відділення N-VA в Люббеку і очолив список на муніципальних виборах, але партія отримала лише 4,96% голосів і не пройшла до ради.

У 2010 році Тео став лідером списку N-VA на федеральних виборах у провінції Фламандський Брабант. За нього проголосувало тринадцять тисяч виборців, що забезпечило йому крісло в Палаті представників Бельгії. 

Франкен активно виступав за посилення міграційного законодавства, домігшись прийняття суворих законів про возз'єднання сімей та отримання громадянства.

У 2012 році він привів N-VA до перемоги на муніципальних виборах у Люббеку з 25,68% голосів. На початку наступного року Тео став мером міста. 

У 2014 році, набравши 44,5 тисячі голосів на федеральних виборах, він знову увійшов до парламенту. У жовтні того ж року Франкен був призначений державним секретарем у справах притулку, міграції та адміністративного спрощення. 

У цій ролі Тео здобув популярність завдяки жорсткій політиці щодо нелегальної міграції під час європейської міграційної кризи 2015 року, збільшивши потужність прийому біженців і встановивши рекорд по репатріації нелегалів, засуджених за злочини.

У 2014 році Франкен зіткнувся з погрозами смерті від мусульманського екстреміста. Це сталося одночасно з погрозами на адресу його колеги по партії N-VA Яна Ямбона. В результаті інциденту йому було надано поліцейський захист.

Його позиція проти Глобального пакту про міграцію ООН призвела до виходу N-VA з коаліції в грудні 2018 року та падіння уряду. Після цього Франкен повернувся до парламенту, а в 2019 році був переобраний з рекордними 122,7 тисячі голосів. 

У 2024 році він став лідером фракції N-VA у парламенті після федеральних виборів. У лютому 2025 року Франкен увійшов до уряду де Вевера як міністр оборони та зовнішньої торгівлі.

Компромат

Тео Франкен неодноразово опинявся в центрі скандалів. У жовтні 2014 року, через кілька днів після призначення держсекретарем, він зазнав критики за участь у святкуванні 90-річчя Боба Маеса, колишнього члена колабораціоністської партії. 

Ліві партії вимагали його відставки, але коаліція його підтримала. У тому ж місяці спливли старі дописи в соцмережах з нібито гомофобними висловлюваннями і сумнівами в економічній цінності марокканської, Конголезької та алжирської діаспор. Франкен вибачився в парламенті, заперечуючи звинувачення в гомофобії.

Співпраця з суданським режимом для ідентифікації нелегалів також викликала скандал: після репатріації суданці повідомили про тортури, хоча розслідування не знайшло доказів. У тому ж році його твіт з хештегом #opkuisen («прибрати») про затримання нелегалів в Брюсселі був сприйнятий як ксенофобський.

У 2019 році Франкен став свідком у справі про шахрайство з гуманітарними візами, пов'язаній з його помічником Меліканом Кучамом, який брав гроші з сирійських християн. Франкен не був звинувачений, але його репутація постраждала.