Сок Йоль Юн

Юн Сок Йоль: президент Південної Кореї з травня 2022 року до 14 грудня 2024 року

Юн Сок Йоль — у грудні 2024 року за спробу держперевороту його було відсторонено від влади, а у січні 2025 року - відправлено під арешт

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат

Біографія

Юн Сок Йоль народився 18 грудня 1960 року в місті Сеул, Південна Корея.

Освіта

Юн — юрист за освітою. Закінчив Сеульський університет. Дев'ять років Юн Сок Йоль не міг пройти атестацію та отримати адвокатське свідоцтво. Екзамен він склав лише у 1991 році.

Через захворювання очей він уникнув обов’язкової військової служби.

Сім’я

Батько політика був почесним професором економіки в університеті Ёнсе та дійсним членом Національної академії наук Республіки Корея. Мати до одруження викладала у Жіночому університеті Іхва.

У 2012 році Юн Сок Йоль одружився з Кім Кьон Хі. Вона керує компанією, що спеціалізується на організації художніх виставок. Дітей у подружжя немає.

Кар'єра

У 1994 році Юн Сок Йоль влаштувався в прокуратуру міста Тегу. Там він очолював спеціальний відділ та центральний слідчий департамент, які займалися справами, пов’язаними з корупцією.

У 2002 році він перейшов на роботу юристом у компанію Bae, Kim & Lee. Однак незабаром повернувся до прокуратури, відчувши, що не підходить для роботи у провідній юридичній фірмі повного циклу в Кореї.

Після повернення в прокуратуру Юн Сок Йоль знову зайнявся гучними антикорупційними розслідуваннями. Серед них були справи проти близьких соратників президента країни, а також компанії Hyundai Motor Company.

У 2013 році, очолюючи спеціальну слідчу групу, Юн Сок Йоль розслідував причетність Національної розвідувальної служби до скандалу з маніпуляцією громадською думкою.

Юн домагався судового переслідування колишнього очільника розвідувальної служби за порушення Закону про вибори державних службовців. Він звинуватив міністра юстиції у втручанні в розслідування. У результаті постраждав сам Юн Сок Йоль: його понизили на посаді та перевели до прокуратури Тегу і Теджона.

У 2017 році він повернувся до столиці. Новий президент доручив йому очолити прокуратуру центрального округу. На цій посаді Юн Сок Йоль займався справами проти двох колишніх президентів Південної Кореї, трьох керівників розвідувальної служби, головного судді, сотні чиновників і політиків, а також компанії Samsung.

Улітку 2019 року Юн Сок Йоль був призначений генеральним прокурором. Майже одразу він розпочав розслідування проти міністерки юстиції. Також він займався справами про порушення виборчого законодавства, в яких брали участь як правлячі, так і опозиційні політики.

Наприкінці того ж року міністерка юстиції домоглася відсторонення Юн Сок Йоля від посади. Однак через суд він скасував це рішення. У березні 2021 року Юн Сок Йоль подав у відставку.

Улітку того ж року він висунув свою кандидатуру на президентських виборах — спочатку як незалежний кандидат, а потім як представник консервативної партії «Сила народу».

Вибори відбулися у березні 2022 року. На них Юн Сок Йоль здобув 48,56% голосів і менш ніж на 1% випередив кандидата від Демократичної партії Лі Чже Мьона.

Оскільки в Південній Кореї президентські вибори проводяться в один тур, Юн Сок Йоль став новим, 13-м головою держави. Його повноваження завершуються у 2027 році. Повторно обиратися за законом він не має права.

У вересні 2022 року корейський президент заявив, що Сеул може надавати Україні лише гуманітарну та економічну допомогу. У квітні 2023 року в інтерв’ю агентству Reuters Юн Сок Йоль натякнув на можливість постачання летальної зброї Україні.

Він зазначив, що якщо виникне ситуація, яку міжнародна спільнота не зможе виправдати, наприклад, масштабний напад на мирних жителів, різанина або серйозне порушення законів війни, Сеул може переглянути своє рішення.

У серпні 2024 року Юн Сок Йоль відвідав Бучу та Ірпінь. Він оголосив, що Сеул виділить Україні 394 мільйони доларів у 2024 році — вісім разів більше, ніж у 2023 році.

Коли восени 2024 року на боці Росії у війну проти України вступив головний ворог Південної Кореї, КНДР, Сеул відмовився передавати Києву летальну зброю.

Компромат

Дружину Юн Сок Йоля звинуватили в отриманні «відкатів» за організацію художніх виставок. У 2024 році Юн Сок Йоль наклав вето на спеціальний законопроєкт прокурора, який передбачав розслідування справ про корупцію, пов’язаних із ним та його дружиною.

Також у південнокорейських ЗМІ повідомлялося, що перша леді у своєму резюме неправдиво вказала, що має зв’язки з бізнес-школою Стерна при Нью-Йоркському університеті. Кім публічно вибачилася.

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї оголосив про запровадження воєнного стану, звинувативши опозицію в паралізації роботи парламенту та симпатіях до Північної Кореї. У своєму зверненні він пообіцяв викорінити «пропівнічнокорейські сили» та захистити демократичний порядок у країні.

У межах воєнного стану було запроваджено заборону на будь-яку політичну діяльність, включаючи роботу Національної асамблеї, регіональних зібрань, політичних партій, створення організацій, проведення мітингів і протестів. Під контроль військових перейшли засоби масової інформації та видавництва, що викликало серйозне занепокоєння громадськості та міжнародної спільноти.

Проте вже того ж дня Національна асамблея одноголосно визнала указ про воєнний стан недійсним. Попри це, військове командування заявило, що режим залишатиметься чинним до рішення президента. Через кілька годин після голосування Юн Сок Ёль скасував указ, посилаючись на обговорення з кабінетом міністрів.

7 грудня президент виступив із публічними вибаченнями, визнавши помилковість своїх дій. Він запевнив громадян, що подібне більше не повториться. Утім, цей крок викликав широкий резонанс: опозиція та навіть деякі представники правлячої партії закликали до його відставки.

9 грудня міністерство юстиції ввело заборону на виїзд з країни для Юн Сок Ёля, посилаючись на розслідування, пов’язане зі звинуваченнями у державній зраді та спробі підриву конституційного ладу.

14 грудня його було усунуто з посади внаслідок імпічменту. 31 грудня суд видав ордер на його затримання після неодноразових відмов з'явитися на допит у справі запровадження воєнного стану.

15 січня 2025 року слідчі та поліція затримали Юн Сок Йоля у резиденції, подолавши опір Служби безпеки президента, та доставили на допит. 19 січня суд видав ордер на його арешт, після чого його було переведено в одиночну камеру.