Сергій Клюєв

Клюєв Сергій Петрович: молодший брат правої руки Януковича і нардеп-втікач, якого підозрюють у шахрайстві і розтраті коштів

Клюєв Сергій Петрович - один з наближених Віктора Януковича і найбагатших українців, мільйонний боржник, а також підозрюваний у шахрайстві і розтраті держмайна.

Біографія
Освіта
Сім'я
Кар'єра
Компромат
Декларація
Відео

Біографія

Клюєв Сергій Петрович народився 19 серпня 1969 року в місті Донецьк.

Освіта

Диплом про вищу освіту за спеціальністю “Видобуток корисних копалин” Сергій Клюєв отримав в державному технічному університеті міста Донецьк.

Сім'я

Батько Сергія Клюєва був за професією шахтар, мати - вчителька.

Старший брат - Андрій Петрович Клюєв (1964 року народження) - топ-чиновник часів Леоніда Кучми і Віктора Януковича. Тричі обіймав посаду віцепрем'єр-міністра, три рази ставав народним депутатом, секретар Ради Національної Безпеки і Оборони, а також останній глава Адміністрації Президента Януковича.

Дружину Сергія Клюєва звуть Ірина (1964 року народження). Вона входила до ради директорів компанії SLAV AG. У шлюбі з нею у Клюєва народилося двоє дітей: у 1992 році син Андрій, а через рік дочка Ольга.

У 2011 році Ольга вийшла заміж за підприємця Каве Ертефая, який став генеральним директором Activ Solar.

Кар'єра

Сергій Клюєв протягом майже п'ятнадцяти років (1992 до 2006 рік) працював на підприємстві "Укрпідшипник". Починав трудиться у якості начальника відділу металів і дійшов до посади голови Ради директорів.

У 2005 році він став членом Ради директорів австрійської компанії Slav AG. Через півтора року (січень 2007) Клюєв-молодший був призначений членом Ради Нацбанку.

Разом з братом Андрієм є власником концерну "Укрпідшипник" та холдингу Slav Handel, Vertretung Und Beteiligung AG (Австрія), який є дочірнім підприємством корпорації "Укрпідшипник".

У 2002 році Сергій Клюєв, слідом за братом входить у політику. Спочатку чотири роки він провів в якості депутата обласної ради Донецька. До 2005 року був заступником голови облради.

У 2006 році він вперше стає народним депутатом. До парламенту молодший Клюєв потрапив у списку Партії регіонів під шістдесят другим номером. У п'ятому скликанні Верховної Ради він увійшов до складу комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Також став членом Парламентської асамблеї Ради Європи.

За час роботи у п'ятому скликанні (2006-2007) відзначився лише одним законопроєктом і одинадцятьма виступами на засіданнях парламенту.

На позачергових парламентських виборах у 2007 році Сергій Клюєв залишився на тій же шістдесят другій позиції у списку Партії регіонів.

У шостому скликанні Верховної Ради він також залишився в банківському комітеті. Однак на цей раз Клюєв уже очолив його. Крім того, обидва брати стали заступниками фракції Партії регіонів. За час роботи в парламенті Сергій став автором (співавтором) п'яти законопроєктів.

Через п'ять років Сергій Клюєв вперше пішов на вибори не як "списочник", а як мажоритарник. У 2012 році він без проблем переміг на сорок шостому окрузі (Донецька область), набравши 76.10% (або 62 615) підтримки виборців.

У сьомому скликанні Верховної Ради став членом комітету з питань податкової та митної політики. За два роки роботи парламенту (2012-2014) Сергій Клюєв встиг взяти участь в створенні восьми законопроєктів.

З 12 грудня 2012 року він був членом фракції Партії регіонів. У березні 2014 року залишив політсилу і до кінця каденції парламенту залишався позафракційним депутатом.

У жовтні того ж року політик знову балотувався по сорок шостому мажоритарному округу. За Клюєва проголосувало 47.47% (або 22 669) виборців. За найближчого опонента, самовисуванця Дмитра Олексійовича Реву віддали свої голоси 27.66% (або 13 211) жителів Донецької області.

У восьмому скликанні Верховної Ради Сергій Клюєв став членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, а також груп по міжпарламентських зв'язках з Австрією, Конго, Китаєм і США.

За час роботи в парламенті (2014-2019) парламентарій не зробив жодного депутатського запиту, взяв участь лише у створенні двох законопроєктів і виступив один раз. Клюєв пропустив дев'яносто сім відсотків всіх засідань парламенту.

Компромат

У листопаді 2004 року були опубліковані так звані "плівки Рибачука" в яких фігурував і Сергій Клюєв. Один з голосів належав на той час заступникові голови Донецької обласної ради. Він нібито був замішаний в махінаціях з фальсифікаціями на президентських виборах 2004 року.

За інформацією "Наші гроші", наприкінці 2011 року компанія-прокладка Сергія Клюєва ТОВ “Торговий Дім “Енерговугілля” стала переможцем тендеру з фіктивною конкуренцією на придбання семисот п'ятдесяти тисяч тонн вугілля на суму понад вісімсот п'ятдесяти мільйонів гривень.

Як зазначає громадський рух "Чесно", компанії братів Клюєвих винні державним банкам як мінімум п'ятнадцять мільярдів гривень.

До 2013 року компанія Activ Solar, кінцевими бенефіціарними власниками якої були Андрій і Сергій Клюєви побудувала одинадцять сонячних електростанцій. На їх будівництво брати отримали у якості кредитів і банківських гарантій пів мільярда євро від Ощадбанку.

Крім того, ще один державний банк - Укрексімбанк виступив поручителем за іншими кредитними договорами компаній, які належали Клюєвим.

Після 2014 року Клюєви потрапили під санкції, компанії стали збитковими. Це означало, що по їх гарантіям, кредиторам мільйонні борги повинен був платити Укрексімбанк.

Менш ніж через пів року після виборів до Верховної Ради, у березні 2015 року, генеральна прокуратура подала до парламенту запит про зняття недоторканності і притягнення Сергія Клюєва до відповідальності за підозрою у скоєнні відразу декількох злочинів (розтрата державного майна і шахрайство).

У прокурорському поданні зазначалося, що парламентарій разом зі своїм братом купили "Завод напівпровідників" і обслуговували кредит за рахунок державних коштів. Влітку того ж року народні депутати позбавили свого колегу імунітету.

У грудні того ж року до Верховної Ради було подано запит прокуратури на арешт народного депутата. Його підозрювали в “незаконних діях, спрямованих на незаконне заволодіння Межигір'ям і подальше його утримання під час президентства Януковича”.

Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт. Однак притягнути до відповідальності політика не вдалося, оскільки він покинув межі України. В Україні він перебуває у розшуку.

У лютому 2016 року Сергій та Ірина Клюєві розлучилися. Дружині народного депутата дісталася нерухомість (маєток у Козині) і пів мільярда гривень. Однак розлучення стало всього лише ширмою для того, щоб розділити майно.

Злочини, в яких підозрювали Клюєва мають майновий характер. Тому в разі обвинувального вироку до колишнього народного депутата можуть бути застосовані санкції у вигляді конфіскації.

У 2014 році проти братів Клюєвих країни Європейського союзу, а також Канада вводили і кілька разів продовжували фінансові санкції. Однак в 2018 році Європейський суд зняв їх в зв'язку з тим, що українська сторона представила сумнівні докази.

У січні 2014 року Сергій Клюєв став одним з парламентарів, який підтримав пакет антидемократичних законів, які отримали в народі назву "диктаторських".

Брати Клюєви побудували величезні особняки на території Козинського заказника, де будь-яке будівництво заборонено.

Декларація

Засоби масової інформації неодноразово включали Сергія Клюєва у Топ-100 найбагатших українців. Так, в 2013 році журнал "Фокус" оцінював його статки в триста двадцять три мільйони доларів.

В останній раз Сергій Клюєв подавав електронну декларацію в 2014 році.

У політика були дві квартири: в Києві і Донецьку, маєток під Києвом і автомобіль Mercedes 2007 року випуску. У Відні Клюєв мав ще один маєток. Також у Сергія Клюєва на суму у пів мільйона євро були цінні акції в Австрії.

Донецьку квартиру Клюєв придбав в 1994 році. Її вартість на момент початку збройного конфлікту на Донбасі становила шістсот тисяч гривень. Сто з половиною мільйонів гривень - вартість елітних апартаментів в самому центрі столиці.

Загальна площа землекористування братів Клюєвих під Києвом становила 17,8 гектара, вартістю в двісті сорок мільйонів гривень.

В Австрії були зареєстровані і дві компанії політика - Activ Solar і SLAV AG.