Сергій Гроза
  • Дата народження
    1 березня 1959
  • Країна
    Україна
Сергій Гроза
2314

Сергій Гроза

Гроза Сергій Миколайович — співзасновник компанії "Олімпекс Купе Інтернешнл", один з власників компанії GNT Group

Сергій Гроза - Фото 1

Гроза Сергій Миколайович — співзасновник і один з власників стивідорної компанії GNT Group, у власності якої знаходиться ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», що володіє потужностями в морському порту Одеси (3 і 4 причали). Крім того, володіє компаніями «БРОВАР АЛ» і «термінал Н.Г.».

  1. Біографія
  2. Освіта
  3. Сім’я
  4. Кар’єра
  5. Компромат

Біографія

Сергій Миколайович Гроза народився 1 березня 1959 року в місті Павлоград Дніпропетровської області.  

Освіта

Сергій Гроза проходив навчання в Академії цивільної авіації, яку закінчив у 1980 році за спеціальністю «Управління повітряним рухом».

Сім’я

Одружений на громадянці Російської Федерації Тетяні Горбуновій. У 1981 році у подружжя народився син Дмитро.

Кар'єра

Після закінчення Академії Сергій працював авіадиспетчером у Дніпропетровському аеропорту. У 1981 році здобув перемогу в конкурсі молодих фахівців і його перевели працювати до Києва.

З 1984 року працював інспектором відділу аеронавігації, проте за власним бажанням перевівся працювати в аеропорт «Бориспіль». У 1986 році став заступником директора аеропорту «Бориспіль», керував Центром управління Київського авіаційного транспортного вузла.

У 1992 році покинув роботу в аеропорту і виїхав за кордон. Тоді ж відкрив власний бізнес на Кіпрі. Специфіка діяльності: торгівля металом. Аналогічний бізнес Гроза відкрив і в Україні — «БРОВАР АЛ» в Броварах (Київська область). Компанія займалася обробкою чорних металів.

У середині 90-х Гроза познайомився зі своїм майбутнім бізнес-партнером Володимиром Науменком, який теж мав інтереси в металургії.

У 1996 році Гроза і Володимир Науменко реалізували перший спільний успішний бізнес-проєкт — продавали метал в Азію. Після цього вони домовилися вести справи спільно.

Сергій Гроза - Фото 2


Починаючи з 2001 року сфера їх інтересів розширилася з металургії на торгівлю зерном. Партнери придбали компанію "Інзерноекспорт". У 2003 році для розвитку цього напрямку купили ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

З 2004 року фокус з металургії остаточно перейшов на зернотрейдинг. Гроза і Науменко придбали зернотермінал і провели його реконструкцію. Вже через декілька років отримали підтримку Raiffeisen Bank на будівництво нового терміналу. 

До 2009 року в число інвесторів увійшла міжнародна корпорація CHS Group Inc. З цією компанією пізніше виникли труднощі, оскільки Гроза і Науменко не виконали своїх зобов'язань і не бажали повертати кошти. Однак CHS Group Inc домоглася повернення коштів через суд.

Новий зерновий термінал Грози та Науменко відкрився у 2010 році, проте будівництво наступних черг тривало.

У 2012 році Сергій Гроза і Науменко Володимир зареєстрували на Дубайській товарно-сировинній біржі компанію GNT Trade, яка стала основою GNT Group. Вже під цим брендом запустили другу і третю чергу зернового термінала у 2015 році. 

Тоді ж підприємці отримали інвестиції ЄБРР на четверту чергу. Вона відкрилася у 2019 році. У 2022 році термінал — один з учасників «зернової угоди».

Компромат

Підхід до ведення бізнесу Сергій Гроза виробив в 1990-ті.Він використовував з'явилися тоді офшорні схеми, щоб практично без податків вивозити з країни спочатку метал, а пізніше зерно.

Через слабо підготовлене законодавство, особливий інтерес для Грози представляли морські порти України. Формально, там не могло бути приватного капіталу — держава зберігала монополію до початку нульових. Однак Гроза і його бізнес-партнер Науменко налагодили схему взаємодії, купивши підприємство, яке володіло потужностями в порту. Вони інвестували в реконструкцію термінала і до моменту офіційного допуску приватного бізнесу вже були готові зайняти свою нішу. При цьому бізнес організований за складною схемою, що включає підприємства в Україні, офшорних зонах різних країн світу. Часто компанії зареєстровані на підставних іноземних громадян, але бенефіціарами все одно є Гроза і Науменко.

Не можна сказати, що всі ці схеми відходу від сплати податків залишилися без уваги правоохоронних органів. Так, у 2007 році слідчі Печерської прокуратури Києва відкрили кримінальну справу №56-1461 (стаття 212 ККУ частина 3). Основний фігурант — Сергій Гроза, який на той момент перебував у Франції. Гроза зобов'язався приїхати в Україну, але не виконав приписи, тому його оголосили в міжнародний розшук. Пізніше — затриманий і екстрадований з Франції в Україну. Однак в Україні його чомусь звільнили та закрили справу.

У 2018 році була інша гучна справа. "Олімпекс Купе Інтернешнл" звинуватили в несплаті податків за експорт зерна. Сума продажів сягала 50 млн доларів, проте Україна не отримала за це ні копійки до бюджету. Податкова служба спробувала домогтися справедливості, але корупція в судовій системі не дозволила — справу досі тягають в судах, відправляючи на додаткові розслідування.

Проте публічний інтерес до питання розгорявся — в Одесі кілька разів навіть проходили протести (2020-2021 рр). Активісти вказували на злочинну схему, за участю не тільки Грози та Науменко, а й місцевих депутатів і ряду бізнесменів. Тисячі тонн зерна йшли на продаж, але не приносили прибутку країні.

Сергій Гроза - Фото 3

«Сірі схеми»

Детективами БЕБ встановлено факти сірого експорту зернових із терміналу «Олімпекс Купе Інтернешнл». Йдеться про понад 40 000 тонн зернових та олійних культур, відправлених на експорт упродовж 2023 року.

Детективи встановили, що на території Києва, Київської області, Одеси та Одеської області групою осіб було організовано схему вивезення аграрної продукції без сплати податків. Було використано підприємства зі статусом «ризикові для ведення бізнесу», а саме: ТОВ «АГРОТРАНС-ГРУП», ТОВ «ЕКСПРЕС ВСЕ», ТОВ «АУТСТАФФ 19».

Для здійснення схеми використовувався телеграм-канал, де розміщувалася інформація про закупівлю зернових за готівку. Детективи встановили, що сама доставка агропродукції за готівку здійснювалася з терміналу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл». На підставі ордера, виданого слідчим суддею, прокурори провели обшук на потужностях терміналу, де виявили продукцію без документів. У терміналі перебували: приблизно 22,6 тис. тонн пшениці, майже 9 тис. тонн кукурудзи та 11 тис. тонн сої.

Рішенням суду зафіксовано, що бенефіціарні власники описаної вище сільськогосподарської продукції використовують реквізити ТОВ «АУТСТАФФ 19», ТОВ «ЕКСПРЕС ВСЕ», ТОВ «АГРОТРАНС-ГРУП» з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять до системи оподаткування у встановленому законом порядку та неповерненні валютної виручки під час експорту сільгосппродукції. За клопотанням прокурора суддя ухвалив рішення про арешт агропродукції.

У суддівському рішенні також наголошується, що право власності на термінал належало ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТОВ «Аттолло Гранум». Арбітражний керуючий Олексій Сокол повідомив, що єдиним акціонером ТОВ "Аттолло Гранум" є естонська компанія Sunolta OU, а бенефіціаром - Тетяна Коваленко. Компанія "Аттолло Гранум" не володіє іншим майном, крім половини зернового терміналу "Олімпекс Купе Інтернешнл" (IV черга будівництва).

Придбання цього майна є предметом розслідування правоохоронних органів та оскарження до суду. У той час, коли було укладено сумнівні угоди з підсанкціонними компаніями (ризикові для ведення бізнесу) та проводилися розслідування представниками Бюро Економічної Безпеки, директором «Олімпекс Купе Інтернешнл» був Віталій Марченко.

У розпорядженні БЕБ опинилися товарно-транспортні накладні, якими компанія «Аттолло Гранум» відвантажувала пшеницю компанії – «Агірос». Нещодавно РНБО включила цю компанію до списків юридичних та фізичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та обмежувальні санкції. Ця компанія також пов'язана з підсанкційним бізнесменом — Вадимом Альперіним, позбавленим українського громадянства ще 2021 року.

Справа американських кредиторів

Спроби залучити іноземні інвестиції для Грози завжди закінчуються скандалами. У 2009 році GNT Group уклала договір з відомою американською корпорацією CHS Inc. Компанія інвестувала в зерновий термінал і отримувала право на ексклюзивне використання потужностей. Однак Гроза і Науменко вирішили, що можуть торгувати зерном самостійно. Як тільки американські партнери дізналися про це, то вийшли з угоди, зажадавши повернути їм їх частку. GNT Group відмовили, проте справедливого рішення вдалося домогтися через суд. Тільки ось заплатили бізнесмени не свої гроші, а віддали кошти з уже нового кредиту — від ще однієї компанії з США — Argentem Creek Partners. Сума кредиту склала $ 75 млн.

На цьому кредитна історія не закінчилася. У 2019 році GNT Group отримала ще один кредит на 20 млн доларів — від Innovatus Structured Trade Finance (США). З цих коштів стали гасити попередні борги. Серед іншого — йшлося про борги ЄБРР. Кредитний міхур зростав і в якийсь момент борги компанії перевищили 150 мільйонів доларів.

Протягом 2021 року GNT Group інформувала кредиторів, що не може платити за боргами, посилаючись на пандемію і виникли у зв'язку з цим труднощі. У підсумку, до кінця року набралося понад 160 мільйонів доларів боргів. При цьому бізнесмени повідомили партнерів, що мають у своєму розпорядженні всього 58 тисяч доларів готівкою, і нібито це все кошти компанії.

Американські компанії пішли відомою для таких кейсів процедурою та запропонували реструктуризацію. Однак незабаром вони дізналися, що підприємці розпродають продукцію, яка повинна була стати гарантією, але при цьому приховують доходи. Йшлося мінімум про 120 млн доларів. При цьому кредиторів намагалися переконати, що зерно зіпсувалося. Після цього інциденту американські партнери звернулися в поліцію. Гроза і Науменко швидко визнали борги та погодилися їх погасити. Однак далі ухилялися від даних обіцянок. Тоді Argentem Creek Partners і Innovatus Capital Partners запустили процедуру примусового банкрутства GNT Group.

На цей момент (березень 2023) вже є рішення Високого суду Англії за позовом інвесторів про арешт активів Грози та Науменка. Вони зобов'язані передати контроль над терміналом в Одесі кредиторам з США. У лютому було оголошено про призначення арбітражного керуючого, щоб підтримувати роботу термінала, який бере участь в зерновій угоді.

Як уже писали інші українські ЗМІ (сайти «Знай.ЮА», «Політрада» тощо), Гроза Сергій дуже серйозно взявся за покращення свого іміджу, для чого маркетологи, які працюють над проєктом, навіть рекламують його публікації у пошуковій системі Google. Це дуже незвичайно, оскільки цей інструмент використовується в основному в e-commerce. Так, нижче представлений скриншот видачі пошукової системи Google на запит «Сергій Гроза», як бачать її користувачі з України.

Сергій Гроза - Фото 4
Згадки про персону