Дейнеко Сергій Васильович: голова Прикордонної служби, якого звинувачували у зв'язках з сепаратистами
Дейнеко Сергій Васильович — допоміг втекти сепаратистському губернатору Луганська, мав "договорняки" з терористами, займався контрабандою.
Біографія
Сергій Васильович Дейнеко народився 5 квітня 1975 року в місті Біробіджан (нині Російська Федерація).
Освіта
Дейнеко має військову та цивільну освіту. Сергій закінчив Академію Прикордонних військ України та Об'єднаний інститут військової розвідки при Національній академії оборони України, а також університет в Ужгороді.
Сім’я
Сергій одружений на Тамарі Дейнеко. У подружжя є двоє дітей: син Ігор і дочка Вікторія.
Кар'єра
У вересні 1996 року Сергій почав служити в Державній прикордонній службі України. З 2010 по 2014 рік керував Луганським прикордонним загоном.
У 2014 році Дейнеко встиг змінити кілька місць служби. У серпні — вересні був заступником начальника Східного регіонального управління, потім два місяці Сергій служив на аналогічній посаді в Південному регіональному управлінні.
У листопаді того ж року він був призначений на посаду заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації прикордонної служби. Сергій — учасник бойових дій на сході України.
Дейнеко встиг спробувати себе і як політик, змінивши кілька політпроєктів. Він був членом партії "Хвиля", потім побував прихильником Анатолія Гриценка, Юлії Тимошенко і Володимира Зеленського.
Влітку 2019 року Дейнеко зайняв посаду голови прикордонної служби. В кінці квітня 2020 року Сергію Дейнеку було присвоєно звання генерал-майора.
Компромат
За інформацією засобів масової інформації, Сергій Дейнеко мав тісні корумповані зв'язки з Валерієм Болотовим, першим "губернатором" окупованої Луганській області.
З ним Сергій познайомився ще в мирний час, коли Болотов був водієм Олександра Єфремова, члена Партії регіонів. Саме Єфремов посприяв призначенню Дейнеко на посаду начальника Луганського прикордонного загону. Дейнеко і Болотов "вирішували прикордонні питання" про контрабанду нафтопродуктів, яку налагоджував Єфремов. Також ЗМІ, називають Дейнеко людиною з орбіти генпрокурора-втікача Віктора Пшонки.
Вже після початку війни на Донбасі старі знайомі — Дейнеко і Болотов, які опинилися по різні боки барикад, домовилися про пропуск фур зі зброєю для сепаратистів з російської сторони. Коли ж Болотов був затриманий українськими прикордонниками, Дейнеко дозволив йому втекти. Про це заявляв полковник Момотов, який загинув після цієї доповіді.
Примітний і бій за будівлю Луганського прикордонного загону 2 червня 2014 року. Тоді сепаратисти почали масований обстріл будівель в місті. Потрапивши під вогонь українським прикордонникам терористи запропонували здатися.
Як пізніше розповів Сергій Дейнеко, вони відмовилися і продовжили бій. В результаті їм вдалося ліквідувати два десятки нападників терористів. Далі прийшов наказ з Києва про відступ. Зробити це прикордонному загону вдалося без втрат, про що потім хвалився Дейнеко.
Пізніше в проросійському пропагандистському фільмі "Позивний Донбас" прозвучала інформації про те, що у сепаратистів була попередня домовленість з начальником прикордонного загону. За вільний відхід, він нібито пообіцяв віддати всю зброю, яку напередодні бою було завезено в Луганський прикордонний загін. Цим фактом зацікавилася українська військова прокуратура, але так і не довела справу до кінця.
За даними представників преси, керуючи західним кордоном України, Сергій Дейнеко був пов'язаний з місцевою контрабандною мафією. Він заручився підтримкою впливового на Закарпатті нардепа Віктора Балоги, який контролював один з потоків контрабанди. Потім пролобіював призначення на керівні посади Західного Управління прикордонної служби "своїх людей". Так Дейнеко підлаштував роботу управління і контрабандні потоки "під себе".
Правда, схема виявилася не довговічною. Один його покровитель (Балога) потрапив в опалу, а другий (Пшонка) — взагалі став ворогом України. Тому Дейнеко позбувся посади в Прикордонслужбі і кілька років судився, щоб поновитися.
Декларація
У березні 2020 року Сергій Дейнеко опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.
Власної нерухомості головний прикордонник не має. На правах безкоштовного користування Дейнеко вказав київську квартиру (91,6 кв. м). Також Сергій задекларував квартиру (31 кв. м) сина в Умані Черкаської області.
У спільній власності з дружиною генерал-майор володіє автомобілем Nissan X-Trail 2017 року випуску. Машина обійшлася подружжю в 748 тисяч.
За 2019 рік сукупний дохід Сергія склав 1,78 мільйона. Своїй дружині він подарував 386,8 тисячі. Банківські відсотки принесли Тамарі Дейнеко 21,6 тисячі. На рахунках в банку Сергій зберігає 595,5 тис. грн. Готівковими коштами він задекларував 110 тисяч гривень і три тисячі євро, у Тамари — 15 тисяч доларів готівкою.