Сергій Бубка

Бубка Сергій Назарович: український легкоатлет і експрезидент НОК України

Бубка Сергій Назарович — легендарний легкоатлет-жердинник, який встановив понад тридцять світових рекордів, перша людина, яка стрибнула у висоту з жердиною на шість метрів. Журналісти встановили, що фірми Бубки торгують із окупантами на Донеччині

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Скандали
Статки
Посилання
Відео

Біографія

Сергій Назарович Бубка народився 4 грудня 1963 року у місті Луганськ.

Освіта

Бубка закінчив 57-ю донецьку середню школу. Вищу освіту здобув у столичному інституті фізкультури (1987). У 2001 році став кандидатом педагогічних наук, а через тринадцять років — доктором наук з фізичного виховання і спорту.

Сім’я

Батько спортсмена був військовослужбовцем, мати - сестрою-господаркою луганської поліклініки. Старший брат — Василь (1960 р.н.) — також займався стрибками у висоту. У 1986 році він завоював друге місце на європейській першості. Після завершення спортивної кар'єри зайнявся підприємництвом, обирався до міської ради Донецька.

З гімнасткою Лілією Тютюник Бубка познайомився під час змагань у Донецьку. Лілія навчалася у фізико-математичній школі, потім заочно в Київському інституті фізкультури. У 1984 році молоді спортсмени одружилися.

Через рік у подружжя народився первісток Віталій. У 1987 році народився Сергій-молодший. Обидва сини легкоатлета — професійні тенісисти. Вони отримали освіту в європейських навчальних закладах.

Віталій по завершенню кар'єри спортсмена зайнявся бізнесом. Працював також у Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій і Міжнародному Олімпійському комітеті.

Найкращим досягненням в тенісі Сергія-молодшого було 148-е місце у рейтингу ATP (2011). У листопаді 2012 року молодший син легкоатлета ледь не загинув, випавши з вікна третього поверху у Парижі. В результаті падіння він отримав безліч переломів.

Кар'єра

У школі Бубка займався футболом, хокеєм, бігом і стрибками в довжину, відвідував басейн. Стрибками у висоту Сергій зайнявся у 9 років. За словами майбутнього рекордсмена, він навіть не знав про існування такого виду спорту, поки старший сусід не почав ходити на тренування. Сусід запропонував займатися з ним.

Незважаючи на категоричну заборону матері стрибати у висоту з жердиною, Сергій почав відвідувати тренування і дуже швидко прогресував. У новому для себе виді спорту Бубка з випередженням виконував юніорські нормативи.

Тренувався майбутній чемпіон в дитячих спортивних школах Луганська і Донецька. Першим значним його успіхом стало друге місце на чемпіонаті Радянського Союзу серед дорослих. Через два роки у віці 19 років Бубка переміг на світовій першості з легкої атлетики. Тоді він зумів стрибнути на 5,7 метра. У двадцять років Сергій став Заслуженим майстром спорту Радянського Союзу.

У 1984 році він встановив свій перший світовий рекорд. Тоді на змаганнях у Чехословаччині Сергій стрибнув на 5,85 метра. Всього через кілька тижнів Бубка стрибнув ще вище.

Домінуючи в спорті понад десять років, він побив світовий рекорд 35 разів. У 1985 році у віці 22 років першим серед стрибунів подолав історичні шість метрів. Тоді цю подію журналісти порівняли з польотом Гагаріна в космос.

Рекорди українського спортсмена називали «вічними». У відкритому секторі його рекорд (6,15 метра) вдалося побити тільки через 21 рік (з 1993 по 2014). Ще довше ніхто не міг підкорити планку, яку Сергій встановив на відкритих аренах (6,14 метра). Щоб побити його всього на один сантиметр, потрібно було 26 років (з 1994 по 2020 рік).

За спортивну кар'єру Бубка виборов величезну кількість нагород. Він по одному разу завойовував золото на чемпіонаті Європі і континентальній першості в закритих приміщеннях. Сергій шість разів піднімався на найвищу сходинку п'єдесталу пошани на світових чемпіонатах. Ще чотири рази Бубка ставав кращим на чемпіонатах світу в приміщеннях.

У 1984 році Сергію довелося пропустити Олімпіаду в Лос-Анджелесі через те, що Радянський Союз бойкотував турнір. Зате через чотири роки у Сеулі він завоював найголовнішу нагороду — золото на Олімпійських іграх. А ось на Олімпіаді в Барселоні 1992 року українець виступив вкрай невдало, не зумівши навіть взяти початкову висоту.

Завдяки величезній кількості світових досягнень у легкій атлетиці Бубка потрапив в Книгу рекордів Гіннеса. Ще за життя легендарному жердиннику був відкритий пам'ятник. Він був відкритий влітку 1999 року у Донецьку. У 2001 році спортсмен був удостоєний звання Героя України. У тому ж році у віці 38 років він закінчив свою кар'єру.

Бубка брав жердину вище, ніж більшість стрибунів у висоту. Також він використовував швидкість і силу, щоб створити силу віддачі, яка дозволила йому стрибати вище всіх. «Ви повинні бути дуже сильними фізично і психологічно. На землі ви повинні бути спринтером, а у повітрі — гімнастом. Ваш мозок повинен працювати весь час», — розповідав український легкоатлет.

Паралельно зі спортивними досягненнями з 1981 по 1990 рік Сергій обіймав посаду інструктора фізкультури при Донецькому обласному виконавчому комітеті.

Потім два роки він завідував відділом зовнішніх зв'язків Донецького центру науково-технічної творчості молоді в АТ «Центр-праця». У 1990 році створив власний спортивний клуб і проводив в Донецьку щорічні змагання зі стрибків у висоту «Зірки жердини».

У 1996 році він увійшов до складу Комісії атлетів Міжнародного олімпійського комітету. З 2002 по 2008 рік Бубка очолював цю комісію. У 1999 році він був прийнятий в члени Міжнародного олімпійського комітету. З 2012 по 2020 рік українець входив до складу Виконавчого комітету МОК. У 2013 році безуспішно балотувався на пост голови МОК.

Протягом 2009-2012 років Бубка був членом Організаційного комітету футбольного чемпіонату Європи 2012 року. З 2007-2011 та у 2019 роках він займав посаду віцепрезидента Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій. У 2005 році Бубка очолив Національний олімпійський комітет України. На цій посаді залишався до 2022 року.

«НОК повинен не просто відбирати і відправляти команди на Олімпійські ігри. Комітет знаходиться в авангарді зусиль по навчанню молодих людей і допомагає їм займатися спортом, вести здоровий спосіб життя. Для цього нам потрібно працювати разом на глобальному рівні, тому що в іншому випадку ми ризикуємо втратити молоде покоління», — заявляв колишній легкоатлет.

У 2002 році Сергій під 12-м номером у списку блоку «За єдину Україну!» балотувався на парламентських виборах. На момент виборів він був президентом клубу «Спортклуб Сергія Бубки» і членом Партії регіонів. У ІV скликанні Верховної Ради входив до Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму.

З травня до червня 2002 року ексспортсмен був членом фракції «Єдина країна», а потім перейшов в «Регіони України». Також він перебував у складі групи з міжпарламентських зв'язків з Естонською Республікою. За чотири роки роботи народним обранцем Бубка не зробив жодного депутатського запиту, п'ять разів виступив на парламентських засіданнях і взяв участь в створенні восьми законопроєктів.

Сергій Бубка на громадських засадах був радником Віктора Януковича, коли той займав посаду прем'єр-міністра. Колишній легкоатлет відповідав за питання молоді, культури і спорту.

Після президентських виборів 2010 року легкоатлет став позаштатним радником глави держави. Входив до складу громадської гуманітарної ради та робочої групи з охорони здоров'я, фізичної культури і екологічної безпеки.

Влітку 2004 року Бубка очолив один з найбільших українських банків — ВАТ «Родовід-банк». У 2009 році ця фінустанова було націоналізована.

До 2014 року Сергій володів бізнесом по виготовленню дріжджів і хлібобулочних виробів в Донецьку. Також йому належать кілька заправних станцій, компанії з управління нерухомістю та іншими продовольчими магазинами.

Частину бізнесу ексспортсмена записано у столиці. Він є співвласником компаній "Діловий квартал" та "Печерськ 2006", які здають в оренду нерухомість, а саме гаражі та нежитлові приміщення.

Скандали

Влітку 2019 року ексгубернатор Ріо-де-Жанейро Сержіу Кабрал повідомив, що давав хабарі членам МОК для того, щоб заручитися їх підтримкою при голосуванні за звання міста-господаря Олімпіади 2016 року.

За словами колишнього чиновника, який відбував тюремний термін за корупцію, він витратив на підкуп приблизно два мільйони доларів. Колишній губернатор Ріо розповів, що президент IAAF Ламін Діак обіцяв йому добути кілька голосів МОК за 1,5 мільйона доларів. Серед тих, кому він давав хабара, Кабрал назвав й очільника НОК України.

Двома роками раніше французьке видання Le Monde писало, що Бубка перевів 45 тисяч доларів на рахунки офшорної компанії New Mills Investments Ltd. Її бенефіціарним власником значився Валентин Балахничев, колишній керівник російської федерації легкої атлетики і ексскарбник Міжнародної федерації легкої атлетики.

За день до цього перекладу New Mills Investments перевела аналогічну суму фірмі Pamodzi Sports. Її власником був син колишнього Ламіна Діака.

У грудні 2019 року з'явилася інформація, що Сергій Бубка був єдиним з членів МОК, який проголосував за допуск російських спортсменів під своїм прапором на найближчі Олімпійські ігри. Пізніше виявилося, що це неправдива інформація. Ніякого голосування не було олімпійського комітету. Тому Бубка не міг голосувати ні за, ні проти цього рішення.

Влітку 2023 року журналісти-розслідувачі з Bihus.info виявили, що одна з компаній, записаних на Сергія Бубку та його рідного брата, торгує з окупантами.

Після 2014 року Сергій вийшов із частини донецьких компаній, де значився співзасновником. Але такі фірми, як ТОВ “Спортивний клуб Сергія Бубки”, ТОВ “Фірма “Монблан” та ТОВ “Укрніколдон” залишилися працювати навіть після окупації частини Донбасу і в них Бубка значився співзасновником.

Представники преси вважають, що ТОВ “Укрніколдон” змінило назву на ТОВ “Август”. В обох компаній одна адреса і ті ж засновники (Сергій Бубка та Олексій Гуденко).

ТОВ "Фірма "Монблан" змінила співзасновників. Якщо в Україні ними були брати Бубки та їхня мати, то в російському реєстрі юросіб немає Валентини Бубки.

"Монблан" займається продажем палива. В Україні фірма часто перемагала на державних тендерах на постачання їжі. Нерідко за завищеними цінами.

Після 2014 року юридично фірму перенесли з Донецька до тоді ще неокупованої Волновахи. Продавали бензин, дизель, автогаз, цукор, крупи, хлібобулочні вироби на мільйони гривень переважно комунальним підприємствам Донецької області.

У 2023 році "Монблан" засвітився у тендерах країни-агресорки. Журналісти Bihus.info знайшли три контракти фірми Бубки на постачання палива для "Реабілітаційного центру МОЗ ДНР" (на 100 тис. руб.), Центру забезпечення роботи казначейства в Ростові (669 тис. руб.) та "Республіканського казначейства ДНР" (63 тис. руб.). На всіх документах стоїть підпис брата Бубки — Василя.

За договором "Монблан" постачає не саме паливо, а талони на нього. Використовувати її можна на фірмових заправках. Їх у окупованій Донецькій області цілих шість штук.

Статки

Деякий час Бубка жив в Німеччині, потім протягом двадцяти років — у Монако.

На початку 2007 року українські ЗМІ оцінювали статки колишнього легкоатлета в 350 мільйонів доларів і включали його в сотню найбагатших українців. Через рік статки Сергія Бубки за оцінками журналістів, зросли на 20 мільйонів. На цей час інформації про стан Бубки в пресі немає.

Згідно з кадастровою книгою, колишній легкоатлет у селищі Козин під Києвом на території закритого котеджного містечка має земельну ділянку на 6000 “квадратів” з житловим будинком, іншими прибудовами, елінгом.

В одному з елітних житлових комплексів на Печерських пагорбах у Сергія та його дружини на двох є три квартири (103,4; 76,2 та 69,3 кв.м).

Посилання

Сайт

Twitter

Facebook