Серджо Маттарелла

Маттарелла Серджо: президент Італії з 2015 року

Маттарелла Серджо — пішов у політику через вбивство брата представниками мафії

Біографія

Серджо Маттарелла народився 23 липня 1941 року в Палермо, Сицилія, Італія.

Освіта

Серджо закінчив класичний ліцей Сан-Леоне-Маньо в Римі. У 1964 році Маттарелла отримав диплом з відзнакою юридичного факультету університету Ла Сапієнца в Римі. У 2021 році Університет Парми присвоїв йому почесний ступінь магістра з міжнародних та європейських відносин.

Сім'я

Серджо народився у впливовій сицилійській родині. Його батько, Бернардо Маттарелла, був видатним політиком, який обіймав міністерські посади в 1950-1960-х роках. Мати, Марія Буччеллато, походила із заможної родини.

У Серджо було троє братів і сестер. Старший брат П'єрсанті в 1980 році був убитий мафією.

У 1966 році Серджо одружився з дочкою ректора Університету Палермо Марісою Кьяццезе. У них народилося троє дітей: Лора, Бернардо Джорджо та Франческо. 

Після смерті дружини у 2012 році від онкологічного захворювання їх дочка Лора взяла на себе роль «першої леді», супроводжуючи батька на офіційних заходах.

Кар'єра

У 1967 році Серджо став адвокатом у Палермо. Він спеціалізувався на адміністративному праві. Паралельно Маттарелла почав академічну кар'єру. Він був асистентом з конституційного права в університеті Палермо, пізніше — доцентом, викладаючи парламентське право до 1983 року. Наукові роботи Серджо були присвячені питанням конституційного права, законодавчого процесу та особливостям управління Сицилією.

Політична кар'єра Маттарелли почалася під впливом сімейної трагедії — вбивства його брата П'єрсанті мафією в 1980 році. Серджо залишив академічну діяльність і вступив до Християнсько-демократичної партії (ХД).

У 1981 році він очолив внутрішній партійний орган, який розслідував зв'язки християнських демократів з масонською ложею P2. У 1983 році Маттарелла був обраний до Палати депутатів від Палермо. 

Тут він приєднався до лівоцентристської фракції «моротеї», яка виступала за співпрацю з комуністами. У 1985 році Маттарелла зіграв ключову роль у реформуванні сицилійського відділення ХД, підтримавши обрання Леолуки Орландо мером Палермо. Це стало початком боротьби з мафіозним впливом на острові.

З 1987 по 1989 рік Маттарелла працював міністром парламентських справ, а з 1989 по 1990 рік — міністром освіти. Серджо провів реформу початкової школи, запровадивши модель трьох вчителів на два класи, та ініціював освітні програми з профілактики наркоманії. 

У 1990 році він подав у відставку на знак протесту проти закону, який, на його думку, сприяв медіамагнату Сільвіо Берлусконі. У 1990-1992 роках Маттарелла був заступником секретаря ХД, а потім редактором партійної газети Il Popolo. У 1993 році він розробив нову виборчу систему («Маттареллум»), що поєднувала мажоритарний і пропорційний принципи.

Після розпаду християнських демократів у 1994 році Серджо став одним із засновників Італійської народної партії. У 1998-1999 роках він обіймав посаду віцепрем'єра, опікаючи реформу спецслужб, а з 1999 по 2001 рік був міністром оборони, підтримавши участь Італії в операції НАТО в Югославії та скасувавши обов'язковий призов.

У 2002 році Маттарелла приєднався до партії «Маргарита», а у 2007 році став одним із засновників Демократичної партії. У 2008 році Серджо завершив парламентську кар'єру, а у 2011 році був обраний суддею Конституційного Суду Італії.

У 2015 році Маттарелла був обраний президентом Італії, ставши першим сицилійцем на цій посаді. Його перший термін (2015-2022) був відзначений управлінням в умовах економічної кризи, міграційної кризи та пандемії COVID-19. 

Він призначив чотирьох прем'єр-міністрів: Паоло Джентілоні, Джузеппе Конте, Маріо Драгі та Джорджію Мелоні.

У 2022 році Маттарелла став другим президентом в історії Італії, якого обрали на другий термін. Його зовнішня політика характеризується проєвропейською та проатлантичною позицією, включаючи підтримку України в конфлікті з Росією.

Маттарелла зберігає високий рівень довіри громадськості, з рейтингом схвалення близько 65-77% за даними опитувань 2021-2023 років.

Скандали

Серджо Маттарелла уникнув серйозних корупційних скандалів. Однак його прізвище згадувалося в контексті розслідувань, пов'язаних із сицилійською мафією. Його батько піддавався звинуваченням у зв'язках з мафією, хоча в суді Маттарелла-старший спростував це.

У 1993 році в рамках розслідування Tangentopoli сицилійський підприємець звинуватив Серджо в отриманні 50 мільйонів лір і паливних ваучерів. Звинувачення виявилися фейковими.

Критика на адресу Маттарелли під час його президентства стосувалася його активного втручання в політичні процеси, що деякі політики, включаючи лідерів «Руху 5 зірок» і «Братів Італії», вважали перевищенням повноважень церемоніального голови держави. 

У 2018 році Маттарелла заблокував призначення євроскептика Паоло Савони на посаду міністра економіки. Це призвело до тимчасової політичної кризи і навіть загрози імпічменту.