Руслан Лук'янчук

Руслан Лук'янчук: король "чорних обмінників" і "касир" Турчинова

Руслан Лук'янчук ставленик Олександра Турчинова. Спочатку він був його помічником, потім депутатом в тих політичних партіях, в яких перебував і нинішній секретар РНБО. Лук'янчука неодноразово підозрювали у фінансових аферах. Однак жодного разу їх довести не змогли.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Декларація
7. Відео

Біографія

Руслан Валерійович Лук'янчук народився 12 березня 1972 року в селі Горбанівка у Вінницькій області. Дитинство провів в Житомирській області.

Освіта

Диплом економіста Руслан Лук'янчук отримав в Київському державному економічному університеті. У 2017 році він захистив кандидатську дисертацію.

Сім'я

Дружину парламентарія звуть Мирослава. У 1994 році у нього народився син Роман, через п'ятнадцять років - дочка Ярослава.

Кар'єра

Працювати він почав з сімнадцяти років. Першим місцем роботи став колгосп, де майбутній парламентарій влаштувався працювати механізатором.

Через шість років, отримавши диплом економіста, Лук'янчук почав працювати в Інституті Росії Національної академії наук України.

У 1998 році Руслан Лук'янчук зайнявся політикою. В цьому році він став членом ВО "Громада".

Потім з 2000 року молодий економіст отримав посаду заступника директора ЗАТ "Інститут економічних реформ".

З 2000 по 2014 рік він перебував у ВО "Батьківщина". У четвертому скликанні українського парламенту (2002-2006 роки) Руслан Лук'янчук був помічником народного депутата, правої руки Юлії Тимошенко - Олександра Турчинова.

Починаючи з п'ятого скликання Руслан Лук'янчук чотири рази ставав народним депутатом. Весь час він балотувався до парламенту за списками. У 2006, 2007 і 2012 роках Лук'янчук йшов разом з ВО "Батьківщина". У 2014 році - з Народним фронтом.

У парламенті восьмого скликання він займається питаннями інформатизації та зв'язку.

У 2018 році народний депутат подавав свою кандидатуру на посаду голови Рахункової палати. Але в день голосування вирішив знятися.

Компромат

У 2002 році правоохоронці затримали Лук'янчука з великою сумою грошей. На нього було відкрито кримінальну справу за звинуваченням у відмиванні грошей. За ґратами він пробув майже дев`ять місяців.

Через три роки всі звинувачення були зняті, а ще через рік Лук'янчук домігся того, щоб йому виплатили компенсацію за незаконне затримання та перебування за ґратами. Кримінальну справу проти себе Лук'янчук назвав політичним переслідуванням з боку Президента Кучми.

В 2006 році під час передвиборної кампанії Юрій Луценко, який тоді очолював МВС заявив, що кримінальну справу стосовно Лук'янчука не закрито. Тоді кандидат в народні депутати від БЮТу подав на головного міліціонера до суду. Феміда визнала, що Луценко має спростувати свої слова і принести Лук'янчуку вибачення.

У 2011 році компанія Romer Commercial LTD звинуватила компанію Fortex Trading LTD в тому, що вона привласнила майже шістдесят мільйонів доларів. Бенефіціаром останньої був саме народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко Руслан Лук'янчук.

Ця компанія повинна була поставити Romer Commercial LTD сировину для виробництва пластикових пляшок. Однак після переказу грошових коштів Romer сировину так і не дочекалась. Сам народний депутат всі звинувачення заперечував.

У 2017 році Руслан Лук'янчук вніс скандальну поправку у спірний законопроект про кібербезпеку країни.

Народний обранець запропонував, щоб можновладці мали право приховати від своїх громадян будь-яку надзвичайну подію.

Однак Верховна Рада відмовилася приймати цю поправку.

У тому ж році з'явилася інформація, що ще в 2009 році через Руслана Лук'янчука Олександр Турчинов вивів в офшори вісімсот мільйонів доларів. Ці гроші, за словами екс-парламентаря Олександра Шепелева, були отримані, як "данина" з керівників великих державних підприємств і навіть міністрів.

Однак інформація, яку озвучив колишній народний депутат не підтвердилися, а сам Шепелєв був заарештований за підозрою у фінансових махінаціях.

Крім того, журналісти виявили, що компанія, якій належить понад півтори тисячі обмінників валют пов'язана з Турчиновим і Лук'янчуком. Ці обмінники працюють без касових апаратів, в них не ведеться фінансовий облік і вони не платять податки.

Журналісти змогли встановити, що компанією по документах володіє якась Ілона Бродівська. Дівчина раніше була помічницею Лук'янчука і прописана в квартирі його дружини.

Декларація

Відповідно до електронної декларації, всією нерухомістю Руслан Лук'янчук володіє спільно зі своєю дружиною. Лук'янчукам належить три земельні ділянки. Дві з них знаходяться в Івано-Франківській області (селище Ворохта і село Поляниця), а також одна - у селі Плесецьке на Київщині.

Крім того, у народного обранця задекларовано чотири квартири. Всі вони знаходяться в Києві. Дві з них є власністю подружжя Лук'янчук. Обидві були придбані в 2012 році. Квартира в сорок вісім квадратних метрів обійшлася політику у майже двісті тисяч гривень.

В п'ять разів більше він заплатив за квартиру у двісті дев'яносто дев'ять квадратних метрів. Третю квартиру, площею в сорок вісім квадратних метрів, Руслан Лук'янчук знімає. Ще однією, в сто шістдесят дев'ять “квадратів”, народний обранець користується на правах безкоштовного користування.

В оренді у політика і два нежитлових приміщення, які використовуються, як офіс (місто Київ) і депутатська приймальня (селище Попільня в Житомирській області). У столиці України у Руслана Лук'янчука є ще один гараж і одне машиномісце.

Автомобільний парк народного депутата представлений трьома автомобілями. Audi Q5 парламентарій придбав в 2009 році за вісімсот п'ятдесят тисяч гривень.

Через рік після Руслан Лук'янчук купив німецький автомобіль бізнес-класу - Wiesmann MF3. Ціну на нього народний депутат не вказав. У вересні 2018 року політик обзавівся ще однією машиною марки Audi. За Audi Q7 він виклав півтора мільйона.

У декларації Лук'янчук вказав і сувенірний виріб зі срібла, яке належить його дружині.

Заробітна плата в парламенті склала двісті сорок дев'ять тисяч. На три тисячі більше політик отримав в якості засобів, виділених на здійснення депутатських повноважень.

У 2017 році держава компенсувала політику вартість проїзду в транспорті на суму тридцять сім тисяч гривень. Страхових виплат він отримав в розмірі тридцяти однієї тисячі гривень.

Відсотки від банківських вкладів принесли Мирославі Лук'янчук сімсот сімдесят дев'ять тисяч. Річна зарплата в ТОВ "Топ Стиль" у дружини народного депутата склала сорок тисяч гривень. Відчуження нерухомого майна принесло Руслану і Мирославі Лук'янчук понад півтора мільйона.

На банківському рахунку у них півтора мільйона гривень і тридцять чотири тисячі доларів. У Руслана Лук'янчука готівковими коштами задекларовано триста тисяч гривень і п'ятдесят п'ять тисяч євро, у його дружини - сто п'ятдесят тисяч доларів, двадцять тисяч британських фунтів стерлінгів і півтора мільйона гривень.