Раджнатх Сінгх

Сінгх Раджнатх: міністр оборони Індії з травня 2019 року

Сінгх Раджнатх — колишній президент Бхаратія Джаната парті та ексміністр внутрішніх справ Індії (2014-2019) 

Біографія

Раджнатх Сінгх народився 10 липня 1951 року в селі Бхабхаура, округ Чандаулі, штат Уттар-Прадеш, Індія.

Освіта

Початкову освіту Раджнатх здобув у місцевій школі свого села. Після її закінчення він вступив до Горахпурського університету, де вивчав фізику і здобув ступінь магістра з відзнакою, посівши перше місце за результатами іспитів.

Сім'я

Раджнатх Сінгх з'явився на світ у родині фермерів громади раджпутів. 

У 1971 році Раджнатх одружився із Савітрі Сінгх. У пари народилося троє дітей: два сини та дочка. Його старший син Панкадж Сінгх пішов по стопах батька, ставши політиком і членом Законодавчої асамблеї штату Уттар-Прадеш від Нойди, представляючи Бхаратія Джаната парті. 

Кар'єра

Після закінчення університету Раджнатх працював викладачем фізики в коледжі К. Б. Пост-Градуейт у Мірзапурі, штат Уттар-Прадеш.

Політикою Сінгх зацікавився в 1964 році. Тоді, бувши 13-річним підлітком, він приєднався до індуїстської націоналістичної організації Раштрія Сваямсевак Сангх.

У 1972 році Раджнатх обійняв посаду генерального секретаря відділення партії в Мірзапурі, а в 1974 році приєднався до Бхаратії Джана Санг, ставши секретарем її місцевого відділення.

У 1975 році Раджнатх брав участь у русі Джаяпракаша Нараяна проти корупції. Врешті-решт це призвело до арешту Сінгха під час надзвичайного стану в Індії.

У 1977 році він був обраний до Законодавчої асамблеї Уттар-Прадеш від Мірзапура. У 1980 році Сінгх став одним із членів Бхаратія Джана Санг і швидко просувався по партійній ієрархії. У 1984 році очолив молодіжне крило партії в рідному штаті, а в 1988 році став національним президентом молодіжного крила партії.

У 1991-1992 роках Сінгх обіймав посаду міністра освіти Уттар-Прадеш, де провів ряд реформ, включаючи введення закону про боротьбу зі списуванням (1992) і впровадження ведичної математики в навчальні програми.

У 1999 році він став міністром транспорту в уряді Атал Біхарі Ваджпаї, а в 2000-2002 роках працював головним міністром Уттар-Прадеш. Його правління запам'яталося спробами реформувати систему резервування робочих місць і посиленням заходів щодо забезпечення правопорядку. Але свій пост він залишив через політичну нестабільність в штаті.

У 2003-2004 роках Сінгх працював міністром сільського господарства Індії, впроваджуючи такі ініціативи, як Kisan Call Centre та схему страхування доходів фермерів.

З 2005 по 2009 рік, а потім у 2013-2014 роках він був президентом Бхаратія Джаната парті, зігравши ключову роль у номінації Нарендри Моді на посаду прем'єр-міністра у 2014 році. 

У 2014-2019 роках Сінгх займав пост міністра внутрішніх справ, де запустив додаток Bharat Ke Veer для підтримки сімей загиблих військовослужбовців і вирішував питання, пов'язані з напруженістю на кордоні з Китаєм.

У травні 2019 року Раджнатх пересів у крісло міністра оборони Індії, зосередившись на модернізації Збройних сил, збільшенні оборонного бюджету та розвитку вітчизняної військової промисловості. Серед його досягнень — завершення угоди із закупівлі винищувачів Rafale і введення реформи для набору в армію.

Сінгх представляв різні виборчі округи, включаючи Газіабад (2009-2014) та Лакхнау (з 2014 року) у Лок Сабха, а також був членом Раджі Сабхи у 1994-2008 роках.

Компромат

Раджнатх Сінгх вважається політиком з відносно чистою репутацією, що виділяє його серед багатьох індійських лідерів. Однак його кар'єра не обійшлася без скандалів. 

У 1991-1992 роках, бувши міністром освіти, він ініціював переписування підручників історії та впровадження ведичної математики, що викликало звинувачення в просуванні ідеології індуїстського націоналізму коштом світського характеру освіти. 

Закон про боротьбу зі списуванням, введений ним в той же період, був розкритикований за зайву жорсткість.

У 2016 році, бувши міністром внутрішніх справ, Сінгх опинився в центрі скандалу, пов'язаного з протестами в університеті Джавахарлала Неру. 

Його заява про підтримку протестів лідером терористичної групи Лашкар-е-Тайба Хафізом Саїдом викликала бурхливу реакцію та звинувачення у спробі дискредитувати студентів.

Під час його перебування на посаді міністра оборони угода про закупівлю винищувачів Rafale стала предметом критики з боку опозиції, яка стверджувала, що контракт був укладений на невигідних умовах.