Олексій Гай

Гай Олексій Анатолійович: колишній футболіст донецького «Шахтаря» та асистент головного тренера одеського «Чорноморця»

Гай Олексій Анатолійович – шестиразовий чемпіон України та переможець Кубка УЄФА у складі «Шахтаря». Також виступав за «Іллічівець», «Чорноморець», «Габалу», «Кубань» та «Олімпік». У 2021 році розпочав роботу у тренерському штабі «Чорноморця».

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра у клубі
5. Кар’єра у збірній
6. Тренерська та адміністративна кар’єри
7. Скандал
8. Статки
9. Посилання

Біографія

Олексій Анатолійович Гай народився 6 листопада 1982 року у місті Запоріжжя.

Освіта

Олексій – вихованець запорізької спортивної дитячо-юнацької школи олімпійського резерву футбольного клубу «Торпедо».

Сім’я

Олексій одружений з Катериною Гай. У подружжя дві доньки: Марія та Софія.

Старший брат Гая — Антон професійно займався футболом та футзалом. Захищав кольори таких футбольних клубів як запорізький «Металург», могилівський «Дніпро», «Маріуполь», «Кяпаз» із азербайджанського міста Гянджа. У 2021 році став тренером «Металурга» із Запоріжжя.

Кар'єра у клубі

Олексій виступав на позиції центрального півзахисника.

Першим клубом у професійній кар'єрі Гаю став запорізький «Металург». У віці сімнадцяти років Олексій дебютував у другій команді у матчі Другої ліги українського чемпіонату. За «Металург-2» він провів десять ігор та забив два голи.

Влітку 2000 року молодого півзахисника переманив донецький «Шахтар». Наступні чотири сезони Гай намагався пробитися до першої команди гірників. За цей період він провів 72 зустрічі у чорно-жовтій футболці та вісім разів засмучував голкіперів суперника. Також Олексій виступав за другу та третю команду «Шахтаря».

Остаточно закріпитися в основі у нього не вийшло і керівництво клубу вирішило віддати півзахисника в оренду. На два роки місцем роботи Олексія став клуб «Іллічівець» із Маріуполя.

У складі нової команди Олексій став міцним гравцем основного складу. Упродовж двох сезонів Гай зіграв 55 матчів. Одинадцять разів йому вдавалося відзначитися голом.

Після повернення до табору гірників Олексій так і не став гравцем стартового складу. За чотири наступні сезони у всіх турнірах він взяв участь у 99 матчах «Шахтаря». Гая найчастіше випускали на полі у кубкових протистояннях. Причому як національних, так і європейських.

Незважаючи на не надто часті виходи на поле, Олексій став досить важливим футболістом для свого клубу, про що свідчать його періодичні виклики до національної збірної України.

У 2009 році разом із гірниками Гай завоював перший та єдиний євротрофей – Кубок УЄФА. Олексій зіграв у шести матчах турніру, зокрема й у фінальному матчі проти німецького «Вердера». Після цього тріумфу на батьківщині всі гравці гірників, у тому числі Гай, стали Заслуженими майстрами спорту, а також нагороджені орденом «За мужність» третього ступеня.

Однак надалі Гай рідко виходив на поле. Лише 39 матчів за три роки. У результаті влітку 2013 року після тринадцяти років у клубі півзахисник вирішив покинути його. За цей час Гай разом із «Шахтарем» шість разів ставав чемпіоном України, сім разів виборював національний кубок і один раз — Суперкубок.

Новим клубом Гая став одеський «Чорноморець». За «моряків» Олексій провів півтора сезони. За цей час він став одним із лідерів команди та навіть капітаном. Дебютував півзахисник у липні 2013 року у матчі першого туру чемпіонату України проти «Севастополя».

У квітні 2014 року Гай відзначився за «Чорноморець» одразу двома голами, забивши у ворота запорізького «Металурга». Ще один гол у сезоні-2013/2014 він забив також «Металургу» — цього разу донецькому. У тому ж таки матчі півзахисник зробив ще й результативну передачу. У Лізі Європи Гай провів тринадцять матчів, у яких відзначився трьома голами.

У сезоні 2014/2015 він встиг зіграти за «Чорноморець» 17 ігор у всіх турнірах та забити п'ять голів. У січні 2015 року слідом за колишнім тренером одеситів Романом Григорчуком Олексій перебрався до азербайджанського клубу «Габала». Півзахисник підписав контракт на півтора роки.

У лютому 2015 року Гай дебютував у чемпіонаті Азербайджану. За шістнадцять матчів українець чотири рази засмучував голкіперів суперника. Перший гол Олексій забив у березні у ворота клубу «Кешля».

Сезон 2015/2016 став для півзахисника найрезультативнішим у кар'єрі. Провівши у чемпіонаті 34 гри, він забив десять голів. А ось у Лізі Європи Олексій так і не зміг жодного разу відзначитись результативною дією. Хоч і провів тринадцять ігор.

Влітку 2016 року Гай підписав дворічний контракт із російською командою «Кубань» із Краснодара, яка тоді виступала у першому дивізіоні. Перший матч він провів уже у серпні проти «Нефтехимика» з Нижньокамська.

У жовтні українець відзначився голом у ворота красноярського «Єнісея». Два голи півзахисник забив другій команді пітерського «Зеніту». Ще один м'яч на рахунку Олексія у ворота «Тюмені». У сезоні 2017/2018 Гай забив вісім голів у 34 турах чемпіонату.

Під час матчу «Кубані» проти «Мордовії» в ігровому епізоді форвард саранської команди Олександр Алхазов зіткнувся з опонентом і знепритомнів. Олексій Гай допоміг Алхазову не задихнутися внаслідок западання язику. Цим Олексій врятував йому життя.

У 2018 році півзахисник повернувся в Україну та підписав контракт з «Олімпіком». За донецький клуб Гай провів 21 зустріч та забив три голи. У серпні 2019 року у віці 36 років Олексій заявив про завершення кар'єри футболіста.

Кар'єра у збірній

З 2000 по 2004 рік Гай пограв у юнацькій та молодіжній збірних України. У 2001 році брав участь у юнацькому чемпіонаті Європи.

У жовтні 2003 року Олексій уперше вийшов у складі національної збірної. Він провів усі дев'яносто хвилин товариського матчу проти Македонії.

Єдиний гол у жовто-синій футболці Гай забив у червні 2009 року. У матчі відбіркового турніру на чемпіонат світу він уразив ворота збірної Хорватії. Загалом за національну збірну Гай провів 29 матчів.

Тренерська та адміністративна кар'єра

У грудні 2019 року Олексія було призначено керівником комітету дитячо-юнацького футболу Одеської обласної федерації. У березні 2021 року Гай увійшов до тренерського штабу «Чорноморця» як асистент головного тренера Олексія Антонова. Олексій залишився на цій посаді за наставників Юрії Морозі та Романі Григорчуку.

Скандал

У грудні 2014 року на матч чемпіонату України між «Чорноморцем» та «Карпатами» гравці обох команд вийшли на поле у ​​футболках з написом «Слава Українській армії». Олексій відмовився її одягати, заявивши, що футбол має бути поза політикою. Це викликало багато критичних висловлювань на адресу Гая. Його звинуватили у відсутності патріотизму.

Сам спортсмен назвав інцидент із футболкою провокацією. З його слів, футболки принесли за три хвилини до початку матчу.

«А якби там було написано на підтримку геїв? Чому я маю це одягати? Це ще й було незаконно – такі питання треба узгоджувати із ФФУ. Є правило ФІФА: не повинно бути жодних гасел про насильство над людиною та вбивства», — заявив Олексій.

Ще більше футболіста розкритикували після того, коли він вирішив продовжити кар'єру у російському клубі. В інтерв'ю на запитання: «Чи є Росія агресором?» Олексій відповів таке: «Не можу сказати, що Росія — агресор. Свічку не тримав». Після цих слів футболіста українські вболівальники звинуватили у сепаратизмі.

Статки

За даними ЗМІ, у 2011 році річний дохід Олексія становив 540 тисяч доларів. За цим показником у рейтингу найвисокооплачуваніших українських футболістів Гай посів 22-е місце.

Посилання

Instagram