Олександр Вілкул

Вілкул Олександр Юрійович: екснардеп з президентськими амбіціями і проросійськими поглядами

Вілкул Олександр Юрійович — його підозрюють в «мутних» земельних схемах, розпилі бюджету, зв'язках з криміналом і представниками «русского мира».

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я 
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Підозра в розпилі бюджету
7. Зв’язки з криміналом і  «темні справи» на малій батьківщині
8. Проросійські погляди
9. Декларація
10. Посилання

Біографія

Олександр Юрійович Вілкул народився 24 травня 1974 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Освіта

Після закінчення школи Олександр вступив до технічного університету, міста Кривий Ріг. У 1996 році отримав диплом за спеціальністю «Відкриті гірничі роботи».

Сім’я

Батько Олександра — Юрій Григорович (1949 року народження) — з 2010 року міський голова Кривого Рогу.

Олександр одружений з Оленою Вілкул (1978 року народження). Вона також уродженка Кривого Рогу. У 2008 році у подружжя народилася дочка Марія.

Кар'єра

Першим місцем роботи майбутнього політика став Південний гірничо-збагачувальний комбінат, де в 1991 році він почав працювати помічником машиніста екскаватора. За дванадцять років на ПівдГЗК Вілкул встиг попрацювати гірничим майстром, начальником фінансового управління, заступником генерального директора з комерційних питань.

Крім того, протягом 2001-2002 років він був заступником президента з економіки та зовнішньоекономічних зв'язків ТОВ «Академія гірничих наук України».

Потім протягом 2003 — 2006 років Вілкул обіймав керівні посади в ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» і ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». З 2006 по 2010 рік був почесним президентом обох підприємств.

У 2006 році Вілкул вперше стає народним депутатом. У Верховну Раду він проходить за 59-м номером у списку Партії регіонів. У тому ж році Олександр очолив криворізьку парторганізацію «регіоналів». У V скликанні парламенту Вілкул увійшов до фракції Партії регіонів і став заступником голови комітету з питань і регуляторної політики та підприємництва.

Через рік, на позачергових виборах до Верховної Ради Олександр трохи «спустився» в списку Партії регіонів. Однак і 76-й номер у списку дозволив йому вдруге отримати мандат народного обранця. Як і в попередньому скликанні Вілкул став заступником голови комітету з питань і регуляторної політики та підприємництва.

Однак у квітні 2010 року політик склав із себе депутатські повноваження. Новообраний президент Янукович призначив Вілкула губернатором Дніпропетровської області. Через два з половиною роки, в грудні 2012-го Олександр знову перебрався в столицю. На цей раз він був призначений віцепрем'єр-міністром в уряді Миколи Азарова. У лютому 2014 року пішов у відставку.

У жовтні 2014 року його втретє обрали народним депутатом. У Верховну Раду VIII скликання Вілкул пройшов в якості кандидата від партії «Опозиційний блок». Член євроінтеграційного комітету.

У 2015 році він балотувався на посаду міського голови Дніпра. Однак, пройшовши до другого туру, Вілкул програв Борису Філатову (37,94% проти 44,92%). Після розколу «Опозиційного блоку» Вілкул став одним з головних політиків проахметовської групи нардепів.

У 2019 році Вілкул взяв участь у виборах президента України в якості кандидата від Оппоблока. З результатом в 4,15% голосів зайняв тільки восьме місце. У тому ж році спробував вчетверте стати парламентарем. Однак на цей раз його політсила не змогла подолати п'ятивідсотковий прохідний бар'єр.

У 2020 році з'явилися чутки, що Олександр знову спробує балотуватися на пост дніпровського мера. Однак ЗМІ прогнозують, що Вілкул знову програє і займе максимум друге-третє місце. Олександр працює в ГО «Академії гірничих наук України».

Компромат

Підозра в розпилі бюджету

Улюбленим бізнесом Вілкула є будівництво, скупка землі і торгові центри. Його підприємства — це ПАТ «Електромашпромсервіс», ПП «Спецконтакт», ПП «Проместетіка», ПП «Промресурс КР» і т.д. Великі земельні ділянки в Кривому Розі, різні об'єкти нерухомості і торгові комплекси міста знаходяться у власності політика, хоч юридично і оформлені на підставних людей і організації.

Обійнявши посаду віцепрем'єра, Олександр Вілкул активно продовжив «справу Hyundai» попередника Бориса Колесникова. Вілкул пообіцяв адаптувати "примхливу" техніку. Однак норовливі корейські потяги як і раніше ламалися і застрягали на залізниці України.

Політик і чиновник виявив себе як невтомного «фінансового помічника» в справах по підготовці спортивних змагань. Так, він був відповідальним за підготовку Євробаскету-2015 і зимової Олімпіади-2022, які так і не пройшли. Відразу після цього рішення з'явилися сумніви в його компетенції. Адже навіть на Євро-2012 обсяг держвидатків, витрачених на захід, перевищив необхідні на 80% — з бюджету в цілому «пішло» 65 млрд грн.

Потім Вілкул обіцяв будівництво тренувальних баз для спортсменів в 6 містах за рахунок держкоштів. Чиновник швидко підметушився, і право на фінансування будівництва баз отримала ТОВ «Торнадо ВКВ» (раніше яка не перемагала в жодному тендері) за спочатку завищеними цінами.

Ще одним таким проєктом стала тренувальна база в Дніпродзержинську (Кам’янське), яку повинна була проєктувати криворізька будівельна група компаній «КРОСТ» (компанія фактично належить Вілкулу).

Всі ці фактори підтверджують те, що за рік роботи в Кабміні Вілкулу вдалося провалити майже всі проєкти, за які він відповідав. Єдиним його успіхом стали махінації з державними коштами, які йому вдавалося спрямовувати на різноманітні «сумнівні» проєкти.

Зв'язки з криміналом і «темні справи» на малій батьківщині

Олександр Вілкула підозрюють у співпраці з кримінальними авторитетами. Так, за чутками найбільший торговий комплекс «Плаза» був побудований в партнерстві з місцевим авторитетом — «Тайсоном».

Подейкують, що весь будівельний бізнес в його рідному місті давно вже окупований кишеньковим підрядником Вілкула — компанією ТОВ «КРОСТ».

За інформацією в ЗМІ, прямо або побічно, ексгубернатор монополізував 80% земель Кривого Рогу.

Разом з батьком він провернув чимало «проєктів», які далеко не завжди були легальними. Одним з них є мережа бюджетних супермаркетів «Сімейка», названих в народі «жовтими біотуалетами». Міська влада дозволила встановити магазини з порушеннями пожежних, санітарних, містоутворюючих норм.

Також за Вілкулом числиться захоплення ринку виробництва і продажу хліба.

Саме тому велика частина хлібозаводів міста давно закрита на «реконструкцію», а хліб до Кривого Рогу привозять з Дніпропетровська та Запоріжжя, де знаходяться хлібозаводи колишнього губернатора.

Ряд ЗМІ стверджували, що у власності колишнього кандидата в президенти є вертоліт, який не фігурує ні в одній декларації. За інформацією Миколи Колесника — одного з депутатів Криворізької міської ради, вертоліт Вілкула оформлений на Віктора Присяжнюка, який також засідає в Криворізькій міськраді.

Проросійські погляди

Олександра Вілкула неодноразово критикували за проросійські погляди, за носіння забороненої в Україні георгіївської стрічки і участь в «Безсмертному полку».

Навіть на початку російської агресії на Донбасі не приховував своєї дружби з такими прихильниками «русского мира» і друзями Путіна як байкер Олександр Залдостанов на прізвисько «Хірург» або співак Йосип Кобзон.

Декларація

У травні 2020 року Олександра Вілкул опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Цікаво, що колишній народний депутат, ексгубернатор і ексвіце-прем'єр не має власної нерухомості. До речі, не вказані в декларації і дружина з дочкою.

Так, Олександр вказав, що він на безкоштовній основі користується в Києві квартирою (123,1 кв.м.) батька і знімає ще одну квартиру (69,5 кв.м.). У рідному Кривому Розі Вілкул орендує житловий будинок (446,8 кв.м.).

Зате політик має величезні колекції творів мистецтв: картин, ікон, антикварних документів, книг. У Олександра дев'ять наручних швейцарських годинників і ювелірні вироби (запонки, каблучка, браслет, ланцюжок з дорогоцінного металу).

Вілкулу належить два автомобілі: Chevrolet Express 2009 року випуску і Toyota Land Cruiser 200 2017 року випуску.

За 2019 рік сукупний дохід Вілкула склав 1,39 мільйона гривень. У банках у політика зберігається 10,5 мільйона гривень і 3,8 мільйона доларів. Готівковими коштами він задекларував 384 тисячі доларів, 310 тисяч євро і 300 тисяч гривень.

Посилання

Youtube 

Facebook

Twitter