Олександр Дементієнко

Олександр Дементієнко: колишній бізнес-партнер Віктора Пінчука, який розділив "Інтерпайп"

Олександр Дементієнко - дніпропетровський підприємець, який реалізувався як бізнесмен в команді Віктора Пінчука. Однак через 13 років спільної діяльності він вирішив розділити майно і продовжити шлях поза "Інтерпайпом". Претендуючи на значну частину активів, в результаті екс-партнер Пінчука отримав майже вдвічі менше бажаного.

1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра
5. Чутки і компромат
6. Статки і джерела доходів

Біографія

Дементієнко Олександр Володимирович народився в Дніпропетровську, 1962 році. Є українським бізнесменом. В інтернеті про нього сказано мало, фото практично немає. Відомо, що в минулому він був діловим партнером олігарха Віктора Пінчука.

Сім'я

Батько Дементієнка був 3-м генпрокурором незалежної України. Кажуть, Олександр - його позашлюбний син.

Бізнесмен одружений, має двох дітей.

Освіта

Навчався в Дніпропетровському металургійному інституті, який закінчив у 1984 році.

Кар'єра

У 1991 році Олександр Дементієнко почав займатися підприємницькою діяльністю, ставши бізнес-партнером Віктора Пінчука.

За даними ЗМІ, вже через рік після початку співпраці бізнесмен володів 12,5% акцій компанії Пінчука "Інтерпайп".

Через 13 років спільної роботи Дементієнко вирішив продовжити бізнес-шлях самостійно. Так, у травні 2004 року він вийшов з "Інтерпайпу" і почав будувати в Росії завод з виробництва титанового прутка. Крім цього, Олександр зайнявся видобутком нафти (йому належить 1/5 частина акцій російської компанії "Чедтий нафта") і сільським господарством.

У нинішній час бізнесмен, крім усього іншого, розвиває напрямок альтернативної енергетики. Він володіє в Севастополі заводом, який виробляє деталі вітрогенераторів для великих європейських компаній, таких як Siemens, Gamesa і Nоrdex.

Чутки і компромат

Тісні зв'язки

Олександр Дементієнко тісно пов'язаний з бізнесменом Віктором Пінчуком, який заснував благодійний фонд та інвестиційно-консалтингову групу EastOne. Крім цього, Пінчук є зятем екс-президента України Леоніда Кучми.

Довгий час бізнесмени управляли компанією "Інтерпайп", однак через 13 років Дементієнко залишив спільну справу і почав розділ активів.

Ще Олександра пов'язували партнерські відносини з російськими підприємцями Михайлом Щеголевським і Костянтином Григоришиним. Крім цього, він користувався протекцією Тетяни Корнякової, яка в минулому була заступником генпрокурора України.

"Розлучення" з Пінчуком

У 2004 році компанія Interpipe стала одним з найбільших підприємств на пострадянському просторі. До неї входили п'ять трубних заводів, найбільший в СНД Нікопольський завод феросплавів і акції трьох великих гірничозбагачувальних комбінатів. Крім цього, корпорація "Інтерпайп" контролювала електромережеві компанії на Луганщині та Дніпропетровщині, банківські установи "Кредит Дніпро" і "Укрсоцбанк", а також страхову компанію "Оранта". Саме в цей час Олександр Дементієнко вирішив піти від Пінчука, розділивши активи бізнесу.

Кажуть, міноритарних акціонерів (у тому числі й Дементієнка) дратувало те, що Пінчук ставив на ключові позиції не тих людей, а також був занадто принциповим, навіть у збиток собі і компанії. Сам же засновник "Інтерпайпу" передбачає, що партнери його покинули через страх зміни керівництва.

Коли почався процес поділу майна, Дементієнко об'єднався з російським бізнесменом Щеголевським, претендуючи разом з ним на активи вартістю 750 мільйонів доларів.

Близько року "розподіл" не міг зрушити з мертвої точки, і тільки у 2005 році, коли в процес втрутився Костянтин Григоришин з групою "Приват", бізнесмени отримали близько 100 мільйонів доларів, два електромережних підприємства, частину акцій Могилевського металургійного заводу, а також кілька інших невеликих компаній, загальна вартість яких становила близько 300 мільйонів доларів. Тобто партнерам Пінчука дісталося практично вдвічі менше того, що вони спочатку хотіли отримати.

Цікаво, що під час переділу бізнесу, акціонери ніяк не могли між собою домовитися.

Згідно з міркуваннями Щеголевського, розподіл майна - це як шлюборозлучний процес: чоловік може розділити з дружиною квартиру, але обручку у неї забрати він не може. Укрсоцбанк бізнесмен вважав тією самою "обручкою", яка в будь-якому випадку повинна залишитися у Віктора Пінчука. Тому ділити стали саму "квартиру" - "Інтерпайп".

Однак восени 2005 року з'явилися інвестори, які захотіли залишити за собою Укрсоцбанк. За банк Пінчука боролися Альфа-Банк, OTP Bank, Intesa, деякі українські бізнес-групи, а також великі міжнародні підприємства. Обігнала всіх в цих перегонах італійська компанія Intesa, керівники якої запропонували Пінчуку продати 85,42% акцій за 1,2 мільярда доларів. Він уже й погодився, але в ситуацію втрутилися Дементієнко і Щеголевський, які заявили, що не віддадуть свою частку в банку, поки той не розплатитися з ними по "Інтерпайпу". Крім цього, на Пінчука тиснули "приватівці", які, володіючи невеликою часткою в Intesa, наполягали на тому, щоб італійці відмовилися від покупки Укрсоцбанку. У підсумку, угода зависла.

Рейдерська діяльність

У 2010 році між Дементієнком і деякими одеськими бізнесменами вибухнув конфлікт за Одеський торговий порт. Приєднавши до справи відомого російського рейдера Сергія Судакова, а також одеську УПЦ МП, дніпропетровський бізнесмен таки присвоїв собі порт.

Плани на випуск біоетанолу

У 2007 році в ЗМІ з'явилася інформація про те, що бізнес-партнери Олександр Дементієнко і Михайло Щеголевський вирішили зайнятися виробництвом біоетанолу. Випускати спирт підприємці планували на набутому ним заводі "Черновцисахар". У разі успіху колишнім соратникам Пінчука обіцяли славу найбільших постачальників альтернативного моторного палива на українському ринку.

Власники заводу підтвердили, що за півтора року планують налагодити випуск біоетанолу, який частково може замінювати бензин. За даними місцевої влади, продуктивність заводу може досягати 100 мільйонів літрів палива на рік. Весь же проект оцінювався майже в 700 мільйонів гривень.

Говорили, на той час бізнесмени вже підписали контракт з французами на придбання спеціального обладнання, а також почали інженерні роботи. В якості сировини для виробництва речовини взяли кукурудзу. За словами представника "Черновцисахара", щоб випускати заявлені обсяги продукції, бізнесменам потрібно було переробляти приблизно 800 тонн кукурудзи на добу.

Для вирощування такої великої кількості злаку, підприємці планували орендувати близько 40 тисяч гектарів землі. Також представник компанії розповів журналістам про те, що Дементієнко розраховував на співпрацю з Чернівецьким спиртозаводом, на якому він міг би випускати близько 60 тисяч літрів спирту на добу. Але оскільки спиртзавод повністю належав державі, далі планів справа на той момент не зайшла.

Бажання Дементієнка і Щеголевського зайнятися новим видом діяльності цілком зрозуміле: через високу вартість нафтопродуктів у світі почало стрімко розвиватися виробництво біоетанолу як альтернативного виду палива. Так, якщо в 2006 році по всьому світу було випущено близько 40 мільярдів літрів біоетанолу, то до 2007 року, на думку експертів, ця цифра мала вирости майже до 50 мільярдів. І Україна не залишилася осторонь цього процесу.

Статки і джерела доходів

За даними бізнес-журналу "Forbes", у 2012 році статки Олександра Дементієнка оцінювалися в 95 мільйонів доларів, з якими він зайняв 94 місце в сотні найбагатших українців.