Олександр Данилюк
  • Дата народження
    22 липня 1975
  • Країна
    Молдова (Республіка)
  • Соцмережі
Олександр Данилюк
2437

Олександр Данилюк

Данилюк Олександр Олександрович: екссекретар РНБО та колишній міністр фінансів

Данилюк Олександр Олександрович — на державній службі починав працювати за прем'єр-міністра Єханурова, був позаштатним радником Януковича, представляв інтереси президента Порошенка в Кабміні, голова Мінфіну в уряді Гройсмана, секретар РНБО при Зеленському.

  1. Біографія
  2. Освіта
  3. Сім’я
  4. Кар’єра
  5. Цитати і заяви
  6. Скандал
  7. Декларація
  8. Посилання

Біографія

Олександр Олександрович Данилюк народився 22 липня 1975 року в місті Григоріополь (нині Молдова).

Освіта

Данилюк навчався у фізико-математичному класі київської школи №15.

Фінансову освіту Олександр осягав у стінах Київського інституту інвестиційного менеджменту. У КПІ він отримав диплом інженер-електрика.

За океаном Данилюк навчався у Бізнес-школі (MBA) університету Індіани. Олександр – поліглот. Він знає п'ять мов (українську, російську, англійську, французьку та іспанську).

Сім'я

Данилюк народився в сім'ї вчених. Батько очолював Академпроект Академії наук України, а мати — викладала у Київському політехнічному інституті.

Дружина — Ольга Данилюк народилася у Львові. Освіту отримала в Центральному коледжі мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна в Лондоні. Захистила дисертацію в Королівській центральній школі сценічної мови і драматичного мистецтва. 

Раніше Ольга працювала в театрах США, Великобританії і Росії в якості дизайнера і режисера. В кінці 2017 року Ольга дебютувала як режисер в проєкті «Мистецького Арсеналу». У 2020 році працювала у громадській організації «Я — дію!».

У Данилюків є двоє синів: Річард і Володимир. Старший живе і навчається у Лондоні. Молодший разом зі своєю мамою живе в Києві. Обидва сини мають британський паспорт.

Кар'єра

Ще студентом Олександр почав працювати на посаді брокера в інвестиційній компанії ТЕКТ. Потім два роки він керував відділом інвестиційного банкінгу у ЗАТ «Альфа Капітал». Після цього перейшов до батька на роботу на ДП «Академпроект». Деякий час займався інвестиційним менеджментом компанії в американському фонді Western NIS Enterprise Fund.

На початку «нульових» Данилюк — володар американського ступеня MBA, повертається до Києва та обіймає посаду віцепрезидента в компанії «Авечурс».

Наприкінці 2002 року він знову залишив батьківщину. На цей раз Данилюк перебрався на Туманний Альбіон. Протягом трьох років (2002-2005) він працював над проєктами компанії «McKinsey & Company» в Лондоні.

Восени 2005 року Олександр стає радником голови українського Кабінету Міністрів Юрія Єханурова. Прем'єр-міністрові він допомагав до серпня наступного року. Далі Данилюк з вересня 2006 по листопад 2010 року керував інвестиційним фондом «Rurik Investment» у Лондоні.

Після перемоги на президентських виборах у 2010 році Віктора Януковича Олександр став його позаштатним радником. Пізніше він очолював Координаційний центр із запровадження економічних реформ.

Зміна влади через Євромайдан не похитнула позиції Данилюка як топчиновника. Новий глава держави Петро Порошенко призначив його своїм радником та представником у Кабінеті міністрів. Восени 2015 року Олександр зайняв крісло заступника глави Адміністрації Президента. Данилюк займався питаннями судової реформи.

Він став одним із співавторів антикорупційних законопроєктів та органів, таких як Національне антикорупційне бюро, а також запровадження електронних декларацій. Олександр брав участь у створенні Національного агентства з питань запобігання корупції.

У 2014 році став співзасновником Центру вільної економіки імені Кахи Бендукідзе. 14 квітня 2016 року Данилюк обійняв посаду міністра фінансів у Кабміні Володимира Гройсмана. На цій посаді він тримався два роки.

У червні 2018 року Олександр посварився із прем'єром Гройсманом через реформування Державної фіскальної служби. Глава Кабміну відмовився призначити Яну Бугримову заступником міністра фінансів у податковому напрямку.

Після цього Гройсман забрав у відомства Данилюка управління ДФС та підпорядкував службу собі. Данилюк написав листа послам країн Великої сімки, в якому звинуватив голову уряду у перешкоджанні реформування Держфікальної служби. Влітку 2016 парламент відправив Данилюка у відставку.

У 2019 році Данилюк приєднався до команди кандидата у президенти Володимира Зеленського. Після його перемоги на виборах отримав посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони. Крім того, він став головою Національного координаційного центру кібербезпеки.

Але в РНБО Олександр працював недовго, з травня по вересень 2019 року. Пішов з власної ініціативи, заявивши, що йому нецікаві підкилимні ігри.

З вересня 2020 року по квітень 2021 року ексміністр був головою наглядової ради Національного депозитарію. У липні 2021 року подавав декларацію як кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки України.

Данилюк разом із ексміністром закордонних справ Павлом Клімкіним та ексгенпрокурором Русланом Рябошапкою став засновником громадської організації «Центр національної стійкості та розвитку».

Мета організації: побудова сучасної системи національної безпеки на основі стійкості держави, створення прозорої та ефективної системи управління державою, встановлення справедливості та рівних умов для економічного розвитку через деолігархізацію, чесні суди та покарання корупціонерів, реформування органів правопорядку.

Цитати і заяви

Про сварку з Гройсманом та лист до послів країн «Великої сімки»

«Я запланував комплексну реформу фіскальної служби. Вона передбачала повну зміну організаційної структури, системи підпорядкування в середині організації, ліквідацію зайвих ланок. І ключове, зміну людей по всій системі.

Від корупціонерів так просто позбутися неможливо. З кожним потрібно роками боротися в судах. Реформа повинна була розчистити все. Звичайно ж, через це хтось із корупціонерів втратив би не один мільярд гривень. 

Мені вдалося через Кабінет Міністрів протягнути відповідні нормативно-правові акти, які прем'єр-міністр не підписав.

Тоді я почав шукати нові інструменти. Я створив проєкт з комплексного реформування ДФС, набравши туди людей. Це була урядова рада: п'ять послів найбільших країн світу, представники МВФ і ЄБРР, а також бізнес-омбудсмен.

Чому саме їх? Тому що ці країни дають нам найбільше фінансову допомогу, в тому числі і на реформування ДФС та не бачать результату. А також організації, МВФ і ЄБРР, які нас фінансово підтримують.

Попри це, однаково тривав саботаж з боку уряду. Спочатку скасували нормативно-правові акти, які були прийняті. 

Я відкрив конкурс на заміщення посади Продана [з березня 2017 по вересень 2018 ріку виконував обов'язки голови ДФС]. Це теж не підтримали.

Тоді я написав листа країнам «Великої сімки» у якому розповів, що зробив все можливе. Я вас покликав. Зараз ви можете втручатися саме з приводу реформи ДФС, оскільки у нас були такі домовленості. Це можна порівняти із системою управління проєктами. Я повинен був до них це донести, щоб вони знали: все про що ми раніше домовлялися, просто не спрацювало».

Про роботу РНБО

«Я бачу роботу РНБО більш ширше, ніж вона була останні роки. Рада має відігравати роль центру стабільності. Вона повинна пропонувати та розробляти разом з ключовими членами Кабінету Міністрів бачення вирішення найважливіших державних питань».

«Перед країною стоять більш важливі питання, ніж забороняти якісь канали. Я хочу перерахувати те, з чим ми зіткнемося.

Перше. До кінця року знайти рішення того як нам не втратити транзит газу через Україну. Це стратегічне рішення для країни. Воно є не тільки економічним, але і політичним питанням.

Друге. Якщо виникнуть складності в фінансовій сфері. Також Рада національної безпеки і оборони буде майданчиком для вирішення цих питань.

Третє. Якщо будуть складності на фронті — це теж поле дії РНБО».

Про мовний закон

«У мене є кілька претензій не тільки за результатом, але і по процесу прийняття закону. Він використовувався під час виборчої кампанії, як трибуна. Кожен виступав для свого виборця і ніхто не думав про країну. Тому мені здається, що прийняття закону було безвідповідальним.

Я вважаю, що якщо ми хочемо дивитися вперед, то нам потрібні рішення, які будуть об'єднувати країну. Тому навіть ці вибори [президентські вибори-2019] показали, що будь-які дії цілеспрямовано спрямовані на поділ країни, більше виборці не сприймають».

Скандал

Влітку 2021 року на власному дні народження Олександр побився з радником глави Офісу президента та ексміністром економрозвитку Тимофієм Міловановим.

За даними преси, останній нагадав імениннику, як той працював на президента-втікача Януковича. За ці слова Данилюк ударив кулаком у обличчя Милованова. Драчунів змогли розтягнути, і після цього радник голови ОП покинув свято.

За даними деяких ЗМІ, Данилюк не зміг стати директором Бюро економічної безпеки через те, що його кандидатуру заблокував Мілованов.

Декларація

У липні 2021 року Олександр Данилюк опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Ексміністр у спільній власності з дружиною володіє житловим будинком (290 кв.м) та земельною ділянкою (984 кв.м.) у селі Вишеньки Київської області. Нерухомість була придбана у 2010 році. За будинок та землю Данилюк заплатив трохи більше двох мільйонів гривень.

З рухомого майна він задекларував швейцарський годинник Sector Watch початку ХХ століття та Афонську ікону святого Миколая ХХ століття. У березні 2020 року Олександр придбав Volvo XC60 2017 року випуску. Машина коштувала йому 375 тисяч.

За 2020 рік зарплата Олександра у Національному депозитарії становила 22,6 тисячі. Дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю (в лондонській Rurik Real Estate Investment LTD) становив 167 тисяч. Дружина Ольга у громадській організації «Я — дію!» заробила 84 тисячі.

На рахунках у банках у Данилюка 266 доларів, 45,8 тисяч євро, одна гривня і 775 фунтів стерлінгів. У дружини — 150 євро та дві з половиною тисячі гривень. Готівкою в Олександра задекларовано 38 тисяч доларів, дев'ять тисяч фунтів стерлінгів. Третім особам (Костянтину Данилюку) ексміністр позичив 35 тисяч доларів.

Посилання

Facebook (офіційний акаунт)

Facebook (особистий акаунт)

Згадки про персону