Олександр Алієв

Алієв Олександр Олександрович: колишній футболіст збірної України та київського «Динамо»

Алієв Олександр Олександрович — один із найталановитіших і найскандальніших українських футболістів свого часу. Через часті вечірки та порушення режиму не зміг повністю реалізувати весь потенціал. Закінчив кар'єру у аматорському футболі.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра у клубі
5. Кар’єра у збірній
6. Скандали
7. Посилання

Біографія

Олександр Олександрович Алієв народився 3 лютого 1985 року в місті Хабаровськ, Росія.

Освіта

У загальноосвітній школі Олександр майже не вчився. Увесь час юного Алієва займав футбол. Він грав за юнацькі команди російських міст Курська та Орла. Потім опинився в академії московського «Спартака». У 1999 році молодий футболіст перебрався до Києва, де приєднався до «динамівської» академії. В українській столиці Олександр також закінчив середню школу.

Сім’я

Алієв народився в сім'ї військового льотчика. У футболіста є азербайджанське та чеченське коріння.

На початку 2005 року Олександр познайомився з дівчиною на ім'я Тетяна. Через два з половиною роки вони одружилися. У цьому шлюбі народилися двоє дітей: Аліна та Артем. У вересні 2016 року пара зі скандалом розлучилася.

Кар'єра у клубі

Алієв виступав на позиції півзахисника, під нападником.

У віці сімнадцяти років Олександр дебютував за другу команду клубу «Борисфен», який грав у Другій лізі. За клуб із міста Бориспіль він провів десять матчів, у яких чотири рази засмутив голкіперів суперника. Після цього тренерський штаб «Динамо» повернув талановитого футболіста назад у команду.

У серпні 2002 року Алієв вперше вийшов на поле за основну команду киян. Він зіграв по одному матчу у кубку та чемпіонаті України. У свої сімнадцять із половиною років Олександр став наймолодшим дебютантом «динамівців» у національній першості.

У тринадцяти матчах сезону 2004/2005 він встиг відзначитись двома голами. Але стати основним гравцем півзахиснику не вдалося. Натомість Алієв успішно виступав за другу та третю команди «Динамо».

У 2004 році з 16-мя забитими м'ячами він став найкращим бомбардиром і гравцем Першої ліги. Першу половину 2006 року Олександр провів в оренді у запорізькому «Металурзі». За цей клуб він зіграв у восьми матчах та забив один гол.

У сезоні 2008/2009 Алієв отримав можливість проявити себе у першій команді «Динамо». У чемпіонаті країни півзахисник виходив на поле у ​​26-ти матчах та забив тринадцять м'ячів. Причому у трьох іграх Алієв відзначився дублем. Олександр – володар найпотужнішого удару з обох ніг, став у команді штатним виконавцем штрафних ударів.

Не менш успішно він зіграв у Лізі чемпіонів. У дев'яти матчах півзахисник забив чотири м'ячі. Два його голи у ворота «Дрогеда Юнайтед» допомогли «динамівцям» пройти у кваліфікації непоступливих ірландців.

У груповому турнірі півзахисник відкрив рахунок у матчі проти московського «Спартака» (4:1), а потім приніс важливу виїзну перемогу над «Порту» (1:0).

Але в матчі проти лондонського «Арсеналу» на останніх хвилинах отримав червону картку, назвав арбітра «козлом» та розбив двері у підтрибунці лондонської арени. Через деякий час київський клуб отримав рахунок за оплату послуг тесляра від «Арсеналу».

Сезон 2008/2009 виявився піком кар'єри Олександра, після якого розпочався спад. Зміна тренера, травма та часте порушення дисципліни призвели до того, що наступний сезон він практично не грав.

На початку 2010 року Алієв підписав трирічний контракт із московським «Локомотивом». У березні півзахисник дебютував у російській першості. Незабаром громадянство Олександра мало не призвело до дискваліфікації залізничників.

На чемпіонат «Локомотив» оформив Олександра як росіянина. Хоча паспорта з двоголовим орлом начебто не було. У російській першості існує ліміт на іноземних футболістів. Максимально на полі може бути сім гравців-неросіян. У грі проти ЦСКА Алієв фактично був восьмим іноземцем. В результаті Алієв отримав другий паспорт і далі грав як росіянин.

Попри цей скандальний момент, півзахисник дуже швидко став лідером «залізничників». У першості 2010 року він провів 25 матчів, забив 14 м'ячів та зробив шість результативних передач. За цими показниками Олександр став найкращим у клубі, а за системою гол+пас (20 балів) — найкращим у чемпіонаті.

Проте допрацювати трирічний контракт Алієву не судилося. Команду залишив Юрій Сьомін, тренер, який і привів футболіста до «Локомотиву». У березні 2011 року Олександр знову став гравцем київського «Динамо».

У сезоні 2011/2012 півзахисник часто грав у основі киян, але забивав та віддавав результативні паси набагато рідше. У клубі з'явилося кілька добрих півзахисників. Тому «динамівське» керівництво почало шукати клуб, до якого можна віддати Алієва в оренду. У липні 2012 року таким виявилося «Дніпро». За пів року Олександр провів дванадцять матчів у чемпіонаті. Він забив два голи і зробив стільки ж асистів.

У 2013 році оренда Алієва закінчилася. Але у першій команді «Динамо» йому вже не було місця. Влітку він опинився у «Динамо-2». Після закінчення сезону Олександр не став продовжувати контракт зі столичним клубом і пішов із команди.

У футболці київського гранду Алієв став дворазовим чемпіоном України, триразовим володарем Суперкубку та переможцем Кубка України 2007 року.

Після «Динамо», відхиливши пропозицію французького «Евіана», він опинився у махачкалінському «Анжі» у березні 2014 року. За дагестанську команду півзахисник провів 22 ігри.

Потім Алієв грав переважно за аматорські команди («Рух», «Катандзаро», «Меліоратор», «Хмельницький»). Лише у 2016 році він провів дев'ять матчів за казахстанський «Тараз». У 2018 році Олександр завершив кар'єру професійного футболіста і трохи побув у ролі гравця тренера «Хмельницького». У 2019 році він став гравцем аматорського клубу «Джуніорс».

Того ж року у місті Буча Олександр відкрив власну футбольну школу. У березні 2020 року Алієв завів YouTube-канал під назвою «Кент». На ньому ексфутболіст публікує відео про життя та футбол. Олександр навіть випустив кілька реп-кліпів на футбольну тематику.

Кар'єра у збірній

З 2001 по 2006 рік півзахисник грав за юнацькі та молодіжні збірні України. Учасник чемпіонатів Європи серед юнаків 2002 та 2004 років. У складі збірної до 20 років брав участь у чемпіонаті світу серед однолітків. У 2006 році на молодіжній континентальній першості української збірної разом із Олександром виборола срібні медалі турніру.

У вересні 2008 року Алієв дебютував у складі національної збірної України у матчі кваліфікації у чемпіонаті світу-2010 проти Білорусі. Свій перший та другий м'яч він забив у травні 2010 року у товариському матчі з Литвою, а українська збірна перемогла з рахунком 4:0. 

Загалом у 28 іграх у жовто-синій футболці півзахисник відзначився голом шість разів. Востаннє за збірну Алієв грав улітку 2012 на чемпіонаті Європи проти Франції (0:2).

Скандали

Олександр заробив славу одного із найскандальніших українських футболістів свого часу. Багато фахівців впевнені, що через порушення дисципліни та часті загули Алієв далеко не повністю розкрив свій талант.

«Першим дзвіночком» став 2006 року. Тоді він без дозволу залишив базу молодіжної збірної і вирушив на дискотеку, а під ранок повернувся у нетверезому стані. За цю витівку Алієва виключили зі збірної, а президент «Динамо» Ігор Суркіс назвав футболіста «гаденышем».

Ще один схожий випадок стався перед фіналом кубка України 2008 проти принципового суперника — донецького «Шахтаря». У матчі Олександр часто помилявся, а періодами взагалі начебто зникав із поля. У результаті тренер киян Юрій Сьомін замінив його у другому таймі.

Причини такої невдалої гри оприлюднять пізніше. На пресконференції головний тренер розповів про порушення футболістом режиму. Як розповідав сам півзахисник за прогулянки о третій ночі напередодні фіналу його оштрафували на велику суму.

Непросто складалися стосунки у футболіста із пресою. Восени 2011 року на відкритому тренуванні Алієв кинув на газон пластиковий стаканчик. Журналістка Ганна Тесленко зробила Олександру зауваження, на що Алієв видав весь словниковий запас лайки. Керівництво клубу змусило футболіста вибачитися, але Ганна та Олександр досі не розмовляють.

Нерідко Алієв вступав у бійки прямо на футбольному полі. У 2005 році він не поділив право проведення штрафного удару з одноклубником Родріго та вдарив його в обличчя.

У 2012 році під час матчу «Динамо» і «Шахтаря» у бійці після видалення Дениса Гармаша Алієв схопив за горло помічника головного тренера «гірників» Олександра Спиридона.

Українські вболівальники критикували Алієва за непатріотичність, коли у травні 2014 року він з'явився на матчі «Анжі» з георгіївською стрічкою. Крім того, футболіст в одному інтерв'ю для російських ЗМІ поскаржився, що в Україні неможливо ходити до кінотеатрів через те, що всі фільми йдуть українською мовою.

Ще одним гучним скандалом стало побиття власної дружини та її сина від першого шлюбу. У лютому та квітні 2016 року проти футболіста порушили дві кримінальні справи.

За словами Тетяни Алієвої, причиною агресивної поведінки чоловіка стало вживання алкоголю та наркотиків. Вона розповіла, що Олександра неодноразово кодували від алкоголізму. Але це не допомагало.

Незважаючи на розлучення, колишнє подружжя залишилося жити під одним дахом. Тетяна звинувачувала Олександра в розгульному способі життя та подальших побиттях. Вона намагалася позбавити колишнього чоловіка батьківських прав та засадити за ґрати. Але кримінальні справи проти Алієва так нічим і не закінчилися.

У 2019 році Тетяна поскаржилася, що Олександр вигнав її з дому. Перед цим він зламав над її головою ліжко і сказав дочці, що вона більше не має матері.

Посилання

Instagram