Микола Коханівський

Коханівський Микола Миколайович: український революціонер із запальним характером

Коханівський Микола Миколайович - активіст, який активно бере участь у громадському та політичному житті країни. Декілька раз був судимий за правопорушення. У 2018 році мав намір балотуватися у Президенти.

1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Микола Діоба (більш відомий як Микола Коханівський) народився 25 травня 1971 року в селищі Приазовське на Запоріжжі. З 2003 року живе у Києві. В АТО командував добровольчим батальйоном ОУН. Є членом партії Конгрес Українських Націоналістів. Подіями з життя та актуальною інформацією ділиться на своїй сторінці у Фейсбук.

Сім'я

Одружений з Катрусею Коханівською.

Освіта

Після школи вступив до ПТУ, де здобув професію газоелектрозварювальника. У 2011 році закінчив ВНЗ, в якому вивчав економіку.

Кар'єра

На малій батьківщині Микола Коханівський займався підприємницькою діяльністю. Однак активна громадська позиція змусила його залишити рідний дім та переїхати до Києва. 

У столиці майбутній комбат брав активну участь у Помаранчевій революції, а під час другого тура президентських виборів 2004 року очолював виборчу комісію в Єнакієвому. У 2006-му організував акцію з вшанування річниці Помаранчевої революції. 

У 2007-му на честь Дня народження Романа Шухевича відзначив його запаленням ватри на Майдані Незалежності. Через рік став головним організатором страйку на заводі “Генератор”, в результаті якого близько півсотні працівників під Солом'янською райдержадміністрацією вимагали виплати заробітної плати. 

У 2011-му очолив Комітет з визволення політв'язнів, а також приєднався до Організації українських націоналістів (ОУН). У 2012-му балотувався у народні депутати Верховної Ради 7-го скликання, однак програв вибори. 

З 2014-го брав активну участь в Революції Гідності та АТО.

Згідно з Вікіпедією, у серпні 2015 року обраний головою ОУН. Однак за даними інших видань (наприклад, КиївTime) ще у березні того ж року Коханівський був виключений з партії. При цьому, він ще кілька років незаконно продовжував свою діяльність під гаслом ОУН. 

У 2018 році заявив про намір балотуватися у Президенти України, однак свою кандидатуру так і не подав.

Компромат

Вперше Микола Коханівський “прославився” у 2008 році, коли разом з іншими активістами намагався розбити пам’ятник Леніну у Петровську. Тоді правоохоронці порушили проти нього кримінальну справу за групове хуліганство. 

Незабаром після цього він вже брав участь у руйнуванні пам’ятника Леніну у Бессарабському кварталі. Згодом - протестував під Верховною Радою проти того, щоб Чорноморський флот РФ продовжив своє перебування на території України. 

У 2014 році пішов в АТО, де очолив добровольчий батальйон “ОУН”. За словами комбата Бориса Гуменюка у Пісках, вже через рік батальйон розколовся: більша частина військових вступила до лав 93-ї бригади ЗСУ, а приблизно десята частина батальйону лишилася в Пісках під командуванням Коханівського. “Якщо хтось хоче собі мати кишенькову армію чи армійку і робити на цьому політику, перепрошую, у нього або не все гаразд з головою, або він просто ворог”, - коментував ситуацію Гуменюк.

У 2016 році проти комбата була порушена чергова кримінальна справа на підставі організації погромів російських банків у Києві. Тоді активісти під егідою Коханівського закидали камінням і петардами приміщення “Сбербанку” та “Альфа-банку”, а також офіс Ріната Ахметова.

 

Вже через рік активіст знову був затриманий правоохоронними органами під час акції на підтримку торгівельної блокади окупованого Донбасу, яка проходила в центрі столиці. Через деякий час його відпустили.

У жовтні 2017 року Микола Коханівський потрапив у черговий скандал. Як повідомляли ЗМІ, тоді під час сутички з Русланом Качмалою він підстрелив свого опонента.

За словами дружини Коханівського, Качмала на прізвисько Рем спровокував бійку, погрожуючи її чоловіку. Її слова підтвердив і сам Микола. “Сьогодні вдень я йшов до гуртожитку, до мене причепився такий собі Руслан Качмала, почав погрожувати, принижувати, зав'язалась бійка. Я мав з собою травматичну зброю, він (Качмала) мене бив і залив газом, я змушений був дістати травмат”, - прокоментував він інцидент у поліцейській дільниці. Хоча пістолет був не бойовий, а травматичний, дозволу на нього активіст не мав. 

При цьому, на відеозаписі видно, що колишній комбат перший напав на Руслана. 

Коли суддя Святошинського районного суду переніс засідання на два дні, так і не обравши міру запобіжного заходу підсудному, прихильники Коханівського відмовилися залишати залу суду, в якій згодом зробили погром. 

На місце події прибув “Беркут”, який пустив у приміщення сльозогінний газ, в результаті чого активісти були змушені розбити вікна та вийти на вулицю. Силовики протест придушили, однак багато хто з учасників інциденту отримав поранення.

Декларація

Декларація активіста відсутня.