Кавелашвілі Михаїл: президент Грузії з грудня 2024 року та ексфутболіст
Кавелашвілі Михаїл — вважається ставлеником бізнесмена Бідзіни Іванішвілі та зручним президентом для проросійської партії «Грузинська мрія»
Біографія
Михаїл Кавелашвілі народився 22 липня 1971 року в місті Болнісі, Грузія.
Освіта
У 1989 році Михаїл вступив на економічний факультет Тбіліського державного університету. Але не закінчив через те, що вирішив зосередитися на футболі.
Сім'я
Михаїл одружений на Тамарі Багратіоні (1971 року народження). У цьому шлюбі народилося троє дітей: в 1996 році — дочка Маріам, у 2001 — син Гурам, а через 12 років — ще одна дочка Елізабет. Крім того, Кавелашвілі виховав пасинка Георгія (1989 р.н.).
Кар'єра в клубі
Кавелашвілі побудував кар'єру у футболі. Він виступав на позиції нападника. Як і багато провідних грузинських футболістів, Михаїл почав свої виступи в команді «Динамо» з Тбілісі. Вийшов з її молодіжної системи у 1989 році. Також кілька матчів провів за столичний «Локомотив».
У складі «Динамо» (деякий час на початку 1990-х р. клуб називався «Іберія») Кавелашвілі виступав у період з 1990 по 1995 рік. За цей час став шестиразовим чемпіоном і чотириразовим володарем кубка Грузії. Михаїл провів 130 ігор, в яких відзначився 80 голами.
У 1995 році форвард перебрався до владикавказького «Спартака». За підсумками сезону Михаїл став чемпіоном Росії. Зіграв у 24 зустрічах, він забив 12 голів. Грузинський нападник став найкращим бомбардиром владикавказької команди та посів шосте місце в російському чемпіонаті.
Наступного року Михаїл підписав контракт з клубом «Манчестер Сіті». У чемпіонаті Англії грузин дебютував 6 квітня 1996 року. У першій же грі за нову команду Кавелашвілі забив гол. Але це не врятувало «городян» від вильоту в Першу лігу.
Михаїл зіграв ще 24 гри й забив два голи в першому англійському дивізіоні. У 1997 році англійці віддали футболіста в оренду у швейцарський клуб «Грассгоппер». З новим клубом грузин став чемпіоном країни вже в 1998 році.
На початку «нульових» років Михаїл виступав в інших швейцарських клубах таких, як «Цюрих», «Люцерн», «Сьон» і «Арау». Восени 2004 року Кавелашвілі знову провів кілька матчів за владикавказький клуб, який на той час змінив назву на «Аланію».
З «Цюрихом «(2000) і «Базелем» (2007) грузин завоював кубки Швейцарії. У 2008 році, бувши гравцем дубля клубу «Цюрих», Михаїл повісив бутси на цвях.
Кар'єра в збірній
За національну збірну Грузії Кавелашвілі виступав понад десять років. Вперше він одягнув футболку «першої команди» в матчі проти Молдови влітку 1991 року. За 11 років виступів Михаїл провів 46 матчів, забив 9 голів.
У складі національної команди він став переможцем Міжнародного футбольного турніру на Мальті в 1998 році.
Громадська діяльність та політична кар'єра
У 2006 році Кавелашвілі отримав швейцарську ліцензію категорії C на роботу тренером. У 2009 році заснував і став почесним президентом Всесвітньої асоціації футболістів (FIFPro) в Грузії.
Повернувшись на батьківщину, Михаїл став футбольним експертом «Суспільного мовника» і автором численних публікацій. У 2014 році він розробив стратегію розвитку футболу «фабрика талантів». Через два роки отримав ліцензію УЄФА категорії B на роботу тренером.
У 2015 році Кавелашвілі збирався балотуватися на посаду президента Федерації футболу Грузії. Однак не маючи вищої освіти, він був знятий з виборів.
Зате відсутність університетського диплома не завадила Михаїлу зайнятися політикою. У 2016 році ексфутболіст став депутатом парламенту Грузії 9-го скликання. Балотувався від виборчого блоку: «Грузинська мрія – Демократична Грузія». Через чотири роки переобрався. Протягом шести років був головою парламентського комітету зі спорту та у справах молоді.
Влітку 2022 року він покинув «Грузинську мрію», створивши окрему парламентську фракцію «Сила народу», яка стала надалі партією. Ця політсила відрізняється ще більшою радикальною антизахідною риторикою, ніж «Грузинська мрія». Звинувачував США в «загостренні політичного фону» і «штучному створенні революційного настрою» в Грузії.
На парламентських виборах восени 2024 року «Грузинська мрія» і «Сила народу» пішли одним блоком. За результатами виборів блок набрав майже 54% голосів. Вибори багатьма спостерігачами були визнані недемократичними, з порушеннями, «вкидами» і призвели до великих опозиційних демонстрацій.
У грудні депутати «Сили народу» вийшли з правлячої коаліції. Ряд фахівців вважає, що зроблено це було для видимості діяльності в парламенті опозиції.
Тоді ж Кавелашвілі був висунутий єдиним кандидатом у президенти Грузії. У 2024 році вперше в історії країни голосування проходило не прямим волевиявленням народу, а за допомогою 300 членів Колегії вибірників. Наполовину вона складається з депутатів парламенту, наполовину — з делегатів регіонів.
14 грудня Михаїл був обраний зі 100% результатом. Офіційно Кавелашвілі вступить на посаду 29 грудня. При цьому його попередниця, Саломе Зурабішвілі, не збирається складати повноваження, називаючи парламентські вибори сфальсифікованими.