Михайло Добкін
Михайло Добкін
2570

Михайло Добкін

Михайло Добкін - Фото 1

Михайло Добкін: український бізнесмен, політик

  1. Біографія
  2. Освіта
  3. Бізнес та сумнівні схеми
  4. Торгівля з ОРДЛО
  5. Політичні інтереси
  6. Кримінальне переслідування та компромат
  7. Родина та особисте життя

Михайло Добкін – уродженець Харкова. Дата народження: 26.01.1970 р. Батько: Марк Мойсейович Добкін.

Освіта

Довгий час єдиною освітою Добкіна залишалася звичайна харківська школа. Відразу після випускного він вирушив до армії, служив у Київському окрузі з 1988 до 1990 року.

Університетський диплом отримав значно пізніше — студентом став лише у 2002 році (Добкіну тоді було вже понад 30 років). Станом на 2022 рік відомо про два дипломи Добкіна про здобуття вищої освіти: за спеціальністю правознавство (Харківський національний університет внутрішніх справ) та за фахом міжнародна економіка (Харківський національний економічний університет).

У 1987 році Михайло закінчив харківську загальноосвітню школу №97. Наступного року був призваний до лав радянської армії. Служив у ППО (Київський військовий округ).

Диплом юриста Добкін отримав у 2002 році після навчання у Харківському університеті внутрішніх справ. Через п'ять років він став дипломованим економістом-міжнародником у Харківському національному економічному університеті.

У 2009 році Михайло став кандидатом, а 2013 — доктором юридичних наук.

Бізнес та сумнівні схеми

На старті своєї бізнес-кар'єри Добкін Михайло Маркович працював у кооперативах батька. Спочатку у «Золота осінь», потім «Прогрес-90». Незабаром діяльність розширилася на нафтопереробне виробництво, і тут почалися схеми. Було започатковано велику кількість компаній, з реєстрацією в селах, які постраждали від Чорнобильської аварії (ці регіони не обкладалися податком), а отже не потрібно було сплачувати ПДВ. У чому секрет бізнес-схеми: зареєстровані компанії продавали продукти нафтопереробки іншим компаніям, серед яких фірми Михайла Добкіна. А останні виставляли рахунки на відшкодування ПДВ країні. Але це єдиний робочий варіант, був і імпорт через компанії з іноземним капіталом. Загальна кількість фірм налічувала більше 20-ти.

Протягом двох десятків років, починаючи з 90-х, держава щороку втрачала від подібних бізнес-схем лише в секторі торгівлі продуктів, що виробляються з нафти, до двох мільярдів доларів, і вони опинялися на рахунках власників тих самих компаній.

Буквально за два роки (2003-2004) компанії Михайла Добкіна: "Олімп", "Ніка Плюс", "Орбіта Плюс" після відрахувань до бюджету близько 150 тисяч гривень отримали відшкодування майже вісімдесят з половиною млн грн. Лише за один цей період компанії Добкіна обдурили країну більш ніж на 139 млн грн завдяки схемам з відшкодуванням ПДВ.

У цей же час Добкін починає цікавитися постачанням курятини з-за кордону (тоді було популярне ввезення курятини зі США). Компанії Добкіна оформляли ввезення курятини через спеціальні економічні зони донецької області, а потім розповсюджували у приватні магазинчики.

Михайло Добкін та Торгівля з ОРДЛО («ЛНР»)

Михайло Добкін - Фото 2


Марк Добкін, який вже мав досвід із ввезення та торгівлі курятиною, дуже активно підтримав ідею харківського бізнесмена Олексія Коваленка про створення птахофабрики. Незабаром було відкрито птахофабрику «Володимир-Волинську», де обидва стали власниками, розподіливши частки у бізнесі таким чином: 34% у Коваленка та 76% у Марка Добкіна. Марк Добкін не брав участі у розвитку бізнесу, усім займався Олексій Коваленко, який розробив та успішно запустив бренд «Епікур» (ТМ Epikurus). Візитною карткою бренду став випуск курячого м’яса без домішок медпрепаратів. Коли Марк Добкін помер, компанія перейшла його спадкоємцям — брати Дмитро Добкін та Михайло Добкін. За даними державного реєстру, частки в керуючій компанії «Ореола» (керує птахофабрикою) розподілилися так: Коваленко (41%), Михайло Добкін (29,5%) та Дмитро Добкін (29,5%). Але, у Марка Добкіна, крім Михайла та Дмитра, є третій син – Анатолій від другої громадянської дружини Марії (на момент смерті Добкіна дитині було 4 роки), але за дивними збігами обставин спадок батька йому поки не дістався (про цю історію нижче).

Після того, як Михайло Добкін став акціонером (який вступив у спадок свого батька) фабрики «Володимир-Волинська», Олексій Коваленко заявив про неможливість подальшого продовження бізнесу. Причина: бізнес-інтереси Добкіна у «ЛНР» та Росії. Олексій Коваленко сказав в інтерв'ю ЗМІ, що за матеріалами представників ЗМІ та їх розслідування видно, що Добкін як висловлюється з антиукраїнських позицій, так і налагодив партнерство на окупованих територіях і в країні-агресорі.

Коваленко розкритикував позицію Добкіна та його дії публічно – у соціальних мережах. При цьому він наголосив, що Добкін — один із тих, хто фінансує війну проти України.

З боку Коваленка була пропозиція продати частку, але Добкін відмовив, оскільки на фабриці випускається ще один бренд «Чебатурочка» (на відміну від «Епікура» без належного контролю якості), який просуває саме Добкін. Коваленко зняв «Епікур» з продажу та анулював ліцензію на виробництво для Володимир-Волинської птахофабрики, але Михайло Добкін все одно продовжує випускати «Епікур», ігноруючи закон та претензії Коваленка. І у продукції немає нічого спільного з тими стандартами якості, які були впроваджені і використовувалися Олексієм Коваленко.

Як стало відомо і що спричинило таку реакцію Олексія Коваленка – це постачання Михайлом Добкіним курячого м'яса на території ОРДЛО. Для цього було створено АТ «Володимир-Волинська торгова компанія» з Харкова, якою керує мешканка так званої ЛНР. Живе вона у Лутугиному (територія так званої ЛНР), де є великий комбікормовий завод для виробників м'яса птиці – дуже дивний збіг. На думку експертів, така практика призначення керівництва часто використовується щоб уникнути відповідальності за протизаконні операції.

Політичні інтереси

Михайло Добкін - Фото 3

Вперше депутатом міської ради Харкова Михайла Добкіна обрано ще 1998 року. З цього моменту починається його шлях у політиці. Тоді ж до міськради пройшов Кернес Геннадій.

За двадцять років Добкін був помічений у різних політсилах — інший такий приклад в українській політиці навряд чи знайдеться.

Народним депутатом України Михайло Добкін був уперше обраний буквально за чотири роки — 2002 року. За весь час перебування в українському парламенті змінив кілька партій, груп, об'єднань, політсил, уподобань та віянь.

Став членом Партії регіонів і у 2004 році вже був довіреною особою Януковича. Далі політична кар'єра розвивалася вже у рідному місті. Заручившись підтримкою старого друга родини Кернеса, у 2006 році стає міським головою Харкова. Весь період на позиції мера Харкова Добкін щільно співпрацював та просував управлінську верхівку Партії регіонів. Пізніше у 2010 році Михайла Добкіна було призначено губернатором Харківської області.

2014 року Добкін навіть намагався зайняти крісло Президента України — балотувався як член Партії регіонів, отримав мінімальні 3% виборців.

З того часу політична вдача відвернулася від Добкіна, і не допоміг власний політичний проект «Християнські соціалісти». У 2019 році реванш не відбувся і новостворений проект не знайшов підтримки у виборців, а Михайло Добкін не потрапив до Парламенту.

2020 стає поки останнім для амбіцій повернення у велику політику. Все починається з переїзду до Києва та бажання брати участь у виборах мера Києва. Цей проект залишився не зрозумілим ні місцевим електоратом, ні місцевою владою. Незабаром рішення змінюється, і Михайло Добкін уже претендує на крісло мера Харкова. Побувши претендентом кілька місяців Михайло Добкін відмовляється остаточно від ідей бути мером якогось міста України, заявляючи про нібито виконання поставлених цілей.

Михайло Добкін: кримінальне переслідування та компромат

Михайло Добкін - Фото 4

Ще під час роботи на посаді голови Харківської міськради у 2008 році Добкін проходив по справі СБУ. Його пов'язували з розтратами держкоштів, проте суд у рідному Харкові не підтримав слідчих та справу було закрито.

Пізніше Добкіну висували більш серйозніші звинувачення — в сепаратизмі. Звинувачення були висунуті взимку 2014 року. Тоді під час Євромайдану СБУ звинуватила Добкіна у сепаратизмі — він неодноразово висловлювався проти протестів та повторював відверто проросійські тези. Вже навесні 2014 року його викликали для надання свідчень у Генпрокуратурі, а потім заарештували. Однак пізніше справа забуксувала і Добкін знову залишився безкарним.

Михайло Добкін один із небагатьох депутатів відомих тим, що Верховна Рада позбавляла їх депутатської недоторканності. Влітку 2017 року після голосування у Раді Добкін був заарештований. Йому було висунуто звинувачення щодо махінацій із незаконним отриманням земельних ділянок різними будівельними фірмами. Всі ці фірми мали одну спільну особливість – за фактом вони були не будівельними компаніями, а об'єднаннями -кооперативами. Це дозволяло їм обходити сплату податків за використання землі. За попередніми підрахунками скарбниця не дорахувалась понад двісті мільйонів гривень.

Михайло Добкін: родина та особисте життя

Батьки Михайла Добкіна - Марк Мойсейович та Алла Миколаївна.

Батько — Добкін Марк Мойсейович (1947—2016). Відомий харківський бізнесмен. Ще за часів СРСР відкрив декілька кооперативів, був власником магазина товарів широкого вжитку «1000 дрібниць». Мав величезну кількість зв’язків зі світом криміналу та МВС. Кооперативний бізнес поступово переорієнтував на продаж нафтопродуктів, а також газового конденсату.

Перша дружина - Людмила Молотокас, дочка радянського генерала.

Друга дружина – Аліна Боженко.

Має зведеного брата Анатолія (Давида).  Він є сином громадянської дружини Марка Добкіна та претендує на спадщину нарівні з братами Добкіними. Але Михайло Добкін вирішив не ділитися спадщиною зі зведеним братом, та з Марією Щекою (мати Давида) через малоліття Анатолія (Марія була опікуном Анатолія). Через суд Добкін домігся визнання Марії Щоки алкоголічкою та недієздатною та відібрав опіку над дитиною. Спочатку Марію запроторили до психіатричної лікарні, а після «лікування» одразу привезли до суду, де вона ніяк не реагувала на питання судді. Адвокат Щоки стверджував, що її спеціально ввели у такий стан, і що він відстоюватиме інтереси своєї підзахисної в суді, вказуючи на кримінальну поведінку з боку Михайла Добкіна.

Марію Щеку проти її волі відправили до психіатричної лікарні та позбавили дитини. У 2019 році районний суд Харкова (справа No 638/11349/18) передав опіку над Анатолієм Михайлу Добкіну. А вже Михайло Добкін змінив ім'я своєму зведеному брату, він став Давидом.

Брат Дмитро – Відомий учасник наркотичних скандалів. Був народним депутатом України двох скликань. Програв вибори 2019 року, коли балотувався від виборчого округу на Харківщині. Відомий скандальними публікаціями (фото та відео) з будівлі Парламенту, де, як стверджують свідки, перебував під ією наркотиків в момент засідання Ради. У 2008 році у Головного слідчого управління МВС були стосовно Добкіних документи, що підтверджують участь останніх у наркоскандалі, упійманий наркоторговець свідчив проти них. Колишній міністр внутрішніх справ Ю. Луценко підтверджував цю інформацію.

Відоме відео з Михайлом Добкіним:

Згадки про персону