Михайло Бродський

Михайло Бродський: київський бізнесмен і політик, який прославився як скандаліст і "кидало"

Михайло Бродський неодноразово заявляв, що готовий стати міністром економіки заради порятунку України, та ось тільки його ніяк не допускають до такої відповідальної посади. Все тому, що підприємець заробив собі славу жорсткого критика і "кидала". Зв'язавшись з кримінальними авторитетами ще з початку 90-х, він побудував свій бізнес на рекеті і всіляких фінансових аферах, намагаючись за допомогою "брудних" грошей завоювати місце у великій політиці. Однак, змінивши кілька політсил, ні в одній з них не затримався в силу своєї схильності "кидати" - чужих і своїх.

1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра
5. Чутки і компромат
6. Статки і джерела доходів

Біографія

Бродський Михайло Юрійович народився 5 квітня 1959 року в Києві. Займається бізнесом і політичною діяльністю. Хоча сам неодноразово потрапляв в різні скандали, пов'язані з незаконним заволодінням чужих коштів або майна, любить викривати представників влади в корупції. За національністю - етнічний єврей, хоча називає себе українцем і патріотом цієї країни.

Сім'я

Батько Михайла Бродського працював звичайним токарем, мати була акушеркою. Підприємець має молодшого брата Євгена, який також займається підприємницькою діяльністю.

Олігарх двічі одружений.

Від першого шлюбу має двох синів - Ростислава і Юрія. Одному з них на весілля подарував велику компанію, яка постачає обладнання для салонів краси і соляріїв. Другий син розвиває віджатий батьком ресторан, а також мережу кондитерських і кафе в столиці.

Друга дружина Бродського - Світлана - молодша за нього десь на 20 років. З нею бізнесмен познайомився, коли вона плакала через те, що її звільнили з магазину "Венето". Після весілля Бродський подарував своїй новоспеченій дружині два матрацних магазина "Венето", господинею яких вона стала. Від другого шлюбу має доньку Анну.

Освіта

Після школи Михайло Бродський вчився в Київському будівельному технікумі, а потім вступив на економічний факультет Київського інституту ринкових відносин та підприємництва.

Кар'єра

Після служби в армії Бродський працював в сфері будівництва. Починав з посади техніка на одному з держпідприємств і за кілька років роботи доріс до заступника начальника управління при Київському міськвиконкомі.

З 1991 по 1994 рік був директором фірми "Томпо". Протягом наступних 3-х років очолював концерн "Денді", під контролем якого знаходився однойменний банк, а також керував видавництвом "Киевские Ведомости".

У 1998 році підприємець отримав посаду в парламенті, на якій займався питаннями боротьби з корупцією та ОЗГ. У 2000-му очолив комітет з питань промислової політики і підприємництва.

Під час роботи у Верховній Раді створив і очолив партію "Яблуко".

У 2004 році Михайло Юрійович висунув свою кандидатуру в президенти.

Під час передвиборчої кампанії жорстко критикував Віктора Ющенка. Не вигравши (звісно) виборів, приєднався до партії "Батьківщина", а в наступному році став депутатом Київської міськради від БЮТ. Незабаром зі скандалом був виключений з партії.

У 2010 році політик Бродський знову спробував змагатися за крісло президента, але зайняв передостаннє місце, набравши всього 0,06% голосів. Після цього близько року керував у парламенті питаннями розвитку підприємництва в Україні, а також регулював господарську діяльність країни.

В кінці 2011 року був призначений Віктором Януковичем главою Держслужби з питань регуляторної політики та розвитку бізнесу в Україні. Після зміни влади потрапив під люстрацію, після чого продовжив займатися бізнесом.

У вересні 2008 року викупив баскетбольний клуб "Черкаські мавпи", а також очолив відроджену Українську баскетбольну лігу.

Чутки і компромат

Михайло Бродський за час своєї політичної діяльності "прославився" як скандаліст і професійний "кидало". За даними ЗМІ, саме він домовився з Адміністрацією Президента про звільнення з СІЗО Геннадія Корбана, проти якого Генпрокуратура відкрила 7 кримінальних справ і разом зі співробітниками СБУ затримала підозрюваного.

Крім того, він не раз досить різко висловлювався стосовно Юлії Тимошенко, Арсенія Яценюка, Савіка Шустера та інших відомих особистостей, відкрито звинувачуючи їх в корупції та інших "гріхах".

Входження в кримінальний світ

На початку 90-х Михайло Бродський познайомився з сумнозвісним Григорієм Суркісом, який ввів молодого бізнесмена в своє оточення.

Михайла тут же підтягнули до себе кримінальні авторитети Кисіль і Череп, які займалися контрабандою і валютними махінаціями, а також контролювали наркоторгівлю і проституцію.

Звичайно, з огляду на коло діяльності цих людей, на їхньому рахунку - рекет, грабунки і вбивства. З розвитком незалежної України виникла необхідність приховати відкритий бандитизм і легалізувати свої доходи. Суркіс для цього не годився, оскільки вже перебував у великій політиці, а ось молодий Бродський - цілком підходив. Так з'явилася компанія "Денді", яку Михайло і очолив.

Під контролем концерну "Денді" виявилися десятки валютних і нафтових підприємств, через які власники проганяли "чорний нал", акумулюючи їх на рахунках "Денді", "Томпо", "Маріам" та інших компаній, співвласником яких і був Михайло Бродський.

Хоча на той час він уже повноправно брав участь у фінансових махінаціях київської мафії, за чутками, під час відпочинку її ватажків Мішаня (так його називали) відкривав пляшки і робив нарізку.

Сплановане рейдерство

Цікава історія сталася з рестораном "Гімалаї", який розташовувався прямо в центрі Києва, на Хрещатику. У 1992 році заклад під старою назвою "Чай-Кава" приватизували його працівники за ваучери. Очолила ресторан одна з його співробітниць, яка працювала там барменом.

Оскільки заклад мав гарне розташування і був дуже перспективним, ним зацікавилися відомі київські рейдери. Вони "підвели" онука господарки ресторану під борги, чи то зайнявши йому велику суму грошей, чи то обігравши його в карти на великі гроші.

З огляду на це, жінці довелося продати ресторан, на який тут же знайшлися покупці. Ними стали якийсь бельгієць і українка Марина Воронова. Незабаром після цього бельгійця вбили, а Воронова загинула з невідомої причини.

Після несподіваної смерті власників закладу, він перейшов до фірми "Олімп ЛТД", яка контролювалася концерном "Денді" Михайла Бродського. У підсумку, ресторан прибрав до рук син Бродського, який в даний час є його власником і керівником. Ось так у простих людей "віджали" їх бізнес.

Трастові афери

Ще одне, чим займалися Бродський і "братва" - трастові схеми. З 1996 року "Денді-банк" та інші пов'язані з ним фінустанови (наприклад, "Меркурій") збирали з громадян гроші нібито під великі відсотки, а незабаром закривали той же банк або трастову компанію.

За деякими даними, від одного тільки "Денді-банку" постраждало понад 20 тисяч осіб, яких Бродський під "кришуванням" Киселя обікрав десь на 4 мільйони доларів.

З в'язниці - в парламент

Намагаючись усіма силами увійти у велику політику, Михайло Бродський ще в середині 90-х став членом партії "Народний Рух". Тоді "рухівці" під керівництвом В'ячеслава Чорновола намагалися залучити в свою партію бізнесменів в надії на те, що вони будуть спонсорувати їх діяльність. Однак з Бродським вийшло зовсім по-іншому: в якийсь момент він захотів контролювати оборот фінансів, за що позбувся партквитка.

У 1994 році пройшов в якості депутата в Печерську райраду. І дуже вчасно, оскільки після скандалу з "Денді-банком" його якраз врятувала депутатська недоторканність. Однак уже в 1998 році ця норма для депутатів міських, районних і обласних рад була скасована, і Бродського тут же посадили в тюрму. На щастя для нього, пробув він там недовго, трохи більше ніж місяць. Мабуть, зі сприяння впливових осіб в квітні його звільнили на підставі обрання народним депутатом України. Так що в парламент він потрапив практично з тюремних нар.

Відносини з БЮТ: від любові до ненависті

Вже на початку 2000-х років Михайло Бродський кинув відомого бізнесмена Костянтина Григоришина. Кажуть, під заступництвом Суркіса, у якого з ним на той час був конфлікт за обленерго, Бродський створив партію "Яблуко", на розвиток якої Григоришин перерахував велику суму грошей.

Звісно, більшу частину отриманих коштів Бродський присвоїв собі, а його партія в парламент так і не пройшла. Можливо, російсько-український олігарх зажадав би свої гроші назад, та тільки не встиг, оскільки у тому ж 2002-му був затриманий правоохоронними органами за підозрою в зберіганні зброї і поширенні наркотиків. Ходять чутки, що витягнув його з в'язниці сам Президент Росії. Після цього Григоришин поїхав у Росію, продовживши вести свій бізнес з Москви.

Залишившись без головного спонсора своєї партії, Бродський вирішив "пересидіти" в партії Юлії Тимошенко.

У 2001 році Михайлом Бродським був створений сайт "Обозреватель", на якому одіозний політик добре заробляв через публікації компромату на відомих людей. За кожну публікацію брав від 1,5 тисячі доларів, а то й більше. Замовні матеріали затверджував особисто, оскільки боявся, щоб така діяльність не вилізла йому боком.

Під час виборів у 2006 році знову був обраний депутатом Київради (від БЮТ), займаючись розведенням пліток, голосно висловлюючись на адресу чиновників і олігархів, відкрито звинувачуючи їх в корупції та інших злочинах, а також постійно натякаючи на те, що він знає щось те, чого не знають всі інші.

У тому ж 2006 році Михайло Бродський як завжди зі скандалом залишає БЮТ, повністю розриваючи відносини зі своїми колишніми однопартійцями, а також звинувачуючи особисто Юлію Тимошенко в підкупі суддів і продажу місць у виборчих списках.

Коли ці заяви не спрацювали, Бродський запустив плітку про любовні стосунки Тимошенко і Шуфрича, але і це не принесло бажаних результатів.

Нова влада - нові можливості

Через кілька років колишній прихильник Юлії Тимошенко "переметнувся" до Віктора Януковича, вступивши до Партії регіонів. Після обрання головного "регіонала" Президентом України Михайло Бродський очолив Держкомітет з питань регуляторної політики та підприємництва. Але оскільки крім безпідставної критики, рейдерства і "кидалова" чиновник більше нічого не вмів, на новій посаді він зайнявся тим, чим займався до цього. Підтвердженням служить історія з ТОВ "Олімп ЛТД".

Всього через 3 місяці після того, як Бродський увійшов в уряд Київради, він видав розпорядження передати підконтрольному йому "Олімпу" земельну ділянку нібито для реконструкції та обслуговування компанії. Однак за документами на вказаній ділянці, яку отримала компанія "Олімп ЛТД", виявилися також пам'ятник архітектури, магазин "Мілавіца" і кафе "Київське".

Коли власники закладів почали вивчати документацію, то виявили, що в ній немає необхідних дозволів на володіння зазначеними об'єктами. Судячи з усього, розпорядження було видано Бродським поспішно, в надії на те, що господарі кафе і магазину не помітять підступу. У справу включилися правоохоронні органи і журналісти, в результаті чого афера чиновника з тріском провалилася.

Не пощастило в політиці, пощастить в бізнесі

Хоча за час своєї діяльності скандальний бізнесмен і політик встиг провернути чимало "темних" справ, в жовтні 2014 року його все-таки позбавили державної посади на підставі закону "Про очищення влади". У нинішній час Михайло Бродський в політику не йде, зате продовжує активно займатися бізнесом.

Нещодавно він на пару з Нестором Шуфричем заволодів Київським річковим вокзалом на Подолі, прибравши звідти катера і пароплави і поставивши на їх місці черговий ресторан.

Крім того, підприємець все так же поширює плітки і робить на різних ток-шоу і передачах скандальні заяви (наприклад, про наркозалежність Михайла Саакашвілі, однозначну поразку Володимира Гройсмана в спробі стати прем'єром або про намір Арсенія Яценюка виїхати жити в США).

Статки і джерела доходів

Сьогодні бізнесмен через довірених осіб контролює кілька великих підприємств, таких як фанерний комбінат у Черкасах, Жидачівську паперову фабрику, ресторани "Калина" і "Яблуко" в Києві, а також виробництво матраців і мережу магазинів "Венето". Кажуть, основний бізнес Бродського зосереджений в руках його молодшого брата.

За інформацією ЗМІ, Михайло Бродський та члени його сім'ї мають близько 200 тисяч гривень заощаджень на банківських рахунках, а також значні внески в статутних фондах різних підприємств на загальну суму близько 4,5 мільйонів гривень.