Мартін Міхол

Міхол Мартін: прем'єр-міністр Ірландії з січня 2025 року

Міхол Мартін — вперше очолював ірландський уряд з літа 2020 року до кінця 2022 року

Біографія 

Мартін Міхол народився 1 серпня 1960 року в місті Корк, Ірландія.

Освіта

Після закінчення школи Мартін вступив до університетського коледжу Корка. Тут він вивчав мистецтво, а потім здобув ступінь магістра з політичної історії. 

Пізніше його магістерська робота була опублікована як книга під назвою «Свобода вибору: Корк і партійна політика в Ірландії 1918-1932». Завершивши навчання, Міхол пройшов додатковий курс для отримання диплома викладача.

Сім'я

Батько політика, Педді Мартін, водив автобус і займався боксом.

У 1990 році Мартін одружився із Мері О'Ші, яку зустрів ще в студентські роки. У пари народилося п'ятеро дітей. 

У 1999 році їх син Рорі помер у дитинстві, а у 2010 році від кардіологічного захворювання померла семирічна дочка Ліана. 

У Мартіна і Мері залишилося троє дітей: сини Мікал і Кіліан, а також дочка Іва. Старший син Мікал грає в гельський футбол на позиції воротаря.

Кар'єра

Мартін розпочав кар'єру викладача історії в коледжі Presentation Brothers. Однак викладання стало лише коротким епізодом в його житті: вже через рік він повністю присвятив себе політиці.

Політичний шлях Міхола розпочався в 1985 році, коли він був обраний до міського самоврядування Корка. У 1989 році він вперше отримав місце в нижній палаті ірландського парламенту (Дойл Ерен) від округу Корк Саут-Сентрал. З того часу Мартін неодноразово перемагав на парламентських виборах. У 1992-1993 роках Мартін займав пост мера Корка.

У 1997 році центристська партія Фіанна Файл, членом якої був Міхол, перемогла на виборах. Прем'єр-міністр Берті Ахерн призначив Мартіна міністром освіти. 

На цій посаді він збільшив фінансування шкіл та запровадив підтримку для дітей з особливими потребами. У 2000 році Мартін перейшов на посаду міністра охорони здоров'я. У 2004 році Ірландія стала першою країною у світі, яка запровадила повну заборону на куріння на робочих місцях, включаючи паби та ресторани. Тоді ж Міхол реформував систему охорони здоров'я, створивши виконавчу службу охорони здоров'я (HSE).

З 2004 по 2008 рік Мартін керував міністерством підприємництва, торгівлі та зайнятості, а згодом став міністром закордонних справ уряду Брайяна Коуена. 

У цій ролі він виступав проти блокади сектора Гази, відвідував Латинську Америку і став першим ірландським міністром, що офіційно побував на Кубі. У 2011 році він покинув уряд, протестуючи проти керівництва Коуена, і незабаром був обраний головою Фіанна Файл.

Як лідер опозиції з 2011 по 2020 рік, Мартін пережив складні часи: партія зазнала нищівної поразки на виборах 2011 року, скоротивши свою присутність у парламенті до 20 місць. 

Проте він зумів відновити позиції Фіанна Файл: в 2016 році партія отримала 44 мандати, а в 2020 році — 38, ставши найбільшою фракцією. Це дозволило Мартіну 27 червня 2020 року вперше обійняти посаду прем'єр-міністра в коаліції з Фіне Гал і Зеленою партією — безпрецедентне співробітництво історичних суперників. 

Згідно з коаліційною угодою, він поступився посадою Лео Варадкару 17 грудня 2022 року, ставши віцепрем'єром і міністром закордонних справ і оборони.

У 2024 році Фіанна Файл виграла вибори з 48 місцями, і 23 січня 2025 року Мартін знову став прем'єр-міністром, очоливши уряд за підтримки Фіне Гал і незалежних депутатів.

Компромат

Мартін Міхол, попри довгу і успішну кар'єру, не уникнув критики і спірних моментів. Його відхід з уряду в 2011 році на знак протесту проти Коуена деякі розцінили як зраду партії у важкий момент, що викликало невдоволення серед соратників. 

Вибори 2011 року стали катастрофою для Фіанна Файл, і багато хто звинувачував Мартіна в тому, що він не зміг запобігти краху, хоча він щойно обійняв посаду лідера.

Його рішення підтримати легалізацію абортів у 2018 році, попри «про-лайф» позицію більшості партії, викликало розкол всередині Фіанна Файл і звинувачення у відході від традиційних цінностей. 

У 2021 році поразка на додаткових виборах у Дубліні породила сумніви в його лідерських якостях, а деякі депутати відкрито закликали до його відставки.