Луїс Енріке

Енріке Луїс: іспанський ексфутболіст і тренер французького «Парі Сен-Жермен»

Енріке Луїс — один з тих футболістів, якому довелося пограти в обох іспанських грандах — «Реалі» та «Барселоні»

Біографія

Луїс Енріке Мартінес Гарсія народився 8 травня 1970 року в місті Хіхон, Іспанія.

Освіта

Офіційної інформації про його формальну освіту небагато, оскільки він з юності зосередився на спортивній кар'єрі. У віці 11 років він потрапив до футбольної школи місцевого клубу «Спортинг».

Навчання в школі клубу включало не тільки спортивну підготовку, а й базову освіту, що було типово для юних футболістів того часу. 

Сім'я

Наприкінці 1997 року Луїс Енріке одружився зі своєю подругою Еленою Куллель. У пари народилося троє дітей: сини Патрік і Карлос, а також дочка Ксана. У 2019 році Луїс пережив трагедію — його дев'ятирічна дочка Ксана померла від остеосаркоми.

Кар'єра футболіста

У 1988 році Луїс дебютував за резервну команду, а через рік, у вересні 1989 року, вийшов на поле в Прімері проти «Малаги». Сезон 1990-91 став його проривом: 14 голів, путівка в Кубок УЄФА і звання кращого молодого гравця від Don Balón. Його виступи привернули увагу топклубів.

У 1991 році мадридський «Реал» викупив його контракт за 250 мільйонів песет. За п'ять років у складі «вершкових» Луїс Енріке виграв Ла Лігу, Кубок Іспанії і Суперкубок, але його універсальність стала одночасно і проблемою. 

Тренери часто використовували його на незвичних позиціях — від флангу оборони до опорної зони, що обмежувало його атакувальний потенціал.

Родзинкою стала його участь у розгромі «Барселони» з рахунком 5:0 у 1995 році, де він забив гол. Однак відсутність визнання з боку вболівальників та розбіжності за контрактом призвели до його від'їзду в 1996 році.

У тому ж році Луїс Енріке на правах вільного агента перейшов до «Барселони», що викликало обурення фанатів «Реала» і настороженість у вболівальників каталонців. 

Однак він швидко завоював їхню довіру. У першому сезоні під керівництвом Боббі Робсона Луїс забив 17 голів, вигравши Кубок, Суперкубок Іспанії та Кубок володарів кубків. 

У сезоні 1997-98 під керівництвом Луї ван Гала Енріке встановив особистий рекорд — 18 голів, а «Барса» оформила «золотий дубль» (Ла Ліга і Кубок) і взяла Суперкубок Європи. 

У 2001 році, після відходу Хосепа Гвардіоли, Луїс став капітаном команди та залишався ним до завершення кар'єри. Останній матч за «Барселону» він провів у травні 2004 року проти «Расінга». Всього за каталонців Енріке зіграв 207 матчів і забив 73 голи.

За збірну Іспанії Луїс Енріке провів 62 матчі, забивши 12 голів. Він виграв золоту медаль на Олімпіаді-92 в Барселоні, брав участь у трьох чемпіонатах світу (1994, 1998, 2002) і Євро-96. 

Одним з найбільш пам'ятних епізодів став чвертьфінал ЧС-94 проти Італії, де Мауро Тассотті розбив йому ніс ліктем, але суддя не призначив пенальті, а Іспанія програла 1:2. Після поразки від Південної Кореї в 2002 році він закінчив міжнародну кар'єру.

Кар'єра тренера

Тренерська кар'єра Луїса Енріке почалася в 2008 році, коли він очолив «Барселону В». За три роки молодий наставник повернув команду в Сегунду після 11-річної перерви та домігся кращого результату в історії «дублю» — третього місця в сезоні 2010-11. Цей успіх показав його готовність до роботи з основними складами.

У 2011 році Луїс прийняв пропозицію «Роми». Перший сезон в Італії виявився складним: виліт з Ліги Європи від «Слована» і сьоме місце в Серії А. 

Попри невдачі, цей досвід навчив його справлятися з тиском і керувати зірковими гравцями. У 2013 році Енріке повернувся до Іспанії, очоливши «Сельту». Під його керівництвом команда посіла дев'яте місце в Ла Лізі, що стало успіхом для клубу, який раніше боровся за виживання.

У 2014 році Луїс Енріке повернувся до «Барселони» вже як головний тренер. У першому ж сезоні він привів команду до триплету: Ла Ліга, Кубок Іспанії і Ліга чемпіонів.

Його тактика, заснована на швидких переходах і свободі для атакувального тріо Мессі-Суарес-Неймар, виявилася неймовірно ефективною. У другому сезоні «Барса» оформила дубль (Ла Ліга і Кубок), додавши Суперкубок Європи і Клубний чемпіонат світу.

Третій сезон був менш успішним, але команда виграла третій поспіль Кубок Іспанії. За три роки Луїс Енріке завоював 9 трофеїв з 13 можливих.

У 2018 році він став головним тренером збірної Іспанії. Його дебют ознаменувався перемогою над Англією в Лізі націй, але у 2019 році через трагедію з дочкою він тимчасово покинув посаду.

Повернувшись у листопаді, Луїс вивів команду до півфіналу Євро-2020, що стало найкращим результатом Іспанії з 2012 року. Однак на ЧС-2022 в Катарі команда вилетіла в 1/8 фіналу від Марокко, і Луїс Енріке пішов у відставку.

У липні 2023 року іспанський наставник очолив французький «Парі Сен-Жермен». У першому сезоні він виграв усі внутрішні трофеї Франції (Лігу 1, Кубок, Суперкубок) і дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів.

У другому сезоні ПСЖ вийшов у фінал Ліги чемпіонів, вперше за п'ять років. У лютому 2025 року Луїс Енріке продовжив контракт з клубом до 2027 року.

Скандал

Кар'єра Луїса Енріке не обійшлася без суперечливих моментів. Його перехід з «Реала» в «Барселону» в 1996 році викликав лють мадридських уболівальників, які вважали його зрадником. Кожен матч на «Сантьяго Бернабеу» супроводжувався свистом, але він відповідав голами і провокаційними святкуваннями.

У «Ромі» у 2011 році Луїс Енріке вступив в конфлікт з Франческо Тотті, саджаючи легенду клубу на лавку заради дисципліни. Італійська преса роздула скандал, але тренер залишився непохитний. 

У «Барселоні» у 2015 році у нього виникли розбіжності з Ліонелем Мессі через тактичні рішення і ротацію складу. Конфлікт вдалося залагодити, і сезон завершився перемогою в трьох турнірах.

У 2021 році його рішення не включати гравців «Реала» в заявку на Євро-2020 спровокувало звинувачення в упередженості, хоча він пояснював вибір спортивною формою.

У ПСЖ у 2024 році Луїс Енріке викликав невдоволення вболівальників, скоротивши ігровий час Кіліана Мбаппе перед його відходом з клубу. Попри критику, він відстоював своє бачення, зосередившись на довгострокових цілях команди.