Ксенія Ляпіна

Ляпіна Ксенія Михайлівна: екснардепка та колишня голова Держрегуляторної служби

Ляпіна Ксенія Михайлівна – народна депутатка чотирьох скликань. З 2015 до 2019 року керувала Державною регуляторною службою. У 2021 році увійшла до складу ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва. У 2012 році прославилася тим, що «побила десяток беркутівців».

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Скандали
6. Декларація
7. Посилання

Біографія

Ксенія Михайлівна Ляпіна (дівоче прізвище Стрельцова) народилася 5 травня 1964 року у місті Київ.

Освіта

У 1987 році Ксенія отримала диплом інженера-математика в політехнічному інституті міста Київ. За п'ять років вона стала дипломованою бухгалтеркою, закінчивши Український християнський університет бізнесу та технологій.

Третю вищу освіту Ляпіна здобула у Київському національному економічному університеті. Тут в 2002 році вона стала магістеркою правового регулювання економіки.

Сім’я

Батько Ксенії – Михайло Тихонович працював у теплоенергетиці, а мати Наталія Іванівна була медсестрою.

У 1985 році Ксенія вийшла заміж за Дмитра Ляпіна. Він навчався у КПІ, а також у Київському національному економічному університеті. У 2000 році Ляпін став фізичною особою-підприємцем (основний вид діяльності – консультації з питань комерційної діяльності та управління).

З 2016 року Дмитро обіймає посаду радника Торгово-промислової палати України. Ляпін співвласник ТОВ «Інститут вільного підприємництва».

У подружжя є двоє дітей: Дарина (1987 р.н.) та Михайло (1988 р.н.). Син займається бізнесом. У 2016 році Михайло став фізичною особою-підприємцем (діяльність у сфері фотографії). Він також власник та керівник ТОВ «Дегустуймо» (роздрібна торгівля напоями у спеціалізованих магазинах).

Кар'єра

Першим офіційним місцем роботи Ксенії став завод «Октава». Тут Ляпіна почала працювати за спеціальністю одразу після закінчення київського політеху. У 1992 році вона перейшла до Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України. Протягом п'яти років Ксенія була науковцем лабораторії інформаційно-обчислювальних машин. 

Паралельно з 1993 року вона обіймала посаду фінансової директорки спільного підприємства «Tooles Ltd». Через три роки Ляпіна очолила аналітичну групу інформаційного центру Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва «Єднання».

У 1997 році як координатор громадських проєктів вона була одним із організаторів «триденного стояння» під Верховною Радою, коли тисячі людей протестували проти планів уряду Павла Лазаренка запровадити касові апарати на робочих місцях на ринках.

З 1998 до 2005 року Ксенія координувала аналітично-експертну групу Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України та проєкти Інституту конкурентного суспільства.

У середині «дев'яностих» розпочинається політична кар'єра Ляпіної. З 1996 року вона працювала помічницею народних депутатів: ІІ скликання Верховної Ради Юрія Запорожця, ІІІ скликання — Юрія Єханурова та Сергія Терьохіна. У 2000 році Ксенія стала радницею очільника уряду Віктора Ющенка. З усіма політиками Ляпіна працювала на громадських засадах.

У травні 2005 року Віктор Ющенко знову бере її до своєї команди. На цей раз Ляпіна стає позаштатною радницею президента України. Тоді ж вона очолила Раду підприємців при Кабінеті міністрів та стала однією із творців Інституту власності та свободи. З 2005 до 2007 року Ляпіна була першим віцепрезидентом Тендерної палати України.

Ксенія ще в 2002 році балотувалася від блоку «Наша Україна» під 88-м номером на парламентських виборах. На момент виборів Ляпіна була приватною підприємицею. Але отримати депутатський мандат вона змогла лише 5 квітня 2005 року.

У IV скликанні Ляпіна увійшла до складу фракції «Наша Україна» та обійняла посаду заступниці комітету з питань промислової політики та підприємництва.

У 2006 році Ксенія на нових виборах до Верховної Ради була сьомою у списку блоку «Наша Україна» і за результатами голосування стала вдруге народним депутатом. У V скликанні ВР вона була членкинею фракції «Наша Україна» та промислового комітету.

Вже за рік через парламентську кризу в Україні відбулися позачергові вибори. На них Ксенія йшла восьмою у списку блоку «Наша Україна – Народна Самооборона».

У VI скликанні вона входила до складу фракції НУНС та стала заступницею комітету з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва. Також Ляпіна була членкинею Спеціальної контрольної комісії із приватизації. У 2009 році Ксенію призначили очільницею столичного партосередку «Наша Україна».

На парламентських виборах 2012 року Ксенія змінила політичну партію на ВО «Батьківщина» та балотувалася не за списками, а за мажоритарним округом — №216 (частини Дарницького та Дніпровського районів міста Києва). За неї проголосувало 26760 (або 29,27%) виборців. Найближчий опонент — самовисуванець Олександр Супруненко отримав 25 324 (або 27,7%) голосів підтримки.

У VII скликанні Ляпіна приєдналася до фракції ВО «Батьківщина» та стала членкинею комітету з питань економічної політики. Як і в попередній каденції, Ксенія входила до Спеціальної контрольної комісії з приватизації.

У 2014 році вона пробувала вп'яте стати народним депутатом. Ксенія балотувалася від партії «Народний фронт». Проте цього разу Олександр Супруненко «взяв у неї реванш» і переміг на 216-му мажоритарному окрузі, випередивши її лише на 443 голоси (19897 проти 19224).

У січні 2015 року Кабмін призначив екснардепку Ляпіну головою Державної регуляторної служби. На цій посаді Ксенія пробула до жовтня 2019 року.

У січні 2021 року вона, як експерт з питань розвитку малого підприємництва, стала членкинею ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва. У червні того ж року Ляпіна стала фізичною особою-підприємцем (основний вид діяльності – консультації з питань комерційної діяльності та управління).

Скандали

Інцидент із беркутівцями

Влітку 2012 року в пресслужбі столичної міліції повідомили про те, що внаслідок зіткнень прихильників опозиції та співробітників спецпідрозділу «Беркут» під Українським домом, десять беркутівців отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Пресреліз цього повідомлення міліція ілюструвала фотографією, де нардеп від ВО «Батьківщина» Ксенія Ляпіна б'є співробітників МВС палицею по спині. З цієї причини низка ЗМІ вийшли із заголовком: «Депутат Ксенія Ляпіна побила 10 беркутівців».

Звинувачення у брехні

Навесні 2018 року в Україні спалахнув скандал через рішення Міністерства фінансів фактично встановити мінімальні ціни на цигарки та змусити тютюнових виробників значно підняти ціни на товар.

Ксенія Ляпіна, яка тоді керувала Держрегуляторною службою, заявила, що учасники ринку знайшли компроміс у підвищенні цін на тютюнові вироби. За її словами, виробники дорогих цигарок вимагали коефіцієнт 1,85, а дрібні виробники наполягали на цифрі 1,4. Але врешті-решт дійшли консенсусу в 1,65.

Проте Дмитро Попов, який представляє Торговий дім ЛТФ, звинуватив Ляпіну у брехні. Він розповів, що ніхто не обговорював з ними коефіцієнт 1,4. І взагалі дрібним виробникам нічого не пропонували.

Представник Торгового дому ЛТФ звинуватив Ляпіну в тому, що вона лобіює інтереси великих компаній, а невеликі намагається витіснити з українського тютюнового ринку.

Попов повідомив, що керівниця Держрегуляторної служби не відвідувала збори групи. Замість неї там була Валентина Хоменко, її помічниця по Верховній Раді, яка тепер очолює Українську асоціацію виробників тютюнових виробів «Укртютюн». Ця фірма у свою чергу співпрацює з такими тютюновими гігантами, як Філіп Морріс, Брітіш Американ Табакко та інші.

Декларація

У березні 2021 року Ксенія Ляпіна опублікувала електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Колишня очільниця Держрегуляторної служби у спільній власності з чоловіком та дітьми володіє у Києві квартирою (76 кв.м.). Дмитру Ляпіну належить чотири земельні ділянки. Три з них загальною площею 6,2 га розташовані в селі Червоний Мак Бахчисарайського району АРК. У селі Сувид Вишгородського району Київської області він має ділянку землі (500 кв.м.) та дачу (42 кв.м.). У Києві Ляпін має гараж (18 кв.м.).

Власного автомобіля Ксенія не має. У її чоловіка дві машини. Влітку 2017 року він придбав Suzuki SX4 за 494 тисячі гривень, а восени 2020 року – Kia Sorento LX за 250 тисяч.

У 2020 році зарплата Ксенії склала 156 тисяч гривень. Дохід від зайняття підприємницькою діяльністю Дмитра — 184,8 тисячі. У Торгово-промисловій палаті він заробив 174 тисячі. Колишня народна депутатка на рахунку в банку зберігає 199 гривень. У її чоловіка – 10,9 тисячі гривень. Готівка у подружжя є тільки у Дмитра — чотири тисячі доларів і чотири тисячі євро.

Посилання

Facebook (офіційний акаунт)

Facebook (особистий акаунт)