Ігор Коваль

Коваль Ігор Миколайович: секретар Одеської міської ради та колишній ректор Одеського національного університету

Ігор Миколайович Коваль — під час пандемії коронавірусу виселяв студентів з гуртожитку, що було незаконно і небезпечно для поширення вірусу

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат
Декларація

Біографія

Ігор Миколайович Коваль народився 27 лютого 1955 року в місті Одеса, Україна.

Освіта

Коваль — історик за освітою. Після закінчення в 1972 році 3-ї (Маріїнської) гімназії він вступив на історичний факультет Одеського державного (нині національного) університету ім. І.І. Мечникова.

У 1982 році Ігор захистив кандидатську дисертацію з історії. У 2000 році отримав звання доктора політичних наук. З 2009 року Коваль — член-кореспондент Української академії політичних наук. Сфера наукових інтересів: міжнародні відносини, політика США щодо країн Східної Європи.

У 1989 році він стажувався і читав лекції в коледжі Гаучер у Балтіморі. Через чотири роки отримав стипендію Фулбрайта. У 1990-2000-х роках Ігор стажувався також в Інституті Дж. Кеннана в американській столиці. Займався тут вивченням зовнішньої політики пострадянських держав.

Сім’я

Ігор був одружений із Наталією Коваль. Вона кандидатка філологічних наук, доцентка, викладає в Одеській політехніці (завідувачка кафедри іноземних мов) та Одеському національному університеті. Починаючи з декларації за 2017 рік Ігор Коваль вказує Наталю, як "особа, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі". У Коваля двоє дітей: Єлизавета і Михайло.

Кар'єра

Більшу частину трудової діяльності Ігоря пов'язана з Одеським університетом імені І.І. Мечникова. У 1978 році він почав викладати на історичному факультеті. Був старшим викладачем і доцентом кафедри нової та новітньої історії.

У 1996 році Коваль очолив Інститут соціальних наук, яким керував чотирнадцять років. Паралельно, з 1999 року він завідував кафедрою міжнародних відносин.

З 1998 по 2004 рік Коваль був радником одеського губернатора Сергія Гриневецького. У 2002 році Ігор балотувався до Верховної Ради. Однак його 146-й номер у списку Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) виявився непрохідним.

У 2010 році Коваль був обраний ректором Одеського університету. Ігор перервав "природничо-наукову" традицію, ставши першим за багато років ректором-гуманітарієм. Цю посаду він обіймав два терміни до 2020 року.

Коваль кілька разів пробував стати депутатом Одеської міської ради. У 2015 році Ігор балотувався від Блоку Петра Порошенка. Однак виборці не підтримали його кандидатуру. Восени 2020 року він знову балотувався від президентської партії, на цей раз від "Слуги народу". Був у першій п'ятірці кандидатів.

За результатами виборів Ігор отримав місце в міській раді, а в грудні того ж року колеги-депутати обрали Коваля секретарем міськради VIII скликання.

Компромат

Під час пандемії коронавірусу місцеві ЗМІ критикували ректора Одеського національного університету Коваля за рішення виселити студентів з гуртожитків.

З юридичної точки зору, це було порушення Житлового кодексу. Гуртожитки — постійне місце проживання студентів, а виселити їх можна тільки за рішенням суду. Крім того, студенти, що повертаються додому, могли бути більшими переносниками інфекцій, ніж ті, які залишилися в гуртожитку.

Також вже на посаді секретаря міськради одеська преса розкритикувала Коваля за те, що він їздить на службовому автомобілі. Хоча має особистий.

Декларація

У березні 2024 року Ігор Коваль подав електронну декларацію про свої доходи за минулий рік. В Одесі у секретаря міськради є квартира (216,6 кв.м). Також Ігор вказав ще чотири одеські квартири. Три з них належать Наталії, а одна — доньці Єлизаветі. З 2012 року Наталія Коваль їздить на Audi Q5.

У 2023 році зарплата секретаря Одеської міськради склала 654 тисяч. В якості пенсії він отримав ще 227 тисяч, а робота в ОНУ — 132 тисячі. Викладацька діяльність принесла Наталії Коваль 277 тисячі. У банках ексректор ОНУ зберігає 201 тисячу гривень. Готівкою він задекларував 140 тисяч гривень і 15 тисяч доларів.