Зінкевич Яна Вадимівна: волонтер, доброволець-медик і героїня війни на Донбасі
Яна Вадимівна Зінкевич — засновник і командир медичного батальйону «Госпітальєри», начальник Медичного управління і реабілітації бійців Української Добровольчої армії. Про неї повідомляє Політека.
Біографія
Яна Вадимівна Зінкевич народилася 2 липня 1995 в Рівному.
Освіта
Освіту Яна Зінкевич отримала в рівненському НВК «Колегіум». Перед початком війни готувалася вступати до Державної медичної академії Дніпра. З юних років захоплювалася екстремальним туризмом, орієнтуванням, ходила в гори, тривалі періоди бувала в Карпатах. Посилено вивчала біологію і анатомію, готуючись до вступу в медичний інститут. Ця мрія все ж збулася, в 2017 році Яна вступила в Дніпропетровську державну медичну академію.
Сім’я
Зінкевич була заміжня. Колишній чоловік — Максим Корабльов. 31 жовтня Яна народила дочку Богдану.
У листопаді 2016 року, через кілька днів після народження дитини, чоловік Яни Максим кидає сім’ю. У січні 2017 року, після року боротьби і семи відмов, Яна Вадимівна все ж отримала офіційне розлучення. За її словами, в їхній родині було присутнє насильство, і в результаті нього у неї немає ні найменшого бажання спілкуватися, ні з колишнім чоловіком, ні про нього. До спільної дитини Корабльов ніякого відношення не має: не забезпечує та не бачиться. Також проходять судові справи про позбавлення Корабльова батьківських прав.
Кар’єра
У 2014 році, з початку військових дій на сході України, Яна Зінкевич пішла волонтером-добровольцем в зону АТО в якості медсестри. Ризикуючи життям, вона рятувала поранених, витягаючи їх на собі з поля бою, надаючи їм медичну допомогу, відправляючи їх в госпіталь. Вона врятувала більш ніж 250 бійців, які воювали на передовій.
У 2014 році Яна Вадимівна створила медичний батальйон «Госпітальєри». Ця волонтерська організація займається наданням першої медичної та домедичної допомоги, евакуацією поранених українських воїнів з найбільш «гарячих» ділянок фронту. Їх гасло — «Заради кожного життя!».
За роки своєї діяльності, «Госпітальєри» врятували більше двох з половиною тисяч українських бійців.
Також Зінкевич стала начальником Медичного управління і реабілітації бійців добровольчого Українського Корпусу «Правого сектору» (ДУК ПС).
У 2014 році Зінкевич отримала Пам’ятний знак «За військову доблесть».
4 червня 2015 року Яна отримала орден «Народний герой України». Церемонія нагородження відбулася в будинку Митрополита Національного заповідника «Софія Київська».
1 грудня 2015 року Яна Вадимівна отримала Орден «За заслуги» III ст. — «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю».
5 грудня 2015 року, близько 4 ранку, на трасі Дніпро-Донецьк автомобіль медичного батальйону «Госпітальєри» разом з Яною Зінкевич на пасажирському сидінні і Максимом Корабльовим (Стрілком) за кермом знесло в кювет, в результаті чого машина перекинулася близько семи разів.
Під час цієї страшної ДТП, Яна Зінкевич отримала повний перелом хребта, параплегію (параліч обох нижніх кінцівок), переломи половини ребер і ключиці, пошкодження ряду внутрішніх органів, гемопневмоторакс (скупчення крові і повітря в плевральній порожнині), контузії серця і легенів. Через кілька місяців боротьби за життя, Яна на щастя змогла вижити.
Внаслідок ДТП Яна Вадимівна має довічну інвалідність і пересувається в інвалідному кріслі. Варто відзначити, що Максим Корабльов серйозних пошкоджень, які загрожували б його життю, не отримав.
16 березня 2016 року Зінкевич отримала Орден «За порятунок життя» — «за героїчні вчинки, дії, завдяки яким було врятовано життя людини».
На початку травня 2016 року Яна повідомила про свою вагітність, вона перебувала на 4 місяці. 27 травня 2016 року Зінкевич вийшла заміж за 27 річного Максима Корабльова. Весільна церемонія здійснювалася в Воронцовському парку Дніпра. Яна Вадимівна вирішила зберегти своє прізвище. Молодята підійшли до церемонії з креативом і прибули на реанімаційному автомобілі в супроводі побратимів Яни.
У 2016 році, після виходу Дмитра Яроша з «Правого сектора», «Госпітальєри» перейшли в Українську Добровольчу Армію.
У 2019 році Яна Вадимівна Зінкевич візьме участь у позачергових виборах до Верховної Ради України. Вона балотується в народні депутати від партії «Європейська Солідарність», №7 в списку.
Цитати і заяви
Про труднощі повернення з війни
У березні 2019 року в стінах НАТО Яна Зінкевич виступала з промовою, в якій йшлось про труднощі повернення воїнів АТО додому, депресії та самогубства ветеранів і добровольців. Її доповідь була опублікована на сторінці організації в Facebook.
У своїй промові, вона сказала:
“Як кажуть в нашому середовищі: з війни можливо прийти, але неможливо повернутися. Я мрію, що спільними зусиллями, з вашою допомогою кожен з наших побратимів і сестер по зброї зможуть подолати ПТСР і не пройдуть той жахливий шлях, який пройшла я”.
Усім присутнім на зборах вона трохи розповіла про себе, що з перших днів війни, після закінчення школи, стала добровольцем. Що посттравматичний синдром і депресія після пережитої аварії перейшли в спробу покінчити життя самогубством. Також вона додала:
«Зараз у мене довічна інвалідність 1 групи, а це, на жаль, для повнолітніх постраждалих в нашій країні означає практично повну ізоляцію, відсутність підтримки і кваліфікованої допомоги після гострого періоду лікування».
Також вона підкреслила, що здобути освіту або влаштуватися на роботу в умовах дискримінації інвалідів — досить складно:
«У моєму випадку ситуацію ще більше ускладнив той факт, що я — жінка. Якщо потерпілий — невідомий чоловік, не дитина або заможна людина, то після отримання травми він швидше за все виявиться один на один зі своїми проблемами, без мінімального соціального захисту, який, до слова, надають в інших розвинених країнах».
Яна Вадимівна виділила той факт, що на щастя, ветерани державної армії мають право скористатися функціонуючими механізмами допомоги внаслідок отримання травми, поранення або захворювання. Вона підсумувала:
«Але для таких, як я — тобто для добровольців — ці механізми часто недоступні через відсутність офіційного статусу учасників бойових дій».
Яна звернула увагу ще на той факт, що кілька тисяч чоловік, які воювали в 2014-2015 роках, до цих пір не наділені статусом учасників бойових дій і якими небудь пільгами.
Про свою дочку
Яна Вадимівна дуже любить свою дочку і відгукується про неї з материнським теплом, любов’ю і надією:
“Я впевнена, що її чекає велике майбутнє, адже пережити стільки, ще навіть не народившись, зможуть тільки одиниці. Вона виросте хорошою людиною в нашій вільній Україні, і я зроблю все, що зможу для цього!”
Декларація
Яна Зінкевич надала дві декларації про власний майновий та фінансовий стан (за 2017 і 2018 рік). Так, згідно з останньою декларацією, на ній значиться таке нерухоме майно: квартира в Рівному, загальною площею 32,1 м2, вартість невідома, власність — 25%.
Дохід Яни за 2018 рік склав п’ятдесят одну тисячу шістсот шістдесят гривень — це зарплата, соціальна допомога, пенсія, компенсація витрат на житлово-комунальні послуги і стипендія.
Варто зазначити, що за 2017 рік дохід Яни склав 27 565 грн. — це 2297 грн. в місяць — стипендія та соціальна допомога по народженню дитини.
Грошових активів в Яни Зінкевич немає.