Герберт Кікль

Кікль Герберт: австрійський політик і голова правої Австрійської партії свободи

Кікль Герберт — у ЗМІ отримав прізвисько "австрійський Орбан", виступає проти поставок Україні військової допомоги та прихильник зняття санкцій з Росії

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат

Біографія

Герберт Кікль народився 19 жовтня 1968 року в місті Філлах, провінція Каринтія, Австрія.

Освіта

Середню освіту Герберт отримав у школах міст Радентгайн і Шпітталь-ан-дер-Драу.  Наприкінці 1980-х років майбутній політик один рік провів в якості добровольця в австрійській армії. 

Потім Кікль вступив до столичного університету. Пробував вивчати спочатку журналістику і політологію, а потім філософію та історію. Однак жоден з курсів так і не закінчив.

Сім’я

Герберт виходець з робітничої сім'ї. Кікль одружений, є одна дитина.

Кар'єра

У середині 1990-х Герберт приєднався до Австрійської партії свободи (АПС). Дана політсила була заснована колишніми нацистськими функціонерами та офіцерами СС. АПС називають правою популістською партією.

До початку "нульових" Кікль був співробітником партійної академії у сфері стратегії. У 2001 році він був підвищений до посади заступника виконавчого директора академії, а через рік — виконавчого директора. Останнє крісло Герберт обіймав до 2006 року.

Кікль також був спічрайтером для лідера партії Йорга Гайдера. Серед іншого, він написав скандальні заяви про французького президента Жака Ширака, якого назвав "кишеньковим Наполеоном" і президента єврейської громади Відня Аріеля Музиканте. 

Герберт також відповідав за скандальні передвиборчі заклики, такі як гасло державних виборів у Відні 2010 року: "Віденська кров — занадто багато іноземного нікому не на користь".

З 2005 року Кікль був обраний генеральним секретарем партії (до 2018 року) та керівником партійної газети Neue Freie Zeitung (до 2017 року). Бувши генеральним секретарем АПС, Герберт відповідав за зв'язки з громадськістю та внутрішню комунікацію, а також вважався головним стратегом партії та "правою рукою" її лідера Гайнца-Крістіана Штрахе.

З 2006 по 2017 рік Кікль був депутатом австрійського парламенту — Національної ради. Обіймав посаду заступника голови парламентської фракції АПС. З 2016 по 2021 рік він був президентом партійного інституту освіти.

Після австрійських парламентських виборів 2017 року АПС увійшов до федерального уряду як молодший партнер Австрійської народної партії. 

17 грудня Кікль прийняв присягу як федеральний міністр внутрішніх справ у кабінеті Себастьяна Курца. На цій посаді Герберт наполягав на розширенні та зміцненні федеральної поліції. Він дозволив спеціальним резервним поліцейським підрозділам використовувати електрошокери.

Було створено новий підрозділ з охорони кордону під назвою "Пума". Уряд також запустив пілотну програму з впровадження кінної поліції, яка виявилася невдалою.

На посаді очільника МВС Герберт залишався до травня 2019 року, коли був відправлений у відставку канцлером Курцем. Кікль став першим федеральним міністром у повоєнній Австрії, відстороненим від посади проти своєї волі. У відповідь на це міністри АПС, що залишилися, подали у відставку. Партія вийшла з коаліції, що спонукало Курца оголосити позачергові вибори.

За їх результатами Кікль знову став депутатом парламенту. Герберт отримав понад 75 тисяч голосів. Це стало другим результатами серед усіх кандидатів. Більше набрав тільки канцлер Себастьян Курц. Зате Кікль отримав майже у два рази більше, ніж головний кандидат і лідер АПС Норберт Гофер.

У Національній раді Кікль зайняв жорстку опозиційну політику. Організовував антиурядові мітинги, виступав проти обов'язкової вакцинації від ковіду та носіння масок у громадських місцях. 

Влітку 2021 року на партійних виборах Герберт був обраний головою АПС. Кікль був єдиним кандидатом і отримав 88% підтримки однопартійців.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Герберт зайняв прокремлівську позицію. Він противник надання допомоги Києву і прихильник зняття санкцій з Москви. 

Коли навесні 2023 року перед австрійським парламентом по відеозв'язку виступав український президент, депутати АПС демонстративно покинули зал на знак протесту.

На думку Кікль, необхідно знайти рішення, яке дозволить Росії вийти з цього конфлікту "з деякою мірою здатності зберегти обличчя". Хоча водночас Герберт намагається позиціювати себе як представник політики нейтралітету.

Одним зі своїх політичних партнерів у Європі Кікль називає прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. У Європарламенті АПС входить в коаліцію націоналістів і євроскептиків "Патріоти за Європу", натхненником якої є Орбан.

На початку 2023 року Герберт запустив антиемігрантську плакатну кампанію з гаслами "Фортеця Австрія – закриті кордони – гарантія безпеки".

На парламентських виборах у вересні 2024 року Австрійська партія свободи вперше в історії посіла перше місце 29,2%. Партія показала рекордний приріст в 13%. 

Однак цього виявилося недостатнім, щоб сформувати новий кабінет міністрів. Кікль заявив, що готовий співпрацювати з усіма партіями, що пройшли до Нацради. Але Австрійська народна партія і "зелені" ще до виборів заявили про те, що не вступлять в союз з АПС.



Компромат

На посаді міністра внутрішніх справ Кікль був втягнутий в ряд скандалів. Його звинувачували в тому, що він не зміг повною мірою взяти на себе обов'язки голови відомства й одночасно у зловживанні своїм становищем.

На початку 2018 року політик заявив, що мігрантів потрібно "концентрувати в одному місці". У громадськості ці слова були витлумачені як натяк на концентраційні табори. Хоча сам Кікль заперечував, що це формулювання було навмисним.

Навесні того ж року Герберт усунув з посади главу Федерального відомства по захисту конституції та боротьбі з тероризмом і розпорядився провести обшуки в його офісі й будинках ряду співробітників. 

Міністр стверджував, що його дії були викликані нездатністю агентства приховати конфіденційні дані. Дії чиновника зазнали критики з боку опозиційних політиків, які звинуватили його в спробах підірвати незалежність відомства і захистити правоекстремістські групи, близькі до АПС.

На початку 2019 року з'явилася інформація, що Кікль розпорядився прискорити депортацію мігрантів, які вчинили злочин. Причому спочатку випровадження повинно було відбуватися відразу після винесення вироку в першій інстанції, тобто до можливості подати апеляцію. Однак потім Герберт виправився і вніс поправку, яка дала мігрантам захищатися в судах другої інстанції.

Кікль також намагався запровадити закон про превентивне затримання для шукачів притулку, які "можуть вважатися загрозою громадській безпеці", а також запропонував ввести комендантську годину для шукачів притулку з 22:00 до 6:00.

Гербер оголосив, що центри прийому біженців будуть перейменовані на "центри відправлення", що соціальний психолог Клаус Оттомайер назвав чистим садизмом.

У травні 2019 року було оприлюднено відео, зроблене влітку 2017 року. На ньому голова партії АПС Гайнц-Крістіан Штрахе говорив, що великі партійні пожертвування будуть здійснюватися через приватні асоціації в обхід Рахункової палати. 

За словами канцлера Курца, генеральний секретар АПС Кікль відповідав насамперед за "фінансове управління" партії. Тому не міг не знати про аферу.

Тоді ж стало відомо про те, що Штрахе, коли обіймав посаду віцеканцлера, пообіцяв дочці російського олігарха держконтракти в обмін на фінансову і медійну підтримку його передвиборчої кампанії. Але виявилося, що дівчина не росіянка, а боснійська студентка, яка не має ніякого відношення до російського олігарха. Зустріч виявилася пасткою для політика.

Ці події призвели до скандалу в керівній коаліції та відставки Штрахе. Кікль, як міністр внутрішніх справ повинен був очолити розслідування щодо свого партійного боса. Але, як повідомляла австрійська преса, не поставився до справи серйозно. У підсумку канцлер запропонував федеральному президенту звільнити Кікла з посади міністра внутрішніх справ, що й сталося 22 травня 2019 року.

У квітні 2024 року стало відомо, що прокуратура проводить розслідування щодо Кікля та інших провідних політиків за підозрою в корупції. В основі лежить підозра, що платна реклама була розміщена в обмін на позитивні репортажі.