Атталь Габріель: колишній прем'єр-міністр Франції (січень-вересень 2024 року)
Атталь Габріель — наймолодший голова Кабінету міністрів П'ятої республіки та перший відкритий гей на цій посаді
Біографія
Габріель Атталь народився 16 березня 1989 року в комуні Кламар, яка знаходиться в 10 км від Парижа.
Освіта
Середню освіту Атталь здобув у престижній приватній École alsacienne в шостому окрузі Парижа. Потім він вступив до паризького Sciences Po, який готує політичну та економічну еліту Франції. У Габріеля диплом державного управлінця. Протягом трьох років він також вивчав право в l'université Panthéon-Assa.
Сім'я
У французького прем'єр-міністра є грецьке, єврейське і російське коріння.
Батько Ів народився в туніській родині євреїв-сефардів. Ів Атталь почав кар'єру на посаді юриста, потім кілька років працював журналістом у газеті Le Monde, а згодом став кінопродюсером. У 2015 році 66-річний Ів Атталь помер від раку.
Мати — Марі де Курісс була співробітницею продюсерської компанії. Вона хрестила сина в православній церкві. Дід по матері Габріеля — білоемігрант, який жив до російської революції в Одесі.
У Атталя є три сестри, а також зведений брат (син двоюрідної сестри, яка загинула в автокатастрофі). У 2000 році батьки політика розлучилися.
У ранній юності його дівчиною була майбутня співачка Джонатан Джойс. Потім Атталь змінив сексуальну орієнтацію. До 2022 року він зустрічався з політиком, євродепутатом і нинішнім міністром закордонних справ Франції Стефаном Сежурне. До 2018 року Габріель приховував свою нетрадиційну орієнтацію, але його розкрив колишній однокласник.
За словами Атталя, він довгий час піддавався антисемітському і гомофобному цькуванню.
Кар'єра
За словами одного з його родичів, інтерес до політики у Габріеля зародився, коли батьки привели його на демонстрацію проти присутності правого політика і популіста Жана-Марі Ле Пена у другому турі президентських виборів 2002 року. На той момент Атталю було 13 років.
Вже у 2006 році він взяв участь в акції протесту французької молоді — Русі проти першого трудового договору. Молоді люди виступали проти законопроєкту, який, на їхню думку, позбавляв можливостей кар'єрного зростання.
Того ж року Атталь приєднався до Соціалістичної партії. А на президентських виборах, які відбулися через рік, був у команді Сеголен Руаяль.
З 2012 року Габріель працював радником міністра соціальних справ та охорони здоров'я Марісоль Турен. Протягом п'яти років він писав для неї промови, а також був її сполучною ланкою з парламентом.
У 2016 році Атталь став членом партії "Вперед, Республіка!" (з 2022 року — "Відродження"), яку заснував Еммануель Макрон. Через рік Габріель став депутатом Нацасамблеї. Він був членом комітету з питань культури та освіти. Восени 2018 року 29-річний Атталь став наймолодшим членом уряду. Йому дісталася посада державного секретаря (молодшого міністра) міністра національної освіти та молоді.
У 2020 році голова уряду Жан Кастекс зробив Атталя спікером Кабінету міністрів. У 2022 році наступний прем'єр-міністр Елізабет Борн призначила Габріеля головою міністерства громадської діяльності та рахунків. Через рік він пересів у крісло іншого відомства — національної освіти та молоді.
У січні 2024 року після відставки Борн президент Макрон запропонував 34-річному Атталю очолити уряд. Габріель прийняв пропозицію. Він став наймолодшим прем'єром П'ятої республіки та першим відкритим гомосексуалістом на цій посаді.
Однак, довго на чолі кабінету міністрів йому провести не вдалося. Влітку 2024 року ультраправа партія "Національне об'єднання" перемогла на виборах до Європарламенту. Після цього президент Макрон заявив, що розпускає Національні збори та призначає дострокові парламентські вибори.
Цю кампанію партія Макрона та Атталя "Відродження" теж програла. Тому 8 липня Габріель пішов у відставку. Однак ще два місяці виконував обов'язки голови уряду до призначення на цю посаду Мішеля Барньє.