Фріланд Христя

Політик

Фріланд Христя: міністерка фінансів Канади (2020-2024) та віцепрем'єр-міністр Канади з листопада 2019 року

Фріланд Христя — канадська політикиня українського походження, яка може зайняти крісло прем'єр-міністра

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат

Біографія

Христі Олександра Фріланд народилася 2 серпня 1968 року в місті Піс-Ривер провінції Альберта, Канада.

Освіта

Фріланд навчалася в Old Scona Academic High School в Едмонтоні, а потім отримала стипендію для навчання в United World College of the Adriatic в Італії, де вивчала міжнародні відносини та питання миру.

Після цього Фріланд вступила до Гарвардського університету, де спеціалізувалася на російській історії та літературі. У 1988-1989 роках вона була студенткою по обміну в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.

Після закінчення Гарварду Фріланд здобула ступінь магістра в галузі слов'янських досліджень в Оксфордському університеті, де навчалася як стипендіатка Родса. Її академічні інтереси були зосереджені на історії та політиці Східної Європи, що згодом стало основою її журналістської та політичної кар'єри.

Фріланд вільно розмовляє українською, англійською, російською, італійською та французькою мовами.

Сім’я

Дональд Фріланд, батько політикині, був фермером і юристом, а також активним членом Ліберальної партії Канади. Мати Христі, Галина Хом'як, була юристкою українського походження.

Вона з'явилася на світ у родині українських емігрантів, які після Другої світової війни опинилися в таборі для переміщених осіб у Баварії, Німеччина. У 1988 році Галина навіть балотувалася до канадського парламенту від Нової демократичної партії.

Батьки Христі розлучилися, коли їй було дев'ять років, але вона продовжувала підтримувати тісні стосунки з обома.

Христя Фріланд одружена з Гремом Боулі, британським письменником і репортером The New York Times. У пари троє дітей. Їх звуть Наталка, Галя та Іван.

Українську мову Христя використовує в спілкуванні з дітьми, підкреслюючи свій зв'язок з українським корінням.

Кар'єра

Фріланд з дитинства виявляла інтерес до громадської діяльності та активізму. У п'ятому класі вона організувала страйк, протестуючи проти виняткових програм для обдарованих дітей у її школі.

Під час стажування в Києві Христя вивчала українську мову і активно займалася журналістикою. Вона співпрацювала із західними виданнями, такими як The New York Times.

Фріланд документувала злочини радянського режиму, включаючи масові поховання в Биківні. Її діяльність привернула увагу КДБ, який дав їй кодове ім'я «Фріда» і врешті-решт заборонив в'їзд до СРСР у 1989 році.

Після повернення до Північної Америки вона співпрацювала з такими виданнями, як Financial Times, The Washington Post і The Economist. Пізніше Фріланд стала московською кореспонденткою Financial Times в Росії.

Христя висвітлювала процеси приватизації і становлення капіталізму в пострадянській Росії. Її досвід роботи в Росії ліг в основу першої книги «Sale of the Century: Russia's Wild Ride from Communism to Capitalism» («Розпродаж століття: стрімкий стрибок Росії від комунізму до капіталізму»). Книга вийшла у 2000 році.

У 2012 році Фріланд опублікувала книгу «Plutocrats: The Rise Of The New Global Super-rich and The Fall of Everyone Else» («Плутократи: підйом нових глобальних надбагатих і падіння всіх інших»). Робота журналістки стала бестселером і отримала кілька престижних нагород. У цій роботі Христя аналізувала зростання нерівності у світі та вплив глобалізації на економіку.

У 2013 році Фріланд вирішила перейти в політику. Вона була обрана до Палати громад Канади від Ліберальної партії і швидко стала однією з ключових фігур уряду Джастіна Трюдо.

З 2015 року вона обіймала різні міністерські посади, включаючи міністра міжнародної торгівлі, міністра закордонних справ та міністра фінансів. У 2019 році вона була призначена віцепрем'єр-міністром Канади, ставши однією з найвпливовіших жінок у канадській політиці.

Фріланд зіграв ключову роль у переговорах щодо CUSMA (Канада–США–Мексика) та CETA (Канада–Європейський союз). Вона також брала активну участь у відповіді Канади на російське вторгнення в Україну у 2022 році, вводячи санкції проти Росії та надаючи допомогу Україні.

Її робота на посаді міністерки фінансів була відзначена запровадженням національної програми по догляду за дітьми та заходами з боротьби з наслідками пандемії COVID-19.

У грудні 2024 року Фріланд несподівано подала у відставку з посади міністерки фінансів, посилаючись на розбіжності з прем'єр-міністром Джастіном Трюдо щодо податкової політики та економічної стратегії.

Її відставка спричинила політичну кризу в Канаді та призвела до відставки самого Трюдо в січні 2025 року. Незабаром після цього Фріланд оголосила про намір балотуватися на посаду лідера Ліберальної партії, що може зробити її другою жінкою-прем'єр-міністром Канади.

Компромат

Христі Фріланд неодноразово ставала об'єктом критики і спекуляцій. У 2017 році російські ЗМІ та пропагандистські сайти звинуватили її у зв'язках з нацистами через діда по матері.

Михайло Хом'як у роки Другої світової війни був журналістом і співпрацював з нацистським режимом, працюючи редактором пропагандистської газети «Краківські вісті».

Фріланд та її представники назвали це частиною російської кампанії з дезінформації, спрямованої на підрив її репутації. Однак пізніше з'ясувалося, що вона знала про минуле свого діда ще з 1990-х років, коли допомагала редагувати статтю про його діяльність для Journal of Ukrainian Studies.

Крім того, її рішення про введення надзвичайного стану в Канаді у 2022 році для придушення протестів противників вакцинації викликало суперечки та критику з боку опозиції. Багато хто вважав, що такі заходи були зайвими і порушували громадянські свободи.