Франческа Альбанезе

Альбанезе Франческа: спеціальна доповідачка ООН щодо ситуації з правами людини на окупованих палестинських територіях

Альбанезе Франческа — відома італійська юристка і фахівчиня з міжнародного права і прав людини

Біографія

Франческа Альбанезе народилася 30 березня 1977 року в місті Аріано-Ірпіно, регіон Кампанія, Італія.

Освіта

Франческа Альбанезе здобула юридичну освіту, закінчивши з відзнакою Університет Пізи. Пізніше вона продовжила навчання в Лондонському університеті SOAS, де здобула ступінь магістра права з прав людини.

З 2020 року Франческа займається докторською дисертацією з міжнародного права біженців в юридичному факультеті Амстердамського університету. 

Її академічна кар'єра включає дослідження в Інституті вивчення міжнародної міграції Джорджтаунського університету та в Інституті міжнародних соціальних досліджень Університету Еразма в Роттердамі.

Сім'я

Франческа Альбанезе одружена з Массіміліано Калі. У 2011 році він співпрацював з Програмою розвитку ООН, а з наступного року став співробітником Світового банку. У пари двоє дітей.

Кар'єра

Франческа розпочала трудову діяльність в Організації Об'єднаних Націй. Протягом десяти років Альбанезе займала різні посади. Вона співпрацювала з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини та Агентством ООН для допомоги палестинським біженцям.

У цей період Франческа консультувала уряди, організації громадянського суспільства та міжнародні структури в регіонах Близького Сходу, Північної Африки та Азіатсько-Тихоокеанського регіону з питань прав людини, особливо щодо біженців та мігрантів.

Альбанезе також активно займається академічною діяльністю. З 2018 року вона викладає міжнародне право та питання вимушеного переміщення в університетах Європи та арабських країн, включаючи американський університет у Бейруті. 

Франческа є авторкою ряду наукових робіт, серед яких виділяється книга «Палестинські біженці в міжнародному праві». Вона побачила світ у 2020 році у видавництві Oxford University Press.

Ця робота вважається знаковою у вивченні правового статусу палестинських біженців. Крім того, Франческа заснувала глобальну мережу з питання Палестини в рамках неурядової організації Arab Renaissance for Democracy and Development, де вона обіймає посаду старшого радника з питань міграції та вимушеного переміщення.

З 1 травня 2022 року Альбанезе займає пост Спеціального доповідача ООН щодо ситуації з правами людини на окупованих палестинських територіях.

У своїй роботі вона фокусується на розслідуванні порушень прав людини, включаючи питання самовизначення, масових затримань і дитячого насильства в регіоні. 

Її перший звіт, опублікований у жовтні 2022 року, закликав держави-члени ООН розробити план припинення ізраїльської окупації та режиму апартеїду. 

У 2023 році вона представила доповідь, в якій назвала Західний берег «в'язницею просто неба» через масові затримання палестинців, включаючи дітей. 

У березні 2024 року її доповідь «Анатомія геноциду» викликала широкий резонанс. Альбанезе стверджувала, що дії Ізраїлю в секторі Гази мають ознаки геноциду, включаючи вбивства, заподіяння тяжкої шкоди і створення умов, що ведуть до фізичного знищення палестинців.

Франческа також активно виступає за припинення насильства в регіоні. Вона неодноразово наголошувала на необхідності притягнення до відповідальності за міжнародні злочини як з боку Ізраїлю, так і з боку ХАМАС. 

Її позиція включає підтримку санкцій та ембарго на постачання зброї до Ізраїлю, а також заклики до міжнародної спільноти посилити захист палестинського населення від військових злочинів. 

У 2024 році вона підписала відкритий лист із засудженням порушень прав людини в Афганістані та продовжила критикувати міжнародні корпорації, такі як Microsoft та Amazon, за їх роль у підтримці ізраїльської окупації.

У квітні 2023 року Альбанезе отримала Міжнародну премію Стефано К'яріні за журналістську діяльність з питань Палестини та Близького Сходу. У наступному році Франческа була названа «Людиною року ООН» за версією видання Passblue за внесок у захист прав людини і міжнародного права.

У лютому 2025 року вона була нагороджена премією Дріса ван Агта від The Rights Forum за відданість правам людини в Палестині.



Скандали

Робота Альбанезе як спецдоповідачки ООН супроводжувалася низкою звинувачень, які в основному виходять від прихильників Ізраїлю і деяких західних урядів. 

Основні звинувачення включають антисемітизм та упередженість щодо Ізраїлю. Сама Альбанезе це категорично заперечує, підкреслюючи, що її критика спрямована виключно на політику окупації і порушення прав людини.

У 2014 році, коментуючи війну в Газі, Альбанезе заявила, що Сполучені Штати перебувають під впливом «єврейського лоббі», а Європа — під почуттям провини за Голокост. На її думку, це призводить до засудження палестинців як пригнобленого народу.

Ці висловлювання викликали різку критику з боку міністерства закордонних справ Ізраїлю, Антидифамаційної ліги та американського посла Мішель Тейлор, які назвали їх антисемітськими. Пізніше Франческа висловила жаль з приводу формулювання, але відкинула звинувачення в антисемітизмі, наполягаючи на тому, що її позиція пов'язана з критикою окупації.

У 2023 році 18 членів Конгресу США закликали до її відставки, звинувачуючи в систематичній упередженості проти Ізраїлю. 

У липні 2024 року директор UN Watch Гілель Нойер зажадав розслідування фінансування поїздки Альбанезе до Австралії, тому що вона могла бути оплачена пропалестинськими групами, такими як Australian Friends of Palestine Association. 

У жовтні 2024 року Всесвітній єврейський конгрес звинуватив її в «інверсії Голокосту» за порівняння дій Ізраїлю з нацистською Німеччиною. Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що Альбанезе «непридатна» для своєї ролі через нібито антисемітизм.

У березні 2025 року ультраправа єврейська організація Betar погрожувала Франчесці нападом з використанням пейджера під час її візиту до Лондона. 

У липні 2025 року США ввели санкції проти Альбанезе, заборонивши американським громадянам і компаніям вести з нею справи. Санкції були пов'язані з її підтримкою розслідувань Міжнародного кримінального суду (МКС) проти ізраїльських офіційних осіб.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що санкції спрямовані проти «політичної та економічної війни» Альбанезе проти США та Ізраїлю. Amnesty International засудила санкції як «ганебне посягання на міжнародне правосуддя», в той час, як The Wall Street Journal підтримала їх.

Ще одним джерелом критики стало звинувачення в тому, що Альбанезе називала себе юристкою, не склавши іспит на адвокатську практику в Італії. В інтерв'ю 2025 року вона пояснила, що вивчала юриспруденцію, але не прагнула до адвокатської практики, зосередившись на правах людини.

У січні 2023 року 116 правозахисних організацій та академічних інститутів виступили на її захист, закликаючи міжнародну спільноту засудити напади на її мандат. У квітні 2023 року Amnesty International Italy опублікувала лист підтримки, підписаний італійськими правозахисниками, парламентарями та академіками.