Егілс Левітс

Левітс Егілс: Президент Латвії та колишній суддя в суді Європейського Союзу

Левітс Егілс — стояв біля витоків відновлення латвійської незалежності, був депутатом Сейму, Міністром юстиції, послом. З 2019 року займає посаду Президента.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Егілс Левітс народився 30 червня 1955 року в Ризі, Латвія. У дитинстві разом з батьками йому вдалося емігрувати до Західної Німеччини. На батьківщину Левітс повернувся під час розпаду Радянського Союзу і відновлення Латвійської незалежності.

Освіта

До школи майбутній Президент пішов ще в Ризі. Егілс дуже рано навчився читати, тому його відразу зарахували до другого класу. Атестат зрілості він вже отримав закордоном. У 1973 році Левітс закінчив латиську гімназію в місті Мюнстер.

Спочатку він вступив на хімічний факультет університету в Гамбурзі. Але після трьох семестрів навчання вирішив круто змінити спеціалізацію і стати юристом. Паралельно з правом Елілс вивчав політологію.

Сім’я

Батьки Левітса мали єврейське коріння. Це і дозволило їм перебратися в середині 1970-х років через Залізну завісу в ФРН. Батько був інженером, мати — поетесою і редакторкою німецького журналу "Латвія".

У 1991 році Егілс одружився з дівчиною на ім'я Андра. Вона латишка, але народилася в Німеччині. Працювала лікарем-гінекологом. У цьому шлюбі народилося двоє дітей: дочка Індра і син Лінардс.

Кар'єра

Закінчивши навчання, Егілс повернувся до рідної гімназію в Мюнстері, де викладав історію та політологію. Наприкінці 1980 — на початку 1990-х років він працював у прокуратурі та суді міста Кіля, юридичній фірмі в Бонні, перекладачем у суді, науковим лектором у науково-дослідному інституті в Геттінгені.

Ще в середині 1970-х років у Німеччині Левітс став членом громадської організації "Латиське братство". Коли на історичній батьківщині почалися антирадянські рухи Егілс повернувся до Латвії. 

На початку 1990-х роках він взяв участь у створенні декларації про відновлення незалежності, був обраний до парламенту, керував міністерством юстиції, був латвійським послом у ряді західноєвропейських країн, в тому числі й в Німеччині.

Потім Левітс засідав суддею в Європейському суді з прав людини (1995-2004). Коли в травні 2004 року Латвія приєдналася до Європейського Союзу, то Егілс став першим громадянином Латвії в складі суду Євросоюзу. На цій посаді він залишався протягом п'ятнадцяти років.

У 2013 році Левітс написав преамбулу до Основного Закону Латвії. У ній підкреслювалася, що країна — не випадковий побічний продукт історії, а цілеспрямовано створена держава, а Ллтиська ідентичність має два корені — спосіб життя латиського народу і християнські цінності. 

Також він брав участь і в створенні інших найважливіших нормативно-правових актів: Закону Про Конституційний Суд, про адміністративне провадження, про Кабінет міністрів та ін. З 2007 по 2013 рік Левітс був керівником президентської комісії з конституційних прав.

Ще у 2007 році Егілсу запропонували балотуватися в Президенти (в Латвії його обирає Сейм). Але тоді він не побачив у парламенті підтримки, тому відмовився висувати свою кандидатуру.

Через дванадцять років Глава уряду Крішьяніс Каріньш вдруге запропонував Левітсу посаду Голови держави. Цього разу він погодився балотуватися. Зі ста депутатів Сейму "за" проголосувало 61. Навесні 2019 року Левітс став десятим в історії Латвії Президентом.

Цікаво, що в 1983 році Егілс був учителем в Мюнстерській латвійської гімназії, коли там навчався нинішній Прем'єр-міністр країни Крішьяніс Каріньш.

Компромат

На початку 2023 року наукова громадськість розкритикувала ініціативу Егілса щодо створення Інституту історичної пам'яті Латвії. Так, один зі співробітників Інституту філософії та соціології Литовської академії наук Каспарс Зелліс вважає, що при створенні такого інституту існує ризик впливу політиків на історичну правду. 

Крім того, додаткове фінансування на створення нової установи при нестачі грошей на забезпечення наукової діяльності явно не піде на користь Латвійській науці.

Декларація

У квітні 2022 року Латвійські ЗМІ повідомляли, що Левітс задекларував у двох банках заощадження загальну суму майже 475 тисяч, що на 38 тисяч більше, ніж за рік до цього.

У нього є кошти в шести інвестиційних фондах — в цілому 570,6 тисячі євро, а також інші інвестиції на суму 510 тисяч євро.

Йому належать три квартири (дві в Ризі та одна в місті Цесіс), три земельні ділянки. Ще дві — у спільній власності.

За 2021 рік Левітс у якості зарплати отримав 71,8 тисячі євро. Ще майже п'ятнадцять тисяч — інші доходи від Офісу Президента. За півтори тисячі євро — доходи від пенсії в Латвії та Німеччині. У 2021 році Латвійський Президент отримав спадщину вартістю 275 тисяч євро. Їздить Егілс на автомобілі Mercedes-Benz A 160.