Джон Тун

Тун Джон: лідер республіканської більшості в Сенаті США з січня 2025 року

Тун Джон — у 2020 році відмовився оскаржувати поразку Трампа на президентських виборах, за що останній накинувся на нього з критикою

Біографія

Джон Рендольф Тун (Тьюн) народився 7 січня 1961 року в місті Пірр, штат Південна Дакота, США.

Освіта

У 1979 році Джон закінчив середню школу округу Джонс і вступив до Християнського університету Біоли в Каліфорнії, де в 1983 році здобув ступінь бакалавра мистецтв у галузі бізнесу. Роком пізніше Тун завершив навчання в Університеті Південної Дакоти, здобувши ступінь магістра ділового адміністрування (MBA).

Сім'я

Його батько, Гарольд Тун, був героєм Другої світової війни, пілотом-винищувачем, який воював на Тихоокеанському театрі військових дій. 

Мати Джона, Івонн Патрісія, мала канадське коріння і народилася в Саскачевані. Батьки Туна володіли сімейним бізнесом Thune Hardware, заснованим дідом Джона, норвезьким іммігрантом Ніколаєм Туном. 

Пізніше Гарольд та Івонн працювали вчителем та бібліотекаркою, виховуючи Джона та його чотирьох братів і сестер. 

У 1984 році Джон одружився із Кімберлі Вімс. У пари дві дочки.

Кар'єра

Політичний шлях Джона Туна почався з роботи помічником сенатора Джеймса Абднора в 1985-1987 роках. З 1989 по 1991 рік він працював виконавчим директором Республіканської партії Південної Дакоти. Потім протягом двох років служив директором по залізничному транспорту штату. З 1993 по 1996 рік Джон був виконавчим директором Муніципальної ліги.

У 1996 році Тун зважився кинувши виклик віцегубернаторці Керол Гіллард на праймеріз Республіканської партії за місце в Палаті представників США. У підсумку Джон здобув перемогу з результатом 59% проти 41%. 

На загальних виборах він впевнено переміг демократа Ріка Вейленда, набравши 58% голосів, і став першим республіканцем за 14 років, який зайняв єдине місце в Палаті представників від Південної Дакоти. У 1998 та 2000 роках він був переобраний із вражаючими 75% та 73% голосів відповідно.

У 2002 році Джон вирішив балотуватися до Сенату США, але програв чинному сенатору Тіму Джонсону. Через два роки Тун все-таки переміг на виборах і став сенатором. З 2005 року він переобраний у 2010, 2016 та 2022 роках. 

З 2006 року Джон був головним заступником партійного організатора, у 2009-2012 роках очолював комітет з республіканської політики, а з 2012 по 2019 рік обіймав посаду голови Республіканської конференції — третьої за значущістю посади в Сенаті. 

У 2019-2021 роках Джон служив організатором більшості, а у 2021-2025 роках — організатором меншості. У листопаді 2024 року Тун був обраний лідером республіканців у Сенаті, а з січня 2025 року став лідером більшості, змінивши Мітча Макконнелла.

Тун відомий як консервативний, але поміркований політик, здатний до компромісів. Він активно підтримує аграрний сектор, виступає за права на носіння зброї, зниження податків і обмеження державного втручання. 

У 2022 році він публічно підтримав Україну в її боротьбі проти російської агресії. Джон закликав до посилення військової допомоги.

Компромат

У 2020 році Джон опинився під вогнем критики з боку прихильників Дональда Трампа за відмову підтримати оскарження результатів президентських виборів. 

Трамп публічно розкритикував Туна, назвавши його дії зрадою і закликавши губернатора Південної Дакоти Крісті Ноем кинути йому виклик на праймеріз 2022 року. 

Критики також вказували на суперечність у його позиції щодо призначення суддів Верховного Суду. У 2016 році Тун виступив проти розгляду кандидата, висунутого президентом Обамою. Джон аргументував це близькістю виборів. Але у 2020 році підтримав голосування щодо кандидата Трампа, попри аналогічну передвиборчу ситуацію.