Дмитро Сергєєв

Бізнесмен, засновник Depositphotos і DepositFiles

Дмитро Сергєєв хапався за різний бізнес, але досяг успіху в IT. Він заснував дві компанії, які майже відразу стали лідерами і вибилися в Топ-100 найбільш відвідуваних сайтів світу. Однак файлообмінник DepositFiles у середині 2000-х був одним із головних порушників авторських прав. Створивши Depositphotos, Дмитро вкрав у конкурентів їхній логотип. Як роботодавець Сергєєв зарекомендував себе порушником законодавства про працю. Будучи росіянином, після Майдану він показував свою любов Україні і відмовився перевести свій бізнес за океан. Однак частково перебрався на Кіпр.

1. Біографія
2. Освіта
3. Кар'єра
4. Сім'я
5. Компромат

Біографія

Дмитро Сергєєв народився 19 квітня 1977 року у місті Ярославль (Російська Федерація). 

З України його бабуся. Тому щоліта він приїжджав до неї на канікули. 

Його батьки - актори.

Освіта

Майбутній IT-бізнесмен після школи бачив себе людиною політики. Тому пішов вчитися на політолога. 

Але довчився тільки до третього курсу на факультеті соціально-політичних наук Ярославського державного університету ім. П. Г. Демидова.

Кар'єра

Працювати Дмитро Сергєєв почав ще в чотирнадцять років. Першим місцем, куди він влаштувався, була пошта. Але довго працювати молода людина не змогла, і незабаром  він залишив пошту.

Дмитро вирішив, що присвятить своє життя підприємництву, де йому потрібно буде самому обирати, як працювати.

Підприємницьку жилку в Сергєєва розвинула його мати. Вона займалася торгівлею з Китаєм. Продавала туди ковзани, а в Росію привозила спортивні костюми. 

Скоро до бізнесу долучився і Дмитро. Зібравши грошей, молодий підприємець відкрив власний нічний клуб.

У 2001 році Дмитро Сергєєв "познайомився" з тим, що принесло йому мільйонні доходи - з Інтернетом. Перші тридцять доларів він заробив на онлайн-рекламі. Потім полетів на Кіпр. Тут підприємець займався продажем інтернет-трафіку.

Через два роки бізнесмен опинився в Україні. Тут він створив кілька стартапів. Але найвідомішим став проект - файлообмінник Depositfiles. 

Усього через пару років проект увійшов до сотні, а потім і до десятки найбільш відвідуваних сайтів світу. За місяць Depositfiles відвідувало від тридцяти до сорока мільйонів унікальних відвідувачів, які обмінювалися десятками терабайтів інформації. Усім цим керувала команда з двох людей із Києва.

Велика компанія - великі проблеми 

Через три роки Дмитро Сергєєв зіткнувся з авторським правом. Здебільшого контент, що поширювався через файлообмінник, був вкрадений у його законних власників.

Гугл відмовився від спільної роботи зі стартапом Сергєєва. У Depositfiles співробітники були змушені займатися видаленням піратського контенту.

Дмитро Сергєєв розумів, що йому потрібно продавати Depositfiles. Із першим покупцем, про якого IT-бізнесмен повідомляє тільки те, що це великий медіахолдинг з Росії, угода зірвалася в останній момент. 

Покупця Сергєєв на свій стартап знайшов в Україні. Деталі продажу не розголошуються, але експерти вважають, що підприємець за свій проект отримав приблизно десять мільйонів доларів. 

З Depositfiles він розлучився дуже вчасно. Скоро файлообмінником зацікавилися навіть у федеральній службі безпеки і Інтерполі. Аудиторія стала зменшуватися. Через три роки після продажу на сайт за місяць заходило вже втричі менше користувачів.

Рік після роботи у Depositfiles Дмитро Сергєєв присвятив різноманітним експериментам. Він намагався створити свою соціальну мережу, свій відеохостинг.

Сам бізнесмен цей час охарактеризував, як підприємницьку істерику.

У 2009 році народилося нове дітище підприємця. Причому назва у нього була схожа на попередній проект - Depositphotos. Ринок фотостоків вже на той час був зайнятий. Але Сергєєв зважився ризикнути і піти у цей сегмент ІТ-бізнесу. 

Команда у підприємця залишилася та, що і в попередньому проекті. Щоб почати роботу, Сергєєв придбав код та трохи удосконалив його. Далі потрібна була людина - спеціаліст своєї справи, адже сам Дмитро ніколи не працював із фотографією.

Бізнесмен познайомився з дизайнером Ігорем Калюжним, який співпрацював із Shutterstock і знав роботу фотостоків зсередини. 

Щоб залучити до свого фотобанку побільше фотографів, Дмитро Сергєєв за кожну фотографію платив у кілька разів більше, ніж конкуренти. А конкуренти були дійсно серйозними - Adobe і GettyImages.

Спочатку проект Сергєєва впевнено заявив про себе як про досвідченого гравця на ринку фотостоку. Але зі скептицизмом із боку фотографів Depositphotos все-таки зіткнувся.

Свій проект Дмитро Сергєєв робив якомога зручнішим і більш технологічним. Так, саме в цьому проекті з'явилася онлайн-підтримка в режимі реального часу. Усі роботи фотографів оплачувалася з тих коштів, які залишилися після продажу Depositfiles.

Майже через рік на Depositphotos вже зберігався мільйон фотографій. Відтоді проект почав приносити прибуток. 

До грудня 2013 року фотографій було вже двадцять мільйонів. Через п'ять років їх число перевищило дев'яносто мільйонів. Хоча спочатку сайт був збитковим.

Незважаючи на те, що проекту передрікали бути затиснутим між гігантами, Depositphotos скоро став одним із лідерів у сфері фотостоків. Тільки за перші два роки компанія виросла в тридцять разів. 

Темпи зростання дітища Дмитра Сергєєва кращі, ніж у його конкурентів. Щомісяця банк поповнюється на півмільйона фотографій.

Успіхом Дмитро Сергєєв назвав навіть те, що Getty Images звернулося до підприємця з вимогою змінити логотип компанії. Він дуже нагадував їхній. Така увага з боку одного з гігантів фотостоків тільки потішила підприємця. Це означало, що його фотобанк вже розглядали як конкурента.

Ще через деякий час американський фотосток запропонував Depositphotos поглинання. Все було вже готове. Однак злиття не відбулося. 

Підприємець зажадав величезну суму - двісті мільйонів доларів. Для Getty Images це виявилося надто багато. Ще однією причиною зриву послужило те, що команда Дмитра Сергєєва і сам підприємець відмовилися міняти київський офіс на нью-йоркський. 

Цікаво, що зараз головний офіс знаходиться в американській Флориді.

Але Depositphotos не залишився без інвесторів. Чотири мільйони доларів йому виділив Європейський банк реконструкції і розвитку. На мільйон менше Сергєєву виділила російська компанія TMT Investments. Зараз їй належить майже третина компанії - 27%. 

До приходу інвесторів Дмитро Сергєєв сам вкладав гроші в Depositphotos. Усього ця сума дорівнювала мільйону доларів. У 2010 році в штаті Depositphotos було п'ятдесят чоловік. Як тільки з'явилися перші інвестори, кількість співробітників збільшилася втричі.

Свій фотосток підприємець спочатку готував як міжнародний. Зараз сайт перекладений майже двадцятьма мовами і діє в двохстах країнах світу. 

Інженерні роботи виконують фахівці з України, за менеджмент відповідають американці, а Індія стала службою підтримки. Крім США, України та Індії, команди Depositphotos працюють в Італії, на Кіпрі, в Росії і Польщі.

Із 2012 року на сайті з'явилася можливість торгувати не тільки фотографіями, але і відеороликами. 

Наступного року команда Дмитра Сергєєва випустила мобільний додаток Clashot - фотобанк у мобільному телефоні. 

У травні того ж року на сайті був зареєстрований мільйонний покупець. 

У червні 2014 року Дмитро Сергєєв почав випускати інтернет-журнал для фотографів Bird In Flight. Виходить він двома мовами - російською та англійською. 

У жовтні 2016 року в Києві він запустив Lightfield Studio - найбільшу фотостудію в Східній Європі. 

У листопаді 2017 року з'явився графічний редактор Crello.

Сім'я

Дмитро Сергєєв одружений. Дружину звуть Ольга. Відомо, що вона фотограф. 

Ідею створення фотобанку підкинула підприємцю саме дружина, яка до цього використовувала їх для продажу своїх робіт. 

До речі, в Україну Дмитро теж переїхав через свою дружину.

Подружжя виховує двох дітей.

Компромат

Багато колишніх і нинішніх співробітники скаржаться, що в Depositphotos не дотримуються норм трудового законодавства. 

У компанії немає практики оплати за перевиконання плану. Відсутній соціальний пакет. Компанія сама вирішує, чи отримає її співробітник відпустку або лікарняний. 

Якщо ж співробітник і отримає відпустку , то в неї будуть уключені навіть вихідні. Немає в компанії перегляду зарплат, страховки або курсів підвищення кваліфікації.

Часто траплялися випадки, коли співробітники не отримували останньої зарплати, якщо вони самі звільнялися. Причому, якщо такий співробітник почне вимагати свою зарплату, то проти нього може бути застосоване фізичне насильство. 

Компанія доходить навіть до таких дрібниць, як видалення негативних коментарів на сайтах про роботодавців.

У компанії не попереджають про звільнення за два тижні і не називають причин звільнень. Екс-співробітники розповідають, що звільнення відбуваються досить часто. 

Сам Дмитро заявляє, в компанії він повновладний правитель. Він може одноосібно вирішувати кого “стратити, кого помилувати”.

З чуток, “закручування гайок” і економія на всьому, в тому числі і на власних працівниках пов'язана з тим, що Depositphotos переживає кризу.

Дмитро Сергєєв, незважаючи на нестабільне становище країни після Майдану, нібито відмовився перевезти компанію в Канаду. Однак це не завадило йому частково перебратися на Кіпр.