Девід Камерон

Камерон Девід: колишній прем'єр-міністр (2010-2016) і ексголова МЗС (2023-2024) Великобританії

Камерон Девід — під час його перебування на посаді очільника уряду у Великобританії пройшов референдум про вихід королівства зі складу Євросоюзу

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат
Декларація

Біографія

Девід Вільям Дональд Камерон народився 9 жовтня 1966 року в місті Лондон, Сполучене Королівство. Політик має звання барона Камерон Чіппінга Нортонського.

Освіта

Майбутній політик здобув престижну освіту, закінчивши Ітон і Оксфорд. Спеціалізувався на вивченні політики, філософії та економіки. Під час навчання в Ітоні Девід відвідував Радянський Союз, де його намагалися завербувати агенти КДБ.

Політолог та історик Вернон Богданор, який викладав Камерону в Оксфорді, відзначив його як одного з найбільш здібних учнів, з поміркованим і розумним консерватизмом у політичних поглядах.

Сім’я

Сім'я Девіда веде своє походження від британського короля Вільяма (Вільгельма) IV (правив в 1830-1837 роках) і його коханки Дороті Джордан. Крім того, у Камерона є шотландські, валлійські, німецькі, а також єврейське коріння.

Влітку 1996 року Девід одружився з Самантою Гвендолін Шеффілд (1971 р.н.). Вона теж з аристократичної сім'ї та веде своє походження від короля Карла (Чарльза II), який правив британськими островами в XVII столітті.

У 2002 році Саманта народила хлопчика, якого подружжя назвало Авен Реджинальд. Але у віці семи років він помер від епілепсії.

У 2004 році у Камеронів народилася дочка Ненсі Гвен, а через два роки син Артур Елвен. Після народження сина Девід навіть брав відпустку по догляду за дитиною. У 2010 році з'явився на світ молодша дитина Девіда і Саманти — дочка Флоранс Роз Енделліон.

Кар'єра

Після закінчення навчання в 1988 році Камерон приєднався до Консервативної партії. У сферу його діяльності входила робота у відділі аналітичних досліджень. Він займався економічними питаннями, допомагав готуватися до брифінгів тодішньому очільнику британського уряду Джону Мейджору.

Потім Девід став радником голови Скарбниці Його Величності (Мінфіну), працював спецрадником в МВС. У липні 1994 року Камерон залишив посаду в Міністерстві внутрішніх справ і став директором з корпоративних зв'язків у медіакомпанії Carlton Communications. На цій посаді він залишався протягом семи років.

У 1997 році Камерон вперше пробував стати депутатом парламенту. Однак перший млинець виявився грудкою. Молодий політик програв вибори. Зате через чотири роки йому вдалося отримати місце в Палаті громад, увійшовши до спеціального комітету з внутрішніх справ. У 2001 році під час передвиборчої кампанії Девід почав писати колонку для The Guardian.

У 2005 році 39-річний Камерон на партійних виборах був обраний лідером британських консерваторів і, одночасно, головою опозиції. У парламенті політик виступав за введення військ до Іраку, рівноправність для представників ЛГБТ+, заборону полювання, проти виключення спадкових перів з Палати лордів, але за повну обираність верхньої палати парламенту.

Камерон також був противником заборони куріння та розширення ЄС. Він пропонував призупинити членство Російської Федерації в G8 після того, як Кремль вдерся до Грузії в серпні 2008 року.

На травневих виборах 2010 року консерватори набрали більшість голосів. Лідеру партії Девіду Камерону королева Єлизавета II доручила сформувати новий кабінет міністрів разом з ліберальними демократами. Так він став 75-м прем'єр-міністром в історії Великобританії.

На чолі уряду Камерон залишався шість років. У 2015 році після чергових парламентських виборів консерватори змогли сформувати однопартійний уряд.

З 2010 по 2014 рік його кабінет вніс зміни до законодавства, що передбачають скорочення державних витрат приблизно на 100 мільярдів фунтів стерлінгів.

Що стосується економічного зростання, то отримані цифри спочатку в цілому були нижче очікувань, але до кінця 2014 року загальнонаціональне зростання збільшився до 3% в рік. Це вказує на неоднозначну картину, оскільки багато зі створюваних нових робочих місць відрізнялася відносно низькою заробітною платою.

Адміністрація Камерона також проводила політику підвищення податків; однак основна частина скорочення дефіциту, що відбулося, понад 80% від загального обсягу, була пов'язана зі скороченням витрат. Уряд Камерона запровадив закон, який забороняє підвищення податку на прибуток, національного страхування та ставки ПДВ.

У 2013 році у відповідь на заклики Аргентини до переговорів про суверенітет Фолклендів був скликаний референдум. На ньому жителям островів поставили питання, чи підтримують вони збереження статусу заморської території Сполученого Королівства. При явці в 91,94% переважна більшість у 99,8% проголосувала за те, щоб залишитися британською територією.

Коли Камерон став прем'єр-міністром відносини Великобританії з Росією спочатку помітно покращилися. У 2011 році Камерон відвідав Росію, а у 2012 році Путін прилетів на Туманний Альбіон, побувавши на Олімпіаді в Лондоні.

У травні 2013 року Камерон їздив в літню резиденцію Путіна в Сочі. Британський прем'єр схарактеризував переговори як "дуже змістовні, цілеспрямовані та корисні". Однак відносини Камерона з Росією різко зіпсувалися після початку російського вторгнення в Україну у 2014 році.

Камерон розкритикував "референдум про статус Криму", назвавши його "удаванням" і порушенням міжнародного права. Також Девід зазначив, що виборці на півострові "проголосували під дулом автомата Калашникова". Влітку 2014 року Камерон навіть відмовився потиснути руку російському диктатору.

Не бувши прихильником виходу королівства з Європейського Союзу, він все ж підтримав ідею проведення референдуму, на якому ставилося питання Брекзіта. Коли ж більшість британців проголосувала за вихід з ЄС, Камерон подав у відставку.

Після цього Девід сів за написання мемурів "Для протоколу", які побачили світ восени 2019 року. Сам колишній голова кабінету міністрів отримав за них від видавництва 800 тисяч фунтів.

З 2017 по 2023 рік Камерон обіймав посаду президента Центру "Дослідження хвороби Альцгеймера". Він також був співробітником американської фірми електронної комерції First Data. На початку 2023 року Камерон почав читати лекції про політику в Нью-Йоркському університеті Абу-Дабі. Експрем'єр розповідав студентам про практику управління в епоху змін.

Наприкінці 2023 року Камерон повернувся на державну службу. Прем'єр Сунак призначив його керувати зовнішньополітичним відомством. На додаток до цього Девід отримав довічне перство в Палаті лордів. Однак на чолі британського МЗС Камерон залишався недовго. На літніх виборах 2024 року консерватори вперше за 14 років зазнали поразки.

Весь кабінет міністрів Сунака подав у відставку. На посаді міністра закордонних справ Камерона змінив Девід Ламмі.

Компромат

Під час виборів лідера Консервативної партії у 2005 році Камерона звинуватили в тому, що він в молодості вживав наркотики, а саме канабіс і кокаїн. Сам Девід заявив, що до того, як прийти в політику, він робив багато речей, які йому не слід було робити.

У 2012 році Камерона розкритикували за те, що він залишив 8-річну доньку в пабі. Дівчинка зайшла в туалет, а її батьки, не помітивши відсутності дитини, пішли додому.

У квітні 2016 року, тодішній депутат від Лейбористської партії Денніс Скіннер отримав спочатку догану, а потім був вигнаний до кінця дня з Палати представників за образу прем'єр-міністра. У своєму виступі він кілька разів називав Камерона "Хитрим Дейвом" або "Dodgy Dave”.

Так Скіннер хотів відзначити нечесність Камерона з приводу скандалу з панамськими документами. З легкої руки депутата в ЗМІ та соціальних мережах все частіше стали вживати прізвисько "Хитрий Дейв", коли зневажливо писали про Камерона.

У перші місяці після відставки з посади прем'єр-міністра ряд коментаторів дали негативну оцінку роботі Камерона. Опитування проведене Університетом Лідса за участю 82 вчених, що спеціалізуються на історії та політиці післявоєнної Британії, поставило Камерона на третє місце серед найгірших прем'єр-міністрів з 1945 року. 90% респондентів назвали поразку на референдумі щодо Brexit найбільшою його помилкою.

У червні 2024 року Камерон став жертвою пранкерів з Росії, які видавали себе за колишнього президента України Петра Порошенко. Британський топчиновник зробив ряд викриттів, що стосуються війни в Україні, включаючи подробиці приватної вечері, яку він провів з кандидатом у президенти США і колишнім президентом Дональдом Трампом.

Декларація

У жовтні 2010 року Камерон успадкував триста тисяч фунтів від майна свого батька Ієна, який працював біржовим маклером в лондонському Сіті. Батько політика використовував багатомільйонні інвестиційні фонди, що базуються в офшорних податкових притулках, таких як Джерсі, Панама-Сіті та Женева, щоб збільшити сімейне багатство.

У 1982 році Ієн Камерон створив панамський Blairmore Holdings, офшорний інвестиційний фонд, який оцінювався приблизно у 20 мільйонів доларів у 1988 році.

У квітні 2016 року, після витоку фінансових документів Panama Papers, Камерон зіткнувся з вимогами в пресі піти у відставку. Як з'ясувалося, Девід і Саманта Камерон інвестували в офшорний фонд його батька.

Девід володів акціями фонду на суму 31,5 тисячі фунтів стерлінгів і продав їх з прибутком в 19 тисяч незадовго до того, як стати прем'єр-міністром у 2010 році.

У 2009 році видання New Statesman оцінило статки Камерона 3,2 мільйона фунтів стерлінгів, додавши, що політик успадкує спадщину в мільйон фунтів від своїх батьків.