Анушаускас Арвідас: міністр національної оборони Литви та історик
Анушаускас Арвідас — дослідник епохи радянської окупації та репресій у Литві, який наприкінці 2020 року очолив литовське оборонне відомство
Біографія
Арвідас Анушаускас народився 29 вересня 1963 року в місті Вільнюс, Литва.
Освіта
Після школи з 1983 по 1985 рік Анушаускасу довелося два роки служити в радянській армії. Після демобілізації Арвідас здобув історичну освіту. У 1989 році він закінчив університет Вільнюса. Через шість років Анушаускас захистив докторську дисертацію з гуманітарних наук.
Сім’я
У 2015 році він одружився з дівчиною на ім'я Ліна Булановайте (прізвище після одруження Анушаускене), яку на 27 років старше. Вони познайомилися в Сеймі, де Арвідас був депутатом, а Ліна проходила студентське стажування.
Як і чоловік, Ліна — історикиня за освітою. Дружина політика з 2018 року обіймає посаду спеціалістки з культурних заходів у бібліотеці Литовської академії наук.
У пари є син, якого звуть Мартін-Леон.
Кар'єра
Коли в 1990 році Литва оголосила про свою незалежність, молодий випускник істфаку столичного університету приєднався до Добровольчих сил охорони краю для захисту сухопутної території.
Протягом одинадцяти років (1989-2000) Анушаускас був співробітником Інституту історії Литви. Після успішного захисту дисертації Арвідас в якості запрошеного професора у провідних вищих навчальних закладах країни читав лекції з історії литовських спецслужб в міжвоєнний період, діях КДБ в Литві та сталінських репресіях: університеті Вітовта Великого в Каунасі, академії просвіти університету у Вільнюсі. У 2002 році став доцентом своєї alma mater.
У 1998 році Анушаускас обійняв посаду директора Центру досліджень геноциду та опору Литви. На чолі установи, яка займається дослідженням історії радянських регресій і терору в Литві, він залишався до 2007 року.
Крім викладацької роботи Анушаускас відзначився написанням великої кількості сценаріїв до документальних фільмів, присвячених антирадянському опору та окупації СРСР. Він є автором/співавтором понад сотні наукових праць та 25 книг на цю тему. Керує редакцією наукового журналу "Геноцид і опір".
З 1999 по 2001 рік Анушаускас займався питаннями координації науково-дослідних програм міжнародної комісії з оцінки злочинів нацистського і радянського окупаційних режимів у Литві. Входить до складу Національного комітету істориків Литви.
У 2004 році зробив першу спробу стати депутатом Сейму. Але перший млинець виявився грудкою. У 2007 році Арвідас став членом партії, яка зараз називається "Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи" та за ідеологією належить до правого центру.
З 2008 року Анушаускас чотири рази перемагав на парламентських виборах. Наприкінці 2020 року очільниця уряду Інгріда Шимоніте запросила Арвідаса очолити оборонне відомство. Анушаускас погодився.
Він виступає, особливо на тлі агресії Росії в Україні, за збільшення державних витрат на оборону, а також збільшення литовської армії. Міністр пропонує введення в армії вихідних днів і скоротити термін обов'язкової служби до пів року.
Анушаускас активно виступає за надання озброєння Україні. Наприкінці 2023 року підписав угоду зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом про розміщення в Литві бригади бундесверу чисельністю майже 5 тисяч військових з 2025 року для стримування російської загрози.
Анушаускас — один з найпопулярніших політиків Литви. Згідно з опитуванням литовської компанії з дослідження громадської думки та ринку UAB Baltijos tyrimai наприкінці 2023 року, Арвідаса Анушаускаса назвали найефективнішим міністром. Його роботу позитивно оцінило 29,5% опитаних.
Водночас міністра у публічному просторі критикують за погане знання англійської мови. Політик відповів, що працює над тим, щоб говорити по-англійськи краще.
Компромат
Влітку 2023 року литовська прокуратура розпочала досудове розслідування щодо міністра оборона. За інформацією ЗМІ, правоохоронці запідозрили Анушаускаса в розголошенні потенційно секретної інформації, а саме закупівлі танків для литовської армії.