Шевченко Андрій Віталійович: експосол України в Канаді та колишній нардеп
Шевченко Андрій Віталійович — журналіст і народний депутат у другому поколінні, з 2015 по 2021 рік очолював українське дипломатичне представництво в Канаді.
Біографія
Андрій Віталійович Шевченко народився 10 червня 1976 року в селищі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області.
Освіта
Після закінчення столичної 117-ї школи-гімназії Шевченко рік навчався в коледжі каліфорнійського міста Аламеда.
У 1999 році отримав диплом журналіста в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Другу вищу освіту Андрій отримав на факультеті суспільних наук Києво-Могилянської академії.
Уже будучи парламентарем, Шевченко навчався за стипендіальними програмами в Єльському та Стенфордському університетах США, а також в британському університеті Джона Сміта.
Сім'я
Батько Андрія — Віталій Федорович (1954-2018) — журналіст, письменник. Наприкінці 1980-х років брав участь у створенні Народного Руху. Ще за радянських часів обирався до Київської обласної ради, де керував опозиційною меншістю. У період з 1994 по 2005 рік тричі обирався до Верховної Ради.
З 2002 по 2010 рік Шевченко-старший був членом, заступником голови та головою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Андрій одружений на відомій телеведучій Ганні Гомонай (1979 р.н). До 2014 року вона працювала на телеканалі «Інтер». Звільнилася під час Євромайдану. У подружжя двоє доньок. У 2004 році народилася Марія, а через 14 років — Софія.
Кар'єра
З 1993 по 2005 рік Шевченко працював журналістом. Починав кореспондентом газет «Українські вісті», «Час/Time», «Наша Україна». Потім перейшов на телебачення. Був кореспондентом на УТ-1, 1+1 (передача «Післямова», «Обличчя світу»), автором програм про світових знаменитостей від футболіста Пеле до російського олігарха Березовського.
З 1999 року Шевченко також працював на радіо — «Ukrainian Broadcasting Network» і «Голос Америки». У тому ж році він перейшов на «Новий канал», де вів ряд політичних програм («Репортер», «Тема тижня», «Тема дня», «Спецрепортер»).
У 2002 році Андрій став одним із засновників і очільником Київської незалежної медіа-профспілки. У 2003 році журналіст увійшов до складу засновників «5-го каналу». Андрій став першим українським журналістом, який вийшов в ефір у вишиванці. У національному українському одязі Шевченко вів програму в ніч перед першим туром президентських виборів в листопаді 2004 року.
Андрій неодноразово ставав володарем премії «Телетріумф». У 2005 році Шевченко був призначений на посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України. Займався питаннями інформаційної політики. У тому ж році в столиці Австрії він отримав премію Press Freedom Award від «Репортерів без кордонів».
З 2006 року Андрій три рази обирався до парламенту від політичної сили Юлії Тимошенко. Двічі він замикав першу п'ятірку в списку БЮТ, а в 2012 році був 33-м у списку ВО «Батьківщина». На вибори 2006 року він йшов в якості журналіста-експерта Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна»
У двох каденціях Верховної Ради Шевченко керував комітетом свободи слова, а з 2012 по 2014 рік обіймав посаду першого заступника голови комітету з прав людини.
Після Євромайдану Андрій знову балотувався від ВО «Батьківщина» на позачергових парламентських виборах. Однак на цей раз його 20-й номер виявився непрохідним. Після складання депутатських повноважень у 2014 році екснардеп керував проєктом RADA, який фінансується USAID.
Восени 2015 року Андрій був призначений послом України в Канаді. Через кожні два роки Шевченко за сумісництвом почав представляти Україну в Міжнародній організації цивільної авіації. У серпні 2021 року президент Зеленський звільнив Шевченка з обох посад.
Скандали
На початку 2012 року представники парламентської більшості в складі фракцій «регіоналів», комуністів і Блоку Литвина звинуватили голову комітету з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка в зловживанні повноваженнями, підробці документів і розвалі роботи комітету і проголосувала за його звільнення.
Перед голосуванням за свою відставку Шевченко жартував, що буде її сприймати як чергову премію «Телетріумф».
Тоді ж «регіоналка» Бондаренко звинувачувала Шевченко в корупції. За її словами «бютівець», маючи квартиру в столиці, тримав за собою депутатський номер у готелі, який обходився бюджету по 800 грн на добу. Крім того, ще місяць після складання депутатських повноважень V скликання Верховної Ради Андрій користувався державним автомобілем.
У лютому 2019 року колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов заявив, що Шевченко продав свою земельну ділянку в окупованому Криму за російськими законами, тим самим визнавши незаконну владу Кремля над півостровом.
Портнов з цією заявою звернувся до столичного суду. Той, за словами колишнього «регіонала», зобов'язав прокуратуру Автономної Республіки Крим відкрити проти дипломата кримінальну справу за статтею «державна зрада». Шевченко визнав, що у нього дійсно є ділянка землі в Криму. Однак цю нерухомість він нікому не продавав.
Декларація
У селі Бушеве Рокитнянського району Київської області у експосла є земельна ділянка (2889 кв.м.) та житловий будинок (38 кв.м.). Також Шевченко задекларував ділянку землі (2 га) в селі Уютне Сакського району Автономної Республіки Крим.
Місцем реєстрації він вказав квартиру (50 кв.м.) в місті Фастів, яка належить його матері. У грудні 2015 року Андрій придбав автомобіль Volvo XC60, який йому обійшовся в 980 тисяч.
У Ганни Гомонай є в столиці квартира (107 кв.м.). З цінного рухомого майна їй належить шуба, комплект золотих і діамантових прикрас, сережки з діамантами, обручку і наручний годинник.
За 2020 рік зарплата посла в Канаді склала 341,7 тисячі гривень. Ще 2,5 мільйона він отримав в якості компенсації витрат, пов'язаних з довгостроковим відрядженням. Від управління праці та соцзахисту Шевченківського району столиці в якості соціальної допомоги дипломат отримав 10 тисяч. Банківські відсотки принесли йому 38,5 тисячі.
У банках Шевченко зберігає майже 400 тисяч гривень, 154,5 тисячі американських і 19,6 тисячі канадських доларів. Готівкою Андрій задекларував 97,5 тисяч американських доларів, у Ганни Гомонай - 41 тисячу американських доларів.