Александар Вулін

Вулін Александар: віцепрем'єр-міністр Сербії з травня 2024 року

Вулін Александар — проросійський політик, якого підозрювали в корупції, зв'язках з наркоторгівлею і підтримці незаконних поставок зброї

Біографія

Александар Вулін народився 2 жовтня 1972 року в місті Нові-Сад, Сербія. Дитинство і юність Александара пройшли в регіоні Воєводина.

Освіта

Початкову освіту він здобув у рідному Нові-Сад, де закінчив школу. Потім продовжив навчання в престижній Карловацькій гімназії в Сремських Карловцях, одному з найстаріших навчальних закладів Сербії. 

Вищу освіту Вулін отримав на юридичному факультеті університету в Крагуєвці, де освоїв професію юриста. У 2017 році він також закінчив Вищі курси безпеки та оборони при Військовій академії університету оборони в Белграді.

Сім'я

Александар Вулін походить з родини боснійських сербів. Сімейне коріння сягає району між містами Ключ і Баня-Лука в Республіці Сербській. Його батько, Ранко Вулін, був інженером, а мати, Боса, працювала медичною сестрою. У Александара є молодший брат Боян. 

Александар одружений на Наташі Вулін. У подружжя двоє синів — Сергій та Олег.

Кар'єра

Політичний шлях Александара Вуліна розпочався ще в шкільні роки, коли він підтримував антибюрократичну революцію Слободана Мілошевича наприкінці 1980-х років. 

Вже в 1990 році він вступив до «Союзу комуністів — рух за Югославію», де незабаром зайняв місце генерального секретаря. У 1994 році Александар став одним із засновників Югославських лівих. Цю політичну силу фактично очолювала Мір'яна Маркович, дружина Мілошевича. 

Тут Вулін керував молодіжною організацією «Революційна молодь». Однак у 1998 році він покинув Югославських лівих через незгоду коаліційного об'єднання з радикалами Воїслава Шешеля.

Після цього Александар заснував Демократичну ліву партію, а в 2008 році створив Рух соціалістів (ДС). На чолі цього політпроєкту він залишався до 2022 року. 

Кар'єра Вуліна різко пішла вгору після виборів 2012 року, коли коаліція під керівництвом Сербської прогресивної партії прийшла до влади. 

Він очолив новостворене управління у справах Косово і Метохії, а у 2013 році став міністром без портфеля з цих же питань. У 2014 році Вулін обійняв посаду міністра праці, зайнятості, ветеранів та соціальних справ, який зберіг після виборів 2016 року.

У цей період він активно критикував Хорватію. У 2018 році після чергових різких заяв сербського політика офіційний Загреб заборонив йому в'їзд в країну.  

У 2017 році Вулін став міністром оборони в кабінеті Ани Брнабіч. Тут його критикували за відсутність досвіду військової служби. У 2020 році він очолив міністерство внутрішніх справ, а з грудня 2022 по листопад 2023 року керував сербським агентством безпеки та інформації (BIA). 

Після санкцій США у 2023 році він подав у відставку з посади очільника BIA, щоб уникнути тиску на Сербію. У 2024 році Вулін повернувся до уряду, ставши віцепрем'єром за Мілоша Вучевича.

Компромат

Кар'єра Александара Вуліна не обійшлася без скандалів. У 2017 році агентство по боротьбі з корупцією почало розслідування походження коштів на покупку квартири в Белграді вартістю понад 200 тисяч євро. Політик стверджував, що гроші були подарунком від тітки з Канади, проте його пояснення про поступове ввезення коштів викликали сумніви. 

У 2023 році США ввели проти нього санкції, звинувативши в корупції, зв'язках з наркоторгівлею і підтримці незаконних поставок зброї через Слободана Тешича. Ці звинувачення він категорично відкинув, назвавши їх політичним тиском через його проросійську позицію. 

Його різкі висловлювання проти Хорватії та підтримка ідеї «Великої Сербії» також викликали критику як всередині країни, так і за її межами, зміцнюючи образ суперечливого політика.

Його кар'єра відзначена тісними зв'язками з Росією, що підкреслюється нагородами, такими як Орден Дружби від Володимира Путіна. Ставши віцепрем'єр-міністром, Вулін поїхав до Москви. В ході візиту він поклав вінок на могилу Йосипа Сталіна.