Александар Вучіч
  • Дата народження
    5 березня 1970
  • Країна
    Сербія
  • Соцмережі
Александар Вучіч
260

Александар Вучіч

Вучич Александар: президент і колишній прем'єр-міністр Сербії

Александар Вучіч - Фото 1

Вучич Александар — обіймав посаду міністра інформації у часи режиму Мілошевича, відзначився репресіями щодо опозиційних ЗМІ

  1. Біографія
  2. Освіта
  3. Сім’я
  4. Кар’єра
  5. Компромат

Біографія

Александар Вучич народився 5 березня 1970 року в місті Белград, нині Сербія.

Освіта

Має диплом юриста Белградського університету. Крім рідного сербської Александар вільно говорить англійською та російською мовами, а також трохи по-французьки та по-німецьки.

Влітку 2020 року з'явилася інформація, що Вучич вступив до Белградського коледжу спорту і здоров'я. Нібито після завершення політичної кар'єри він хоче стати баскетбольним тренером. За правилами коледжу, студент протягом трьох років повинен активно займатися спортом. Але це вимога пропала з офіційного сайту навчального закладу незабаром після зарахування Вучича.

Александар Вучіч - Фото 2

Сім’я

Мати майбутнього політика Ангеліна Милованов була журналісткою. 

Вучич два рази був одружений. Від журналістки Ксенії Янкович в Александара є двоє дітей. У шлюбі з ексспівробітницею МЗС Тамарою Джуканович у нього народилася ще одна дитина.

Александар Вучіч - Фото 3

Кар'єра

Александар починав кар'єру в якості телевізійного репортера. На початку 1990-х Вучич зацікавився політикою і приєднався до Сербської радикальної партії. 

У 1993 році він був обраний депутатом Національних зборів Республіки Сербія, а через рік зайняв пост генсека партії сербських радикалів (до 2008 року).

З 1996 по 1998 роки Александар був директором спортивно-ділового центру. З цієї посади він перейшов до міністерства інформації. Два роки був керівником відомства. Водночас кілька разів обирався депутатом парламенту Югославії.

Александар Вучіч - Фото 4

У 2004 і 2008 року Вучич пробував стати мером Белграда. Однак обидві виборчі кампанії він програв. У 2008 році Александар змінює свої політичні погляди, і з радикала перетворюється на прогресиста. Разом з Томіславом Ніколічем він засновує прогресивну партію. З 2012 по 2023 рік Александар був головою цієї політичної сили.

У 2012 році Ніколіч обирається президентом, а через два роки після перемоги на парламентських виборах прогресистів Вучича призначають прем'єр-міністром.

У 2017 році Ніколіч вирішує не йти на другий термін, а замість нього на нових президентських виборах бере участь Вучич. За його кандидатуру проголосувала більша частина виборців (55%) і Александар стає п'ятим президентом Сербії.

Каденція Вучича з одного боку характеризується спробами євроінтеграції Сербії, а з іншого — напруженістю в частково визнаному Косову, який Белград вважає частиною своєї території. 

Сербія не приєдналася до санкцій щодо Росії за агресію в Україні, але сам Вучич заявив про повну підтримку суверенітету України щодо кордонів 1991 року.

Александар Вучіч - Фото 5

Компромат

Під час керівництва Вучичем міністерством інформації тодішня Югославія характеризувалася політикою державної пропаганди та репресіями щодо вільної преси. За критику політики режиму Слободана Мілошевича міністерство інформації штрафувало представників преси. 

Причому, якщо штраф не був сплачений в найближчу добу, то майно видань конфісковувалося. Це призвело до відходу з Югославії ряду європейських ЗМІ таких, як Daily Telegraph, European.

Одночасно через підконтрольну пресу режим Мілошевича за підтримки Вучича постачав пропаганду, спотворював події війни в Косово і сіяв дезінформацію. 

Александар Вучіч - Фото 6

З початком операції НАТО в Югославії абсолютно вся інформація в ЗМІ цензурувалася в міністерстві інформації. Голова відомства наказав усім журналістам з країн Альянсу покинути країну. Через це сам Вучич став персоною нон грата в країнах Євросоюзу.

Журналіст Славко Чурувія висвітлював війну в Косово в невигідному світлі для югославської влади. Міністр інформації Вучич погрожував, що Чурувія "відповість за свою брехню". Навесні 1999 року журналіст був застрелений в Белграді.

Виконавці злочину були затримані тільки у 2014 році. Вучич, який тоді був прем'єр-міністром, просив вибачення перед родиною Чурувії за тривале розслідування. Проте цивільна дружина вбитого журналіста заявила, що все ще вважає організатором злочину Вучича.

Згідно з доповіддю британської Палати лордів у 2018 році, Вучич — реформований сербський ультранаціоналіст, який встановив в Сербії не демократію, а "стабілітократію". 

Країна лише номінально має вільні вибори та політичну опозицію, але разом з тим президент встановив контроль над центрами влади Сербії. Президенту вдалося придушити засоби масової інформації, взявши під контроль основний потік доходу — рекламу.

Александар Вучіч - Фото 7

До 2008 року Александар Вучич сповідував ідею "Великої Сербії", в яку крім Сербії повинні входити землі Боснії, Герцеговини, Македонії, Чорногорії. Перейшовши в прогресивну партію Вучич більше не згадував про "велику Сербію". 

З усім тим, у вересні 2020 року президент Чорногорії Міло Джуканович звинуватив сербського колегу у втручанні у внутрішню політику своєї країни, а також у нібито спробі відродити "політику Великої Сербії".

Згадки про персону