/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F8ebda531b6bfd7cf310fe8977eaa092b.jpg)
Замороження війни без визнання втрат: 6 можливих сценаріїв для України і один реальний
Ніхто не знає, як розвиватимуться події в Україні далі, але деякі можливі сценарії можна промальовувати. Саме це робить аналітик Анатолій Амелін, виділяючи як найбільш ймовірне «заморожування» воєнних дій по лінії фронту без юридичного визнання територіальних втрат.
Базовий сценарій для України, з огляду на сьогоднішні процеси, розстановку сил, мотивації.
За останній тиждень говорив із кількома міжнародними фондами, які дивляться на Україну і цей мій допис — радше для них, ніж для себе.
Отже, вивчивши всі можливі сценарії, у мене їх вийшло 6.
1. "Замороження без визнання" (ймовірність ~45%):
- лінія фронту де-факто фіксується без юридичної легітимації втрат;
- пакет "ст. 5-like" з європейським ядром;
- iнтенсивність ударів падає, але "війна малої інтенсивності" (дрони/РЕБ/рейди) триває.
- драйвери: тиск Європи "спочатку тиша", жорстка позиція Києва проти формальних поступок, небажання США вводити війська за готовності посилити ППО/ВД.
2. "Крихке припинення вогню + місія спостерігачів/сил ЄС" (імовірність ~20%):
- коротке перемир'я для старту політичних переговорів;
- європейська місія вздовж лінії розмежування;
- санкційний "snap-back" за порушення;
- ризик: швидке розмивання режиму паузи мас-ударами.
3. "Переговори буксують, війна середньої інтенсивності" (ймовірність ~20%):
- бої в Донецькій області, поступове "прогризання" з обох боків;
- дипломатія в довгій паузі;
- драйвери: завищені вимоги Кремля; внутрішньополітичні обмеження Києва (конституційна заборона на відступлення території).
4. "Поганий компроміс під тиском" (~7%):
- юридична фіксація територіальних поступок замість гарантій та зняття частини санкцій → політична криза в Україні;
- ризик делегітимації домовленостей та їх недовговічності.
- 5. "Ескалація до інциденту НАТО–РФ" (~4%).
6. "Позитивний прорив" (~4%).
Потім я ці сценарії прогнав через Метод Монте-Карло із застосуванням ШІ (побудова й аналіз більш 1 тис. сценаріїв). І отримав ймовірність кожного сценарію
Тож.
Важливо "Наближаємося до корейського варіанту": експерт озвучив сценарії завершення війни в УкраїніСценарій 1 (замороження без визнання) — базовий:
- військова динаміка не дає швидкої перемоги жодній стороні;
- Європа/США шукають архітектуру гарантій без NATO-вступу;
- Кремль хоче "замороження" на своїх умовах, але без формального визнання Києвом це впирається у де-юре;
- значить, "де-факто фіксація" з продовженням боротьби "нижче за поріг" — найінерційніша рівновага на 6–12 місяців.
Коротко.
Після раунду великої дипломатії — зустрічі Трамп–Путін та консультацій Вашингтона з Києвом і європейцями — контури найближчого року стали яснішими.
Найбільш вірогідний режим де-факто фіксації лінії фронту без юридичного визнання ("замороження без визнання") за одночасної спроби зібрати пакет гарантій безпеки на кшталт ст. 5 поза НАТО і великий збройно-промисловий пакет, що багато в чому європейсько фінансується, із закупівлями у США.
Це знижує ризик стратегічного прориву Росії, але не виключає "війни низької та середньої інтенсивності" (!) — ударів БпЛА, ракет, кібероперацій та тиску на енергетику з обох боків.
Контекст останніх 7 днів — дипломатія у режимі fast deal:
- Вашингтон просуває архітектуру гарантій для України без введення військ США (не сценарій Південної Кореї, але все ж таки), і з реальною підтримкою (ППО, розвідка, кібер, авіаційна підтримка без boots on the ground);
- Європа — ключовий фінансовий донор та співспонсор індустріального нарощування (боєприпаси, ППО, ремонт та локалізація безпілотних систем);
- Москва підвищує ставки ударами по критичній інфраструктурі, щоб торгуватися "під вогнем". Класичний захід терористів.
Що хоче Трамп?
- Швидкий видимий результат. Політичний капітал — показати "деескалацію без військ США", оформити рамку гарантій та великий оборонний контракт (який покаже своїм виборцям як велику перемогу Америки).
- Скинути тягар на Європу. Зберегти американське лідерство, але змістити фінансування та частину ризиків на ЄС та коаліцію "готових".
- Транзакційний світ. Перевага простим, вимірним домовленостям — припинення вогню, верифікація, постачання та страхові механізми — замість довгих геополітичних конструктів.
Як сказав вище, найімовірніший сценарій на 12 місяців: "замороження без визнання".
Що він означає на практиці:
- лінія бойового дотику фактично фіксується, але Україна не йде (!) на де-юре поступки територій. Будь-які "лінії безпеки" трактуються як тимчасові. І це питання не лише Конституції, а й настрою українського суспільства;
- гарантії для України – "ст. 5-like" через коаліцію країн — автоматизовані елементи ППО/ПРО, розвідпідтримка, кіберзахист, прискорений доступ до озброєнь під час порушень;
- промисловий контур — довгі контракти на ППО/боєприпаси/БпЛА, локалізація виробництва та ремонту в Україні; європейське фінансування — у зв'язку з американськими постачаннями. Створення СП з українськими виробниками, фінансування замовлень з боку партнерів;
- ведення війни нижче за поріг — регулярні атаки БпЛА/ракетами, стримування завдяки посиленню ППО (зокрема із застосуванням українських розробок); ризик інцидентів залишається.
Що це дає: час нарощування сил, відновлення енергосистеми, бюджетної передбачуваності та індустріалізації оборонки.
Чого не дає: повноцінної деокупації та юридичного миру; "замороження" вразливе до зриву.
Ключові ризики:
- спойлерські удари Росії по енергетиці та логістиці України, щоб розірвати дипломатичну динаміку. Ми відповідатимемо;
- розмиті "гарантії" — відсутність автоматизму заходів у відповідь перетворить рамку на декларацію;
- iнфляція очікувань — "швидкий мир" без припинення вогню демотивує союзників та суспільство;
- політична турбулентність — будь-яке обговорення де-юре поступок викличе кризу легітимності та удар по коаліції підтримки.
Що робити Україні: умовний план на 30/90/180 днів
1) Зацементувати "гарантії як механіку", а не гасло (30–60 днів):
- прописувати автоматичні тригери реакції партнерів на порушення — посилення ППО/передавання номенклатур, санкційний snap-back;
- зафіксувати право на оперативний імпорт озброєнь та боєприпасів із SLA за термінами.
2) Побудувати ППО-щит + енергетичну броню (до зими). Часу замало, але ми вже третій рік щось будуємо:
- пріоритизувати далеку/середню ППО, морські та наземні засоби ПРО, розгалужену систему хибних цілей.
- прискорити децентралізацію генерації (газопоршневі, ВІЕ-острова, накопичувачі), резервні схеми мереж та ремонтні фонди. Ще більше розширити можливості імпорту.
3) Локалізація оборонки та MRO в Україні (90–180 днів):
- спільні лінії з БпЛА, БК, ремонту бронетехніки та систем ППО; офсет + експортні ліцензії під європейське фінансування;
- Єдине вікно для індустріальних партнерств: стандарти НАТО, прискорені сертифікати, страхування воєнних ризиків.
4) Фінансовий контур та страхування (до кварталу):
- розширити військові експортно-кредитні агенції (ECAs) партнерів на українські проєкти; фронт-лоадинг коштів ЄС на проєкти енерго-ППО;
- запустити схему страхування політичних/воєнних ризиків для інфраструктури та заводів (через МФІ/ECAs).
5) Політико-правова чистота (постійно):
- будь-які "лінії" — тільки як тимчасові заходи безпеки; нуль де-юре поступок.;
- вбудувати у рамку "гарантій" механізм верифікації та міжнародний моніторинг.
6) Комунікація для союзників та ринку (безперервно):
- окремі дорожні карти для США та ЄС — що потрібно, що даємо натомість (локалізація, спільні НДДКР, робочі місця);
- публічні KPI "Щита України" – відсоток перехоплення, середній термін відновлення енергопотужностей, обсяг локалізованого виробництва.
Що це означає для бізнесу та інвесторів (те, що особисто мене цікавить сьогодні найбільше):
- зниження хвостових ризиків за збереження "frontline-ризику" — премія за ризик країни залишиться, але прогнозованість фінансування та енергостабільності зросте;
- (!) фокус галузей — енергетичне машинобудування, зберігання енергії, ППО/РЕБ, БпЛА, ремонт/логістика, цивільна реконструкція (модульні заводи, будматеріали);
- (!) вікно для індустріальних JV на 2–3 роки уперед — локалізація під європейські гроші та американську номенклатуру — рідкісний випадок "три в одному".
Bottom line
Найближчий рік з високою ймовірністю пройде під знаком "замороження без визнання". Це не поразка і не перемога, а індустріально-оборонна пауза, яку потрібно конвертувати у потужний ППО-щит, "енергоброню" та локалізовану оборонку.
Ключ до стійкості — жорстка механіка гарантій та економіка угоди, де кожен союзник розуміє, за що він платить та що отримує.
Для України ставка проста — наростити міць швидше, ніж противник встигне зламати паузу.
Вийде це зробити чи ні — залежить лише від нас.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

