/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F4ccf3dc473e421400fc4f1c254180567.jpg)
"Шахеди", долари і Пекін: як Китай таємно допомагає виробляти російські БПЛА
Повномасштабна війна Російської Федерації проти України показала, що безпілотні системи стали одним із ключових інструментів ведення сучасної війни. За даними журналістських розслідувань, саме Китай сьогодні відіграє ключову роль у забезпеченні російського військово-промислового комплексу комплектуючими та технологіями, необхідними для масового виробництва дронів.
Після того як Іран передав Росії креслення, програмне забезпечення і технології виробництва безпілотників Shahed-136, Росія побудувала великомасштабну логістичну мережу для власного виробництва ударних БПЛА. При цьому в процес активно долучилися китайські компанії, оскільки з початком виробництва в РФ частка китайських комплектуючих різко зросла. Принаймні 41 компонент має китайське походження. Про це докладно йдеться в журналістському розслідуванні Frontelligence Insight від 21 серпня.
Автори матеріалу визначили, що китайські компанії постачають Росії електроніку подвійного призначення: мікросхеми, плати, камери з високою роздільною здатністю, системи супутникової навігації.
Наприклад, у зразках російських дронів, збитих на фронті — від "Орланів" до "Ланцетів" і FPV-дронів — регулярно виявляють китайські компоненти.
Окремі партії включають двигуни для БПЛА і композитні матеріали для корпусів. А схема поставок побудована через ланцюжок посередників, включно з компаніями в країнах Південно-Східної Азії та на Близькому Сході, що дає змогу обходити західні санкції. Звідти електроніка і механіка "розчиняються" в сірих потоках експорту і зрештою опиняються у російських військових підрядників.
Одним із найвужчих місць у виробництві БПЛА були двигуни та електроніка, без яких великомасштабне виробництво "Шахедів" було б неможливим. Для розв'язання цієї проблеми Росія створила кілька ТОВ і посередників для оптимізації закупівель і постачань із Китаю в промислових масштабах.
"Шахеди" РФ — участь китайських компаній
Ключовими гравцями стали кілька китайських компаній:
Beijing Micropilot UAV Control System Ltd — постачає двигуни MD550 (по суті копії німецького Limbach L550).
Limbach Aircraft Engine Co (Xiamen) — виробляє авіаційні двигуни, зокрема L550e, які активно використовуються в "Геранях" і "Гарпіях". У 2024 році Redlepus експортувала товарів на суму понад 5,53 млн доларів, і 100% її експорту припало тільки на Росію.
Redlepus / TSK Vector - експортує двигуни та електроніку для ІЕМЗ "Купол".
Juhang Aviation Technology — з 2022 року поставила Росії комплектуючих на 58,4 млн доларів, включно з двигунами та електронікою.
Jinhua Hairun Power Technology Company Ltd — з червня до серпня 2024 року вона експортувала 685 609 деталей двигунів, циліндрів і поршневих комплектів компанії Drake LLC, російській компанії, пов'язаній із виробництвом БПЛА.
Shandong Xinyilu International Trade Co — постачає вуглецеве волокно, акумулятори, навігаційні антени. З квітня 2024 року по січень 2025 року компанія поставила промислові товари на суму 6,4 млн доларів.
Mile Hao Xiang Technology Co — двигуни DLE, виявлені в дронах "Гербера".
Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co — алюмінієві деталі та компоненти для корпусів. Компанія почала поставки в Росію в серпні 2024 року. Відтоді сума контрактів становить 1,4 млн доларів.
Shenzhen Jinduobang Technology — акумулятори, чипи та електроніка, зокрема з позначкою "для СВО".
Російські посередники
Ключову роль у ланцюжку відіграють компанії, зареєстровані в особливій економічній зоні "Алабуга":
- ТОВ "Дрейк" — імпорт двигунів, вуглеволокна та комплектуючих для дронів сімейства Shahed.
- ТОВ "Морган" — постачання електроніки, акумуляторів і навігаційних систем для дронів.
- ТОВ "Соллерс Алабуга" і "Алабуга Машинері" — виробництво рухових компонентів і залучення іноземного обладнання.
- ТОВ "Алабуга-Волокно" — постачання вуглецевого волокна, зокрема з Китаю.
Згідно з відкритими даними, обсяг китайських постачань у Росію у 2023-2024 роках зріс у кілька разів. Зазначається, що без цих деталей виробництво російських дронів скоротилося б на десятки відсотків. Китайські комплектуючі стали фактично незамінними, особливо для оптико-електронних систем, що застосовуються в розвідувальних і ударних БПЛА.
Журналісти дійшли висновку, що китайська допомога Росії у виробництві безпілотників — це не окремий епізод, а системний процес, який безпосередньо впливає на хід війни. Посилення російської програми БПЛА означає нові загрози для України та її союзників, а тому протидія має бути комплексною — від санкцій до прискореної модернізації власних дронових сил.
Нагадаємо, у березні Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що протягом 2024 року Росія збільшила імпорт китайського обладнання для потреб оборонної промисловості. Збільшення поставок пов'язане з посиленням міжнародних санкцій, що обмежують доступ до західних технологій.

