Хто має бути на фресках? Києво-Печерська лавра проведе «люстрацію»

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розпочав процес дерусифікації фресок в Успенському соборі. Виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника Світлана Котляревська повідомила, що це питання не лише естетики, а й відновлення історичної справедливості, інформує «Главком».

Як приклад необхідності дерусифікації, Котляревська показала фреску, на якій зображені очільник Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій, колишній намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ МП Павло (у миру – Петро Лебідь) і покійний митрополит Володимир. За її словами, це зображення було написане понад 20 років тому. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей та преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, хто може бути зображений у соборі, наголосила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника.

«Мені важливо, щоби Лавра стала відкрита, не тільки для відвідувачів, а й для науковців у тому числі, тому що потрібно залучати зовнішню експертизу, ми будемо збирати і формувати пропозиції і далі на нашій науково-методичній раді ухвалювати рішення», – зазначила Світлана Котляревська.

Вона наголосила, що Лавра має демонструвати велич української культури. «Коли українець відвідує українську святиню, він відчуває, що є чим пишатися... У нас є така будівля, такі майстри, як Їжакевич, у нас є незламні церкви, які стоять століттями. Так само, як Україна є незламною, так само Лавра є незламною. А Лавра – це Україна в мініатюрі. Тому відродження Лаври – це частина відродження України», – підкреслила Котляревська.

Світлана Котляревська назвала історичною подією першу службу українською мовою в Лаврі. Цей процес свідомо почали з Дальніх печер, а потім він охопить і Ближні печери. Перша служба українською в Києво-Печерській лаврі відбулася 6 січня 2025 року в Успенському соборі, а тепер і в печерах.

«Якщо ми говоримо про печери, то саме отака сакральна традиція вона була ще тисячу років», – додала вона.

Команда заповідника працює над формуванням контент-матеріалів, щоб у найближчий рік подати печери та поклоніння мощам преподобних як нематеріальну спадщину ЮНЕСКО. За словами Котляревської, це «унікальний, саме україно-печерський процес».

«Нас роками знецінювали, але ми – нація майстрів, філософів і митців. І Лавра має це показати», – підсумувала керівниця заповідника.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій звільнило директора державного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максима Остапенка. Згодом стало відомо, що посадовець був звільнений з посади у зв’язку з неналежним виконанням умов контракту та виявленими порушеннями у діяльності заповідника. Остапенко готувався до масштабної виставки в Лаврі, коли дізнався, що Мінкульт вирішив його звільнити з посади керівника Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра». За його словами, він був звільнений «без пояснень, попереджень та жодних офіційних зауважень щодо роботи».