Донбас — не для передавання: чому вимога Путіна поступитися всією Донецькою областю ніколи не буде виконана
Донбас — не для передавання: чому вимога Путіна поступитися всією Донецькою областю ніколи не буде виконана

Донбас — не для передавання: чому вимога Путіна поступитися всією Донецькою областю ніколи не буде виконана

Є ціла низка причин, через які Донецька область ніколи не буде віддана Росії. Перераховуючи їх, блогер Дмитро Чернишов заодно згадує, скільки разів Росія брала на себе зобов'язання не нападати на Україну — і як благополучно про все це забула.

Спробую пояснити, чому вимога Путіна передати йому всю Донецьку область ніколи не буде виконана. Але спочатку давайте згадаємо, скільки разів Росія порушувала взяті нею міжнародні зобов'язання:

1. Біловезька угода (8 грудня 1991 року)

Стаття 5: "Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну цілісність одна одної та недоторканність існуючих кордонів у рамках Співдружності"

2. Алма-Атинська декларація (21 грудня 1991 року)

Її підписали 11 колишніх республік СРСР. Усі вони зобов'язалися визнавати кордони одна одної та поважати територіальну цілісність.

3. Будапештський меморандум (5 грудня 1994 року)

Пункт 1. Поважати незалежність, суверенітет та чинні кордони України.

Пункт 2. Утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України.

4. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство "Великий договір" (31 травня 1997 року)

Стаття 2: "Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів"

Договір було укладено на 10 років з автоматичним продовженням. У 2008 році Росія його продовжила. Він діяв аж до 2019 року, коли Україна відмовилася його продовжувати після анексії Криму і війни на Донбасі.

5. Договір про російсько-український державний кордон (28 січня 2003 року)

Цей договір юридично визначив і закріпив лінію сухопутного кордону між двома країнами. Україна ратифікувала його 20 квітня 2004 року, Російська Федерація — 22 квітня.

Важливо Таємничі посиденьки: що залишилося за кадром закритої зустрічі Трампа та Путіна і що буде далі

Це до питання про те, чи варті чогось зобов'язання Росії і чи можна їй вірити. А тепер про те, чому віддавати Донецьку область не можна за жодних обставин:

  1. Адже це передавання не тільки землі, а й людей, що живуть на ній. Віддати упирям у рабство сотні тисяч українців? Там відразу ж почнеться кривава зачистка території. Насамперед Росія будуватиме фільтраційні табори та почне примусову мобілізацію — у Донецьку вже не залишилося чоловіків призовного віку. Будь-який уряд, який добровільно віддає ворогові територію разом із населенням, чинить акт державної зради й зради своїх громадян.
  2. Українські війська на Донбасі утримують ключові висоти та укріплені райони, збудовані ще з 2014 року — укріпрайони навколо Краматорська, Слов'янська та Покровська. Ця лінія оборони спирається на міські агломерації та вигідний рельєф. Наприклад, битва за Бахмут тривала дев'ять місяців і окупанти вмилися там кров'ю. Якщо віддати всю Донецьку область, нова лінія фронту пройде відкритим степом Дніпропетровської та Харківської областей. Зачепитися і побудувати там аналогічні за міцністю укріплення буде неймовірно складно і дорого. На півдні окупантам заважає атакувати Україну Дніпро, на півночі їм нічого не заважатиме.
  3. Згідно зі Статутом ООН і Гельсінським актом (1975), територіальні зміни можливі тільки за згодою обох сторін, а не внаслідок агресії. Віддати частину території під тиском агресора — означає узаконити силове захоплення, що зруйнує всю систему міжнародних відносин.
  4. В України силою забрали Крим 2014 року, потім забрали Донецьк і Луганськ, і це не зупинило Росію — навпаки, тільки підштовхнуло її до повномасштабного вторгнення 2022 року. Росія обов'язково перегрупується і завдасть нового удару. Якщо ви віддаєте крокодилу свою праву руку, то не думайте, що однією лівою вам зручніше буде захищатися.

Зупинення бойових дій по лінії фронту можливе. Зупинення повітряних атак можливе. Але не буде ніколи визнання захоплених територій. Не буде скасування санкцій. А справжній мир може настати тільки після економічного, політичного і військового колапсу Росії і відновлення кордонів 1991 року — можливо, це буде вже кордон із Воронезькою республікою або Краснодарською конфедерацією. Справжній мир можливий тільки після виплати репарацій і видавання воєнних злочинців. А всі свої вимоги Путін може засунути у свою валізку з фекаліями.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Зустріч із Трампом на Алясці та "боярська дума" в Кремлі: чому Путін зменшив вимоги до України
Теги за темою
Володимир Путін Донбас Донецька область
Джерело матеріала
loader