Закони, на яких тримається оборонка. Розмова з депутатом про зміни, які готує парламент

Україна має посилювати виробничі потужності свого ВПК як заради власної оборони та ефективного захисту від агресії РФ, так і для забезпечення майбутнього експортного потенціалу. Які законопроєкти Верховна Рада вже схвалила, а які ще на розгляді, і чим зміна законодавства здатна допомогти оборонній галузі та обороні країни, далі у матеріалі.

Оборонна промисловість в Україні стрімко розвивається – з’являються нові виробництва, збільшується обсяг інвестування з боку держави та інших держав-партнерів України в оборонні проєкти. Роль ВПК у складні воєнні часи складно переоцінити, адже озброєння критично потрібні на фронті. Тим часом частка зброї українського виробництва, яку використовують Сили оборони, невпинно зростає. Нещодавно президент Володимир Зеленський повідомив, що вже цьогоріч буде 50% озброєнь українських виробників у загальній кількості тих, що використовують на фронті.

«Ми трансформуємо управління сферою оборони та виробництва зброї в такий спосіб, щоб за пів року відчутно збільшити частку саме української зброї, доступної для наших воїнів. Нині в руках наших воїнів близько 40% зброї, зробленої в Україні. За пів року має бути не менше ніж 50%», – зазначив Володимир Зеленський. У посиленні військової промисловості країни вагому роль відіграє законодавство. Саме потрібні та вчасні зміни до законодавчої бази здатні і стимулювати виробництво зброї, і надати необхідну допомогу як вітчизняним виробникам, там і Силам оборони.

До того ж своєчасні та якісні законодавчі зміни не лише посилюють оборонну здатність держави, а й сприяють економічному розвитку, адже ВПК – вагома частина української економіки, а в майбутньому, після відкриття експорту зброї, саме ВПК стане напрямком, що дозволить отримувати мільярди експортної валютної виручки. Це підкреслює народний депутат, голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Копитін.

«Оборонна галузь України має посісти власне місце на світовому ринку озброєнь і залучити мільярдні інвестиції, які дозволять масштабувати виробництва, вкладати кошти в нові технологічні розробки, побудову модернізованих виробничих площ. Це надасть вагому підтримку як безпеці та обороні України, так і вітчизняній економіці», – зауважив парламентар, який є співавтором ключових законодавчих актів, що регулюють оборонпром під час війни.

До вторгнення: законопроєкти, які вплинули на оборонну галузь до початку повномасштабної війни

Законодавство оборонної галузі змінювалося, і фактично щороку додавалися нові важливі законодавчі акти, що покращували й інвестиційний клімат, й умови роботи в напрямку виробництва озброєнь. Важливо згадати довоєнні часи, коли Верховна Рада в липні 2021 року проголосувала в другому читанні та в цілому законопроєкт № 3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», а закон набув чинності 6 жовтня 2021 року.

Документ мав на меті трансформацію державної оборонної галузі – перетворення «Укроборонпрому» на акціонерне товариство, а його підприємств-учасників – на акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю. Такі зміни дозволили перетворити Державний концерн «Укроборонпром» на стовідсотково нову сучасну оборонно-промислову компанію, яка є підзвітною державі, проте відкритою для інвесторів і партнерів, ефективною в управлінні, надійною для створення озброєння та військової техніки й убезпеченою від політичного впливу.

«Законопроєкт №3822 був початком важливої реформи «Укроборонпрому». За два роки потому Кабінет міністрів ухвалив рішення про перетворення ДК «Укроборонпром» в Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість». І це стало відправною точкою трансформації Укроборонпрому в сучасну високотехнологічну оборонну компанію. Головна мета – забезпечити Збройні сили України новітніми зразками високотехнологічного озброєння та військової техніки, і саме для цього була потрібна реформа державних оборонних підприємств – посилити позиції наших виробників озброєнь, збільшити масштаби виробництва та кількості нових номенклатур», – розповів Ігор Копитін, який є одним із авторів проєкту №3822.

На його думку, саме реформування Укроборонпрому відкрило нові можливості для створення спільних підприємств із західними виробниками.

«Результати реформування вже помітні: підприємства виробляють висококонкурентне озброєння, налагоджена системна ефективна координація між усіма виробництвами, збільшений в рази обсяг державного фінансування, створена ефективна система управління, яка нівелює корупційні ризики», – зауважив народний депутат.

Нові стимули для виробників і вплив на оборону: які важливі законопроєкти ухвалив парламент

Після повномасштабного вторгнення парламент регулярно розглядав законопроєкти, метою яких було покращення умов для оборонної галузі, стимулювання виробництва озброєнь. Експерти наголошували на необхідності податкових змін, і 2023 року Верховна Рада ухвалила два дуже важливі законопроєкти саме в напрямку оподаткування товарів оборонного значення. Обидва законодавчі акти – зареєстровані за номерами 9061 та 9062 – парламент проголосував 10 квітня 2023 року. Законопроєкт №9061 вніс зміни до Податкового кодексу, зокрема щодо уточнення груп товарів, товарних позицій і підкатегорій УКТ ЗЕД оборонного призначення, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

«Важливо, що парламент також запровадив цим законопроєктом на час воєнного стану звільнення від оподатковування податком на додану вартість операцій з постачання послуг, пов’язаних із програмним забезпеченням військового призначення, міжнародна передача якого підлягає державному контролю. Тобто це послуги з розробки, модифікації, тестування чи технічної підтримки програмного забезпечення, послуги з розроблення документації та надання майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення. Також протягом дії воєнного стану в Україні і три роки потому з моменту його скасування звільнені від ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, що належать Міністерству оборони України, Збройним силам України, а також іншим військовим формуванням, розвідувальним органам, органам спецпризначення – тут ідеться про товари оборонного призначення, що повертаються на митну територію України в митному режимі імпорту після ремонту чи обслуговування», – пояснив співавтор законопроєкту №9061 Ігор Копитін.

Депутат додав: не менш важливим є законопроєкт №9062, який ухвалив того самого дня парламент. «Зрозуміло, що в умовах війни потрібно посилити спроможність країни до захисту, підвищити обороноздатність, а для цього необхідна оптимізація процесів виробництва й постачання продукції воєнного та оборонного призначення. Ці завдання й вирішив проєкт № 9062», – зазначив Копитін. Фактично проєкт покликаний вдосконалити та погодити з умовами воєнного часу дії окремих норм Митного кодексу України в частині особливостей оподаткування митом задля надання можливості оперативного задоволення потреб оборонних структур і для забезпечення ефективної та своєчасної відсічі агресору.

На оборонну галузь позитивний вплив мали не лише законопроєкти, а й постанови, зокрема Постанова № 10071 щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану, за яку проголосували парламентарі у вересні 2024 року. Річ у тому, що постанова «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» від 20 березня 2022 року № 335, була виписана з порушенням вимог щодо правової визначеності як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Зокрема, у ній йшлося про те, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки й оборони, а також інших товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки й оборони України (ціна на постачання) визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору).

Внаслідок цього склалася ситуація, коли різні відомства під час застосування зазначеної норми тлумачили її по-різному. Наприклад, Міноборони, Мінекономіки й Мінстратегпром притримувалися позиції, що постановою №335 не скасовувалася можливість врахування прибутку в складі ціни на постачання, а лише було спрощено підставу визначення ціни під час здійснення оборонних закупівель.

Натомість Державна аудиторська служба України вважала, що нормами постанови обмежено можливість додавання прибутку виконавця оборонного замовлення до складу ціни на постачання. Врешті владнати правову невизначеність допомогло рішення парламенту ухвалити постанову № 10071, якою фактично скасували висновки Державної аудиторської служби України щодо військових закупівель.

Згідно з документом, Кабмін має гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до умов державних контрактів.

«Саме постанова №10071 справді ліквідувала проблему, яку штучно утворила правова невизначеність для виробників, адже така ситуація дозволяла міністерствам додавати прибуток до ціни товарів під час оборонних закупівель. Згодом це визнали збитками держави, а ДАСУ фактично заблокувала закупівлю в українських виробників ВПК. Проте проблему, на щастя, було вирішено через постанову № 10071», – пояснив Ігор Копитін.

Боротьба триває: як законопроєкти працюють на посилення обороноздатності України

Дуже багато роботи український парламент провадить останніми роками в напрямку посилення обороноздатності України. І йдеться не лише про виробництво озброєння та ефективну роботу ВПК, а й про законодавчі ініціативи, спрямовані на різні дозволи, а ще – на деталізацію та покращення мобілізаційного законодавства.

У 2023 році одним із ключових став проєкт закону про внесення змін у законодавство, пов’язане із проходженням військової служби під час дії воєнного стану (№ 9342). Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, основна задача законопроєкту полягає в тому, що військовослужбовцям щомісячно має виплачуватися додаткова винагорода в 30–100 тис. грн. Документом запроваджується законодавче врегулювання питань виплати щомісячної додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям, а також військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів.

Крім того, завданням законопроєкту є запровадження обов’язкового направлення громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, які раніше не проходили військову службу в Збройних силах України та/або службу в інших військових формуванням і правоохоронних органах, на курс базової військової підготовки та підготовку за військово-обліковою спеціальністю, встановлення обов’язку для командирів щодо недопущення залучення до участі у веденні бойових дій військовослужбовців із числа призваних на військову службу під час мобілізації, які не пройшли курс базової військової підготовки.

«Саме цей законопроєкт надав можливість військовослужбовцям під час дії воєнного стану використовувати частину щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів з можливістю поділу на частини. Також він регулює виплати, зокрема щомісячну додаткову винагороду від 30 до 100 тис. грн пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у порядку, розмірах і на умовах, встановлених Кабінетом міністрів України», – пояснив Ігор Копитін, співавтор законопроєкту №9342.

У червні 2024 року Рада проголосувала за законопроєкт № 11144 «Про внесення змін до деяких законів щодо виконання Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України завдань, пов’язаних із забезпеченням безпілотними системами, засобами радіоелектронної боротьби та пасивної протидії технічним розвідкам». Метою законопроєкту є підвищення обороноздатності держави й забезпечення в достатній кількості українських захисників безпілотними системами, боєприпасами до них, засобами РЕБ й іншою військовою та спеціальною технікою, а також забезпечення навчання операторів безпілотних систем.

«Це дуже важливий законопроєкт за мого авторства. Очевидно, що безпілотні системи й засоби РЕБ – одна з найважливіших складових нашої боротьби з агресором. І саме цей законопроєкт наділяє Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України повноваженнями щодо забезпечення безпілотними системами, боєприпасами до них, засобами РЕБ й іншою військовою та спеціальною технікою, а також щодо організації навчання операторів безпілотних систем, проведення випробувань та перевірки бойових можливостей безпілотних систем», – пояснив народний депутат Ігор Копитін.

На його переконання, з моменту ухвалення законопроєкту Україні вдалося суттєво покращити всі процеси, пов’язані з безпілотними системами й засобами РЕБ, що, звісно, підвищує ефективність бойових завдань на фронті та сприяє збереженню життів наших захисників.

Більше ініціатив: які значущі законопроєкти найближчим часом розгляне Верховна Рада

У 2025 році парламент продовжує ретельну роботу у сфері безпеки, оборони й задля стимулювання ВПК. Одним з важливих документів, що нині на розгляді в парламенті, є проєкт змін до деяких законодавчих актів щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану (№ 13335). Ця ініціатива має на меті впорядкування бронювання деяких категорій.

«За цим проєктом, бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники, якщо вони працюють на підприємствах, визнаних критично важливими для економіки й оборонно-промислового комплексу (визначаються урядом); не мають або мають неналежно оформлений військово-обліковий документ; не перебувають на обліку / не оновили персональні дані, перебувають у розшуку (крім порушників статей 336 та 337 ККУ). Також визначена тривалість бронювання – не більше 45 календарних днів з дати укладання трудового договору. І надається таке бронювання один раз на рік», – пояснив один з авторів проєкту №13335 Ігор Копитін.

Важливим для розвитку оборонної промисловості є законопроєкт № 13420 про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Документ уже в липні було прийнято за основу з доопрацюванням положень. Він передбачає формування Реєстру підприємств ОПК і надання цим підприємствам певних преференцій. До такого Реєстру, як пояснив співавтор проєкту Ігор Копитін, за заявою додають певних юросіб, які відповідають умовам.

«Є кілька умов, як виробнику ВПК потрапити до Реєстру, і насамперед ідеться про компанії, чия частка чистого доходу від діяльності з продажу товарів власного виробництва, виконання робіт або надання послуг у сфері оборони становить не менше 90% загального доходу. Цей законопроєкт покликаний покращити податкове поле для виробників ВПК. Зокрема, передбачає звільнення до 1 січня 2036 року від податку на прибуток, земельного податку, податку на нерухомість, екологічного податку», – розповів народний депутат.

За словами парламентаря, оборонна промисловість має стратегічне значення для України, особливо зараз, в умовах збройної агресії. Відповідно, необхідні й додаткові стимули для зростання сектору ВПК.

«Нам потрібна дієва й ефективна підтримка та стимулювання розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу, зокрема й через створення якомога сприятливішого режиму. Запропонований законопроєктом Реєстр підприємств ОПК (резидентів Defence City) стане інструментом для надання податкових пільг, спрощення митних процедур, спрощення експортного контролю, надання додаткових гарантій захисту й підтримки для релокації», – зазначив Ігор Копитін.

Народний депутат від «Слуги Народу», голова підкомітету з питань оборонної промисловості й технічної модернізації Ігор Копитін

фото: sluga-narodu.com

Важливо, що Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики нещодавно вже підтримав і рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City, зокрема законопроєкту № 13420. А також комітет підтримав законопроєкт № 13421 – це необхідні зміни до Митного кодексу щодо підтримки підприємств ОПК.

Тож невдовзі Верховна Рада має проголосувати дуже важливі для вітчизняного ОПК законопроєкти, які запровадять правовий режим Defence City, а також податкові пільги для виробників озброєнь і військової техніки (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, а також звільнення від земельного податку, податку на нерухомість, екологічного податку). Крім того, буде спрощено для представників галузі митні процедури, експортний контроль для товарів військового призначення, запроваджено підтримку підприємств у процесі релокації. Все це має суттєво підтримати вітчизняні підприємства й надати нових стимулів для масштабування галузі.

Вітчизняне законодавство у сфері військово-промислового комплексу, безпеки й оборони постійно змінюється, враховуючи нові ризики, економічні реалії та виснажливу боротьбу з російською агресією. Парламент тим часом продовжує новими ініціативами закривати прогалини законодавства та деталізувати й покращувати правничі норми в оборонній сфері.

Інна Михайлівська, «Главком»