Запобіжний захід Віталію Шабуніну продовжили до 19 жовтня
Печерський суд Києва 19 серпня продовжив запобіжний захід у вигляді особистого зобовʼязання до 19 жовтня для голови Центру протидії корупції, військовослужбовця Віталія Шабуніна. Про це повідомила кореспондентка Суспільного із зали суду.
Віталій Шабунін має прибувати за викликом слідчого на допити, не відлучатись з місця служби, утримуватись від спілкування зі співробітниками НАЗК, не відвідувати будівлю НАЗК та здати закордонні паспорти.
На думку прокурорів, Шабунін може переховуватись від слідства та впливати на свідків у справі. Вони подали клопотання про продовження запобіжного заходу.
Натомість сторона захисту заявила, що підозра є необґрунтованою. Адвокати й Шабунін просили відмовити в запобіжному заході. Голова ЦПК також сказав, що його репутація не дозволяє втікати чи ухилятися від суду.
«Довкола цієї справи більше політизації, інформаційних фейків», — сказав Шабунін.
14 серпня працівники ДБР завершили розслідування кримінального провадження щодо голови правління ЦПК Віталія Шабуніна. Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи обвинувальний акт передадуть до суду. Шабуніна підозрюють у систематичному ухиленні від проходження військової служби за сприяння командира військової частини та шахрайстві.
Наступного дня Віталій Шабунін заявив, що ДБР поширило неправдиву інформацію у своєму релізі про нібито повернення йому вилучених під час обшуку гаджетів. За його словами, ДБР не повернуло його телефон та ноутбук, а лише пристрої його рідних.
ЦПК повідомив, що слідчі ДБР провели обшуки у військовій частині в Чугуєві на Харківщині, куди нещодавно перевели Шабуніна, та в його будинку в Києві. Як повідомляли представники ЦПК, у Віталія вилучили телефон. Також правоохоронці вилучили телефон і комп’ютер дружини Віталія, а ще планшет і телефони його дітей.
Сам Віталій Шабунін згодом повідомив, що обшук у нього відбувся без ухвали суду й тривав 15 годин. За його словами, «окремим завданням цього 15-годинного дійства було провести маніпуляції з моїм мобільним».
Напередодні Шабунін писав у своїх соцмережах, що після критики законопроєкту про скасування кримінальної відповідальності за злочини в оборонній сфері його перевели з місця служби в Харкові в іншу бригаду на лінію бойового зіткнення в Харківську область.
Редакція видання «Дзеркало тижня» стала на захист очільника ЦПК Віталія Шабуніна. У редакції зазначили, що до активіста «є запитання», однак наголосили, що все, що він робив, не мало на меті власного збагачення. Редакція «Української правди» також заявила, що обшуки в домі Шабуніна і вручення йому підозри в шахрайстві та ухиленні від військової служби — це політичне переслідування.
15 липня понад 60 громадських організацій засудили обшуки у Віталія Шабуніна 11 липня та закликали президента України, генпрокурора та директора ДБР не допускати використання системи правосуддя для політичних розправ та переслідувань критиків влади.
Того ж дня печерський райсуд Києва обрав Віталію Шабуніну запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 20 серпня.
17 липня ЦПК повідомив, що адвокати Віталія Шабуніна подають заяву до СБУ з вимогою розслідувати факт розголошення в суді назви військової частини та населеного пункту, де він служить.
13 серпня слідчі ДБР приїхали на місце служби Шабуніна на Харківщині, щоб вручити йому оновлену підозру.
- Читайте також: Висвітлення справи Шабуніна в медіа має ознаки скоординованої інформаційної кампанії
Ще 9 березня 2024 року Віталій Шабунін повідомляв про те, що Держбюро розслідувань зареєструвало проти нього два кримінальні провадження за нібито ухилення від військової служби та підробку документів від НАЗК. Тоді голова правління ЦПК наголосив, що не ухиляється від військової служби, а також опублікував фото військового квитка, де вказано, що він склав військову присягу 25 лютого 2022 року.
Як повідомило у березні 2024 року ДБР, у листопаді 2023 року голова ГО «Громадська рада доброчесності» Ростислав Кравець через суд домігся, щоб відомство відкрило справу проти Шабуніна за заявою Кравця щодо «можливих протиправних дій керівника Центру протидії корупції Шабуніна».
Ростислав Кравець — адвокат, який представляв у судах інтереси «суддів Майдану», фігурував на «плівках Вовка» та подавав позови, в яких був зацікавлений Павло Вовк — голова ліквідованого ОАСК, що ухвалював антиукраїнські рішення. У 2020 році Кравець також подавав заяву, щоб Центр протидії корупції визнали «екстремістською організацією».
Фото: «Суспільне Новини»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

