Чому Трамп грав на боці Путіна на переговорах з Зеленським та як це можливо змінити

Переговори про Україну у Білому домі завершилися, світові лідери роз'їхалися додому – але ця зустріч не поставила крапку в історії.

Скоріше, розпочалася нова глава у боротьбі за мир.

Бо зустріч у Вашингтоні, а також "віртуальний" обмін сигналами її учасників з кремлівським лідером Путіним, продемонстрували, що розклад сил дійсно змінився.

Головний результат – це офіційно оголошена домовленість про прямі переговори лідерів України та Росії, які мали би відбутися вже у найближчі тижні.

Та стратегія Кремля – затягнути підготовку якомога довше і "бажати зустрічі" лише на словах.

Наразі ключова суперечка стосується припинення бойових дій з російського боку.

Про те, як тривають мирні переговори та хто підтримує Україну – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Переконати Трампа, змусити Путіна.

Що почув Зеленський у Білому домі та чого чекати далі.

Тут ми публікуємо коротку версію статті.

У понеділок 18 серпня, попри сезон відпусток у Європі, до столиці США попрямували відразу кілька делегацій з лідерами на чолі: президентка Єврокомісії і генсек НАТО; очільники урядів Німеччини, Британії та Італії; президенти Франції та Фінляндії.

Усі вони мали долучитися до переговорів Зеленського і Трампа про параметри миру.

Втім, їхня задача-мінімум, як стверджують джерела західних ЗМІ, була зовсім не амбітною.

Європейські лідери прагнули не допустити нової сварки в Овальному кабінеті між президентами України і США.

А ще – зрозуміти, якою ж насправді є позиція Дональда Трампа після урочистого прийому, який він влаштував на Алясці для Владіміра Путіна.

По суті, у Вашингтоні було три сторони переговорів: Україна та усі європейські учасники; президент США; Путін, з яким Трамп тримав зв'язок телефоном.

У кожної сторони – свої задачі, своя мета.

Задачі Путіна незмінні.

Мирна угода, а тим більше стабільний мир в Україні у тому вигляді, як його прагне Київ та європейські партнери – принципово суперечать задачам російського правителя.

А от із пріоритетами Трампа точок дотику набагато більше.

Таким є фон переговорів, що відбулися у Білому дому.

Переговорів, на яких доводиться узгоджувати взагалі не сумісні позиції.

Головною розбіжністю на зустрічі у Білому домі стало питання припинення вогню.

Ще у день переговорів на Алясці Трамп називав припинення вогню категоричною вимогою.

Але після його розмови з Путіним позиція президента США змінилася на протилежну.

Відтоді президент США наполягає, що домовлятися про припинення вогню нема потреби, тож він не висуватиме росіянам такої вимоги.

Володимир Зеленський, а також лідери Німеччини та Франції звернулися до Трампа за присутності журналістів, намагаючись переконати його повернути вимогу про перемир'я.

Утім, Трамп, навіть попри спільний тиск, відмовився повертатися до цієї вимоги.

Пояснення, які навів Трамп, були очевидно неправдивими.

Він запевнив, що це більш ефективна тактика, і що він "завжди домовлявся про мир без припинення вогню".

Формально – боротьба ще триває.

Зокрема, Берлін і далі наполягає на цьому кроці.

Однак на переговорах у Білому домі Зеленський та його соратники були змушені поступитися.

Президент України пояснив, що погодився вести переговори з РФ без передумови, щоб не давати росіянам козирі для зустрічних вимог.

Але чи допоможе ця поступливість витягнути Путіна за стіл переговорів? Є всі підстави вважати, що Путін її уникатиме.

Докладніше – в аналізі Сергія Сидоренка Переконати Трампа, змусити Путіна.

Що почув Зеленський у Білому домі та чого чекати далі.