Дані бодікамери ТЦК — не доказ у суді? Юристка розвіяла популярний міф

Міністр оборони Денис Шмигаль зобов'язав військовослужбовців ТЦК використовувати бодікамери з 1 вересня при перевірці документів і врученні повісток мобілізованим громадянам. Камера буде фіксувати факт вручення повістки, який дуже часто оскаржують в судах, чи відмови від неї. Плюс будуть зафіксовані всі дії, зокрема насильницькі, якщо вони вчинялися, щодо супроводу військовозобов'язаного до ТЦК.

Про це в коментарі "Телеграфу" пояснила адвокатка юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко. Однак, за її словами, дані з відеореєстратора не є залізобетонним аргументом.

Більше читайте у публікації: "Цифровий популізм: чому рішення озброїти ТЦК камерами не зарадить "бусифікації"".

— Існує думка: якщо на бодікамері не зафіксовано факт вручення повістки, то можна оскаржити протокол в суді, і суд буде закривати провадження за неявку по повістці. Але в КУпАП передбачено, що відео з камери працівника ТЦК, чи навіть поліцейського — виключно додаткова доказова база і це не є основним доказом. Відео з бодікамер — лише один з елементів доказової бази. Також там можуть бути, наприклад, показання свідків. І відсутність такої фіксації не може бути підставою, щоб закрили провадження [за неявкою по повістці]. Відсутність фіксації може бути лише однією з підстав для визнання доказів недостатніми, — додає Аніщенко.

З іншого боку, хоч керівник ТЦК і може надати (чи не надати) записи з реєстраторів "за вмотивованими запитами органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліції" як про це сказано в наказі №532, строк зберігання відео на серверах — 30 днів. І поки "бусифікованого" будуть оформлювати і возити на "оглядини" по військових частинах, коли справа дійде до суду (якщо дійде), записи вже буде видалено, а отже жодних доказів не залишиться.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" назвав чотири нюанси, чому бодікамери не захистять права мобілізованих.