Найперші фотографії Києва зроблено в середині 19 століття: що на них зображено

Середина ХІХ століття стала поворотним моментом у візуальній історії Києва — саме тоді з’явилися перші світлини столиці. Потужні вулиці, велична архітектура та будівництво першого постійного мосту через Дніпро назавжди закарбувалися на скляних пластинах фотомайстрів. Ці унікальні кадри відкривають нам вигляд міста майже двовікової давності та розповідають дивовижну історію зародження фотомистецтва в українській столиці.

Примітно, що перші фотографії Києва майже позбавлені людей — тротуари та площі порожні, а головними героями кадру стають будівлі, архітектура минулих століть, гра світла та тіней. Ці зображення дозволяють зазирнути в такий далекий час, побачити вигляд міста майже двовікової давності.

Ранні зображення столиці: хто був піонером

Загальноприйнята версія приписує створення перших київських фотографій британському майстру Роджеру Фентону. Він — відомий фотограф, який прославився знімками з Кримської війни і вважається одним з перших військових фотохудожників світу. 1852 року Фентон прибув до Києва на замовлення Чарльза Віньоля — інженера, який зводив Миколаївський ланцюговий міст, перший постійний міст через Дніпро. Від Фентона вимагалося відобразити процес і завершення будівництва.

Проте дослідження показують, що фактично перші знімки мосту та околиць з’явилися раніше. Художник і гравер Джон Борн, який працював з Віньйолем, у 1847 році створив гравюру моста, а вже в листопаді 1848 року зробив фотографію з високого пагорба в районі Аскольдової могили — один з ранніх кадрів, що збереглися. Але роботи Борна довго залишалися у тіні та не отримали належної історичної оцінки.

Образи Києва очима Роджера Фентона

Фентон відобразив різні етапи будівництва мостової споруди — підйом ланцюгів, металеві ферми, укріплення на берегах Дніпра. На одному з островів майбутньої передмостової слобідки він звернув увагу на міський краєвид. Найбільш відома його панорама Києво-Печерської лаври, де видно монастирські стіни та церкви, а біля берега — ряди цегляних блоків, що свідчило про розвиток цегельного виробництва вздовж Дніпра.

Особливе місце у творчості Фентона займає вид на Андріївську церкву. Фотограф зняв вулицю Андріївську з прибутковим будинком, що зберігся до наших днів за адресою Сагайдачного, 29/3. Цей будинок — яскравий приклад пізнього класицизму та післяпожежної забудови Подолу, а у 1990-х роках підвал у ньому займав Київський театр маріонеток.

Також Фентон зробив знімок Контрактової площі з возом та кіньми на тлі будівель Олександрівської вулиці (нині вулиця Сагайдачного). Його панорама Подолу, знята з висоти старого міста, одна з перших панорамних фотографій центральної частини Києва середини XIX століття.

Наступні кроки у київській фотографії

Наприкінці 1850-х — на початку 1860-х столицю відвідали інші фотографи. Серед них — Юзеф Чехович із Вітебської губернії, який з 1858 по 1860 рік зробив безліч важливих знімків: з вершини Лаври, перші великі кадри Майдану Незалежності (тоді Хрещатецької площі), Софійського собору та багатьох інших знакових місць. Чехович також зняв робочий ланцюговий міст і маловідомі будови слобідок, серед яких примітний білий двоповерховий будинок, роль якого залишається загадкою.

Зростання популярності фотографії у Києві

З кінця 1860-х років фотографія стала поступово набувати популярності в Києві. 1865 року на перетині Хрещатика та Прорізної відкрилася одна з перших відомих майстерень — ательє художника та фотографа університетського походження Франца де Мезера. Пізніше до його учнів приєдналися нові майстри, з’явилися фотосалони й у Печерській лаврі. На початку ХХ століття мистецтво фотографії стало масовим явищем, доступним широкому загалу. З’явилася портретна зйомка, а фототехніка значно поліпщилася та прискорилася.

Шлях фотографії у Києві — це історія про перетворення на нову форму мистецтва та ремесла, про технічний прогрес та зміни у сприйнятті. Сьогодні фотографії столиці — звичне оточення, але саме дивовижний маршрут розвитку фотомистецтва нагадує нам про цінність моменту та нескінченну сполучну нитку часів.

Раніше "Телеграф" показував фото однієї із найстаріших київських вулиць: як вона виглядала тоді й зараз. На ньому бруковані дороги, акуратні балкони дореволюційних будинків і спокій алей створюють неповторний колорит, відомий з першого погляду.